Фотографія року - "свідчення воєнних злочинів РФ"

Фотографія вагітної жінки, яку рятувальники несуть на ношах через завали після бомбардування пологового будинку в Маріуполі 9 березня 2022 року, обійшла багато світових видань. Зробив її відомий український фотограф Євген Малолєтка. На знімку - українка Ірина Калініна.

"Ми намагалися нашими роботами передати те, що коїлося в місті, як почувалися люди. І що важливо - ми задокументували воєнні злочини проти українців, те, що чинили росіяни: як у середні віки - коли місто не можуть захопити, його просто спалюють разом із його жителями. Ця фотографія вийшла величезним тиражем на різних платформах. Це важливий факт того, як заяви Росії розходяться з тим, що коїлося насправді в самому Маріуполі", - каже в інтерв'ю DW Євген Малолєтка.

Фотографія року - "свідчення воєнних злочинів Росії"

Ірина Калініна та її ненароджена дитина загинули внаслідок отриманих поранень. Минуло вже понад рік після початку вторгнення Росії в Україну і після тих страшних подій у пологовому будинку Маріуполя. Однак те, що український фотограф зі своїм колегою Мстиславом Черновим задокументував і показав світові, вразило багатьох. "Ці жахливі кадри, які в мене досі стоять перед очима, їх стерти практично неможливо", - визнає Малолєтка.

Зі свого боку, російська влада виправдовувала удар по будівлі пологового будинку тим, що там, як вона стверджувала, перебували українські військові. Україна заперечила такі заяви РФ. Низка прокремлівських Telegram-каналів назвали фотографії з пологового будинку фейком, а вагітних жінок - акторками.

Читайте також: Українські журналісти отримали премію "За свободу преси"

"Я не знаю насправді, чи хотіло журі своїм рішенням сказати, що це не фейк, але я точно знаю: коли присуджується премія World Press Photo після всіх перевірок, які ми проводимо, це точно не фейк. Усе в цій історії - не маніпуляція, а сталося насправді. Це очевидне свідчення воєнних злочинів Росії проти мирного населення України", - так прокоментувала рішення глобального журі, яке оголосило в четвер, 20 квітня, підсумки конкурсу, виконавча директорка World Press Photo Foundation Джуман Ель Зейн Хурі.

Усі члени журі одностайно обрали фотографією року саме цю роботу українського фотографа. І, треба зазначити, зробивши досить серйозний виняток. "За правилами конкурсу фотографія року обирається з кандидатів цієї категорії, які перемогли на регіональному етапі, з усіх шести регіонів. Фото вагітної жінки на ношах увійшло в серію, що стала регіональним переможцем у категорії "Європа. Фоторепортаж". Але журі виділило саме цю світлину і зробило її фотографією року", - пояснила Джуман Ель Зейн Хурі в інтерв'ю DW.

Євген Малолєтка: "Це дуже боляче розповідати"

Нагадаємо, що за результатами регіонального етапу конкурсу в категорії "Європа. Фото" було відібрано іншу роботу, присвячену війні в Україні. Цей знімок був зроблений грецьким фотографом агентства Reuters Алкісом Константінідісом. На регіональному етапі Євген Малолєтка став лауреатом у категорії "Європа. Фоторепортаж". Чому тоді в кінцевому підсумку саме його фотографія з цілої серії про битву за Маріуполь стала найкращим одиночним фото року?

"Для всіх семи членів журі абсолютно очевидним було, що цей знімок має стати фотографією року. Вони вважали, що він показує не тільки жахи війни загалом, а й усю трагедію на дуже особистому рівні. Ця фотографія зібрала в собі все. Подивіться на неї. Жінка, яка притримує свій живіт руками. Тут і весь абсурд війни. Вона лежить на ковдрі із зображенням полуниці. Дитячий такий малюнок. І цей яскравий колір полуниці - як кров. Це був дуже вирішальний момент у цій війні в Україні", - пояснює рішення міжнародного журі Джуман Ель Зейн Хурі.

