Хто керуватиме Євросоюзом наступні п'ять років?
28 червня 2024 р.Європейський Союз відкриває нову п'ятирічну главу у своїй історії і вступає в наступний період повноважень. Після загальноєвропейських виборів до парламенту ЄС, які відбулися на початку червня, настав час для найважливіших кадрових рішень. 27 червня очільники всіх 27 держав і урядів країн ЄС обрали нових лідерів блоку.
Чи залишиться фон дер Ляєн на чолі Єврокомісії?
Як і очікувалося, чинну очільницю Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) висунули на цю посаду на повторний термін - це перший подібний випадок в історії ЄС.
Тепер вона має подолати ще одну перешкоду: новий Європарламент має затвердити її кандидатуру, як і кандидатури інших членів Єврокомісії. Імовірно, переважна частина депутатів від найбільшого політичного блоку ЄС - Європейської народної партії (ЄНП), яка має 190 місць з 720 у новому парламенті, - підтримають фон дер Ляєн. Втім, для здобуття більшості їй потрібна підтримка з боку інших партій й голоси трохи більш ніж половини, а саме - 361 європарламентаря.
Якщо 24 євродепутати від партії "Брати Італії" прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні утримаються, як вчинила їхня лідерка на голосуванні в Єврораді, це може ускладнити ситуацію. Хоча, до прикладу, канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) після саміту заявив, що "абсолютно впевнений" у тому, що фон дер Ляєн зможе переобратися і без голосів партії Мелоні.
"Я буду працювати з усім парламентом", - запевнила неприховано задоволена своїм висуненням очільниця Єврокомісії на підсумковій пресконференції саміту в ніч на понеділок, 28 червня, у Брюсселі. Вона пояснила, що має намір особисто звертатися до євродепутатів, які не входять до центристської коаліції з трьох блоків. "Для тих, хто налаштований критично, в кого є запитання, мій обов'язок - поспілкуватися з ними", - сказала фон дер Ляєн.
Інтрига в Європарламенті
Загалом її власна правоцентристська ЄНП, блок соціал-демократів, а також група ліберальних партій "Оновлюючи Європу" мають трохи менше ніж 400 місць у новому Європарламенті. Цього вистачило б для переобрання фон дер Ляєн, але оглядачі стверджують, що її підтримають не всі члени цих фракцій.
Тепер, якщо глава Єврокомісії рухатиметься правіше, у бік правих консерваторів, до яких належить і партія Мелоні, то накличе на себе гнів соціалістів, які заздалегідь окреслили для неї "червону лінію". Якщо ж вона піде лівіше, до "зелених", то ризикує втратити голоси у власній ЄНП.
Перша сесія Європарламенту нового скликання пройде з 16 по 19 липня в Страсбурзі. Якщо голова Єврокомісії не набере потрібних голосів, Єврорада протягом місяця повинна буде висунути нового кандидата. Це теж був би перший подібний випадок в історії ЄС.
Безпрецедентні виклики для фон дер Ляєн
65-річна німкеня фон дер Ляєн має в Брюсселі репутацію суворої начальниці. Від Brexit і пандемії коронавірусу до війни Росії проти України - християнська демократка прийняла на своїй посаді такі виклики, з якими до неї не стикався жоден очільник Єврокомісії.
Тепер вона називає своїм завданням ще й боротьбу з екстремістськими силами в Європі. "Ми побудуємо бастіон проти крайніх лівих і правих", - сказала фон дер Ляєн після виборів до Європарламенту. Однак допомога Україні та переговори про її вступ до ЄС залишаться в центрі її уваги.
"Залізна леді" готується очолити європейську дипломатію
Каї Каллас у разі затвердження її кандидатури на посаду верховної представниці ЄС із зовнішньої і безпекової політики також доведеться насамперед долати виклики, пов' язані з війною Росії проти України.
У 2021 році Каллас стала першою жінкою - прем'єр-міністеркою Естонії. На цій посаді вона однією з перших ухвалила рішення про постачання зброї Україні ще до повномасштабного російського вторгнення. Гасло 47-річної лібералки таке: Росії поступатися не можна. У Брюсселі її вважають "яструбом" зовнішньої політики: чіткими, лаконічними фразами і нордичною холоднокровністю естонка дає зрозуміти, що вона думає про президента РФ Володимира Путіна і як збирається діяти у зв'язку з російською агресією.
Однак під час подання заявки на посаду верховної дипломатки Євросоюзу Каллас довелося пообіцяти, що вона займатиметься й іншими осередками конфліктів. Британський журнал The New Statesman уже назвав дипломовану юристку "залізною леді Естонії". У політику вона прийшла не "з вулиці". Батько Каї - Сійм Каллас - теж був прем'єр-міністром Естонії та єврокомісаром, а сама вона мала депутатське крісло в Європарламенті. Проте зараз нові європарламентарі ще мають затвердити її кандидатуру.
"Ганді з Лісабона" стане головою Євроради
Єдиний, хто вже може бути спокійним - це обраний Єврорадою на посаду нового очільника Антоніу Кошта. Кандидатура 62-річного експрем'єра Португалії не потребує затвердження жодним іншим європейським інститутом.
Він стане першим головою Європейської Ради як від соціалістів, так і від південноєвропейців. Різноманіття до лав лідерів ЄС Кошта внесе ще й завдяки тому, що його предки по батьківській лінії родом з Індії, а точніше - з колишньої португальської колонії Гоа. Завдяки своєму походженню, скромності та тісному спілкуванню з простими робітниками, під час перебування на посаді мера португальської столиці у 2007-2015 роках він отримав прізвисько "Ганді Лісабона".
Отже, Кошта знову на коні після кар'єрного провалу: соціаліст пішов у відставку з посади прем'єр-міністра Португалії в листопаді 2023 року після восьми років роботи через звинувачення в корупції. У підсумку вони виявилися неправдивими, оскільки були засновані на плутанині з іменами в прослуханій телефонній розмові. Втім, Кошта програв дострокові вибори і був змушений поступитися консервативному політику.
Проте дипломований юрист вважається непохитним оптимістом, тим паче, що пост голови Європейської ради стане вершиною його довгої політичної кар'єри. Кошта знає, як впоратися з кризами і знаходити компроміси: він вивів Португалію з важкої економічної та фінансової кризи після 2015 року. Країні доводилося вдаватися до допомоги фондів Євросоюзу, але Кошта зумів зробити програму жорсткої бюджетної економії більш-менш прийнятною для португальців.
Європарламент теж обере собі голову
Четверта найважливіша посада у Євросоюзі - це посада президента Європейського парламенту. Роберта Мецола з Мальти продовжить виконувати цю роль внаслідок домовленостей між парламентськими групами християнських демократів, соціал-демократів і лібералів. Єдиний орган, який за неї голосує, - це сам Європарламент.