Читайте також: Атаки на лікарні в Україні: "РФ не розрізняє цивільних і військових у досягненні цілей"

Сам фотограф вважає, що Ірина Калініна вже стала символом цієї війни. Євген Малолєтка за кілька днів до оголошення премії World Press Photo спілкувався з чоловіком загиблої: "Він зараз перебуває у Великобританії. 9 березня 2022 року він шукав Ірину в пологовому будинку, у різних лікарнях, але не зміг її знайти, і наступного дня йому підказали пошукати серед мертвих. Йому відкрили кімнату, де лежала величезна кількість тіл... З першого разу він навіть не повірив, що це вона". Інтерв'ю з чоловіком Ірини було опубліковано раніше на ВВС.

"Російська бомба обірвала долю матері та дитини"

Фотогафії Євгена Малолєтки чоловік побачив уже після того, як дізнався про смерть Ірини. Євген продовжує: "Ми з ним підтримуємо зв'язок. Він розповів мені, як вони жили, що Ірина працювала в магазині одягу. Вони довго мріяли про цю дитину. Але російська бомба обірвала долю матері та дитини". Як підкреслюють у World Press Photo Foundation, журі хотіло, щоб світ подивився на цю історію ще раз: "Зараз ми знаємо, що трапилося з самою жінкою та її дитиною. Важливо було показати, якою є реальність війни, не тільки в Україні, а й у будь-якій іншій точці Земної кулі, де тривають воєнні конфлікти. Ця реальність, в якій жертвою стає і мирне населення".

Як розповів український фотограф, про смерть Ірини Калініної вони з колегою дізналися 11 березня 2022 року, коли приїхали в обласну лікарню і поспілкувалися з лікарями, які зробили жінці кесарів розтин. Сьогодні про події 9 березня Євген згадує так: "Це був дуже швидкий момент евакуації з пологового будинку, ми вже побачили, як Ірину несуть сходами і транспортують уздовж медичних будівель до карети швидкої допомоги. На той момент - ми тільки приїхали і документували, що сталося. Там був хаос, розбір завалів, пошук тих, хто вижив...". Як зазначив один із членів журі, "ніби вони (Росія. - Ред.) намагаються вбити майбутнє України". За словами Джуман Ель Зейн Хурі, фотографія вагітної жінки відображає те, як війна зачіпає життя не тільки сучасного, а й майбутнього покоління українців.

Про підсумки 2022 року Євген Малолєтка говорить так: "Я думаю, що Україна у 2022 році здивувала весь світ, як і українські журналісти, які й надалі це роблять, ризикуючи життям, щоб розповісти, що коїться в країні. Це нелегкий шлях, дотримуючись усіх стандартів, тамуючи всі емоції в собі, розповідати світові те, що коїться. Тому що це коїться в нас удома. Це дуже боляче розповідати". Кожен фотограф, який тільки починає свою кар'єру, мріє отримати премію World Press Photo, визнає Євген Малолєтка. І додає: "Я мрію - як і всі українці - щоб Україна перемогла. І війна швидше закінчилася".

Виставку найкращих фотографій року побачать мільйони

За традицією конкурсу, який проводиться з 1955 року, роботи лауреатів будуть представлені на виставках у 60 містах у всьому світі: 22 квітня перша з них відкриється в Амстердамі, потім вирушить до Риму, Берліна, Барселони, Сіднея, Торонто та інших міст. Як зазначає виконавча директорка World Press Photo, тільки саму виставку щорічно зазвичай відвідують близько чотирьох мільйонів осіб.

Серед переможців конкурсу за минулий рік і данський фотограф Мадс Ніссені з репортажем з Афганістану під назвою "Ціна свободи". Один із героїв його знімків - Халіл Ахмад. Батьки 15-річного хлопця продали його нирку за 3500 доларів, щоб прогодувати сім'ю.

У категорії "Довгостроковий проєкт" перемогла Ануш Бабаджанян. Її фотодобірка розповідає про проблеми з водою в Центральній Азії після розпаду Радянського Союзу. Ця тема довгі роки не викликала інтересу ЗМІ за межами регіону. Бабаджанян зробила вражаючі знімки однієї з головних річок Узбекистану - Амудар'ї. У категорії "Відкритий формат" переміг проєкт африканського фотографа Мохамеда Махді про наслідки підвищення рівня моря для мешканців Аль-Макси - рибальського села, розташованого вздовж каналу Махмудія в єгипетській Александрії. У 2023 році на конкурс надійшло 60448 світлин від 3752 фотографів зі 127 країн.