Хто в РФ виробляє дрони і як масштабують виробництво
3 травня 2024 р.
Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну показники прибутковості низки виробників дронів в Росії стрімко пішли догори. Виявилося, що попри запроваджені санкції ці компанії тільки міцнішають у фінансовому плані, а дехто з них навіть відкрив власні представництва в країнах СНД і досі користується ліцензіями західних компаній. Такий висновок можна зробити зі звітності виробників дронів у федеральні органи влади РФ.
Власне, йдеться про дані аналітичної системи СПАРК та інформацію з Єдиного держреєстру юридичних осіб (ЕГРЮЛ). Саме опираючись на ці дані, DW вивчала головних гравців цієї галузі та їхні фінансові показники.
Виявилося, що багато з російських виробників БпЛА заявляють про цивільне призначення дронів, хоча періодично отримують публічну подяку від російської влади за постачання дронів у військових цілях.
Плани Кремля масштабувати виробництво дронів у РФ до 2035 року
У 2023 році уряд РФ затвердив "Стратегію розвитку безпілотної авіації до 2030 року і на перспективу до 2035 року". Як випливає з документа, виробництвом дронів в Росії займаються близько 200 підприємств. У 2023 році обсяг ринку безпілотників у РФ становив приблизно 32 тисячі дронів, близько 20 тисяч було імпортовано з інших країн, стверджував торік віцепрем'єр РФ Андрій Білоусов на нараді з розвитку безпілотних авіаційних систем. До 2026 року планується виробити всередині Росії 18 тисяч дронів на рік, до 2030 року - понад 180 тисяч штук, а до 2035 року - до мільйона одиниць (з них 80 відсотків - вироблені у РФ).
Читайте також: Американський військовий аналітик: Росія та Україна прискорюють гонку дронів
Задля масового виробництва дронів планується налагодити випуск матеріалів і складників, налаштувати сертифікацію, створити центри з підготовки фахівців з обслуговування безпілотників (близько мільйона осіб до 2030 року) та інші заходи. Застосовувати БпЛА, як стверджується в документі, повинні в цивільному секторі.
Натомість про військове призначення дронів в "стратегії" практично нічого не вказано - за винятком згадки напрацювань у випуску БпЛА військового та подвійного призначення. Показово, що в період з 2018 до 2022 року російські оборонні підприємства, правоохоронні структури та міністерство з надзвичайних ситуацій уклали з російськими виробниками близько 600 контрактів, йдеться в "стратегії".
Дочка Путіна - серед власників підприємства з випуску БПЛА
Про цивільне застосування дронів заявляє, приміром, на своєму сайті компанія "Геоскан", зареєстрована в Петербурзі з 2011 року. Спочатку, як випливає з даних ЕГРЮЛ, власниками підприємства були російські підприємці Анатолій Тітієвський і Дмитро Семенов, а також виробник військових і цивільних дронів АТ "Кронштадт". У 2023 році склад бенефіціарів "Геоскана" змінився: 10 відсотків акцій придбав фонд "Національний інтелектуальний розвиток" (НИР), очолюваний дочкою Володимира Путіна Катериною Тихоновою. Решта бенефіціарів - голова правління та засновник ГК "Геоскан" Олексій Семенов, якому належать 85 відсотків підприємства, ще по п'ять відсотків ділять між собою топменеджери "Геоскана" Павло Степанов та Олексій Юрецький.
Читайте також: Донька Путіна стала співголовою ради РФ із імпортозаміщення
Бюджет "Геоскана" за останні три роки зріс кількаразово: у 2021 році чистий прибуток становив 4,7 мільйона рублів, у 2022-му, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, цей показник зріс до 35,7 мільйона рублів, у 2023 - до 206 мільйонів рублів (понад два мільйони євро) . Аналогічним чином зросла кількість держконтрактів: до 410 мільйонів рублів у 2023 році (майже 4,1 мільйона євро). Втім, відкрита частина показників, за даними з системи СПАРК, становить тільки 31 відсоток від усього виторгу, що залишився, може припадати на замовлення від військових і силових структур. Чисельність персоналу на підприємстві з 2021 по 2024 роки зросла більш ніж удвічі: на сьогодні в "Геоскані" працюють до 144 осіб.
Читайте також: Україна готує масовий випуск аналогів російського дрона "Ланцет" - Федоров
З 2023 року компанія перебуває під санкціями України через участь у ланцюжку виробництва продукції "військового та/або подвійного призначення". Видання "Верстка" припустило, що це може бути пов'язано з виробництвом бойових дронів для війни в Україні на базі дочірнього підприємства "Геоскан-Уфа", яке анонсував в соцмережах керівник уряду Башкирії Андрій Назаров.
Дрони - російські, складники - закордонні
У "Геоскана", як випливає з відкритих джерел, діють ліцензії на використання продукції міжнародних компаній: літій-полімерні акумулятори китайської LiPol Battery Co., цифрові камери американської MicaSense і відеоапаратура промислового призначення японської компанії SONY.
В одному з інтерв'ю, викладених у відкритий доступ на YouTube, керівник освітніх програм "Геоскан" Михайло Луцький визнав проблеми з постачанням мікрочипів закордонного виробництва. За його словами, збій логістичних ланцюжків стався під час пандемії COVID-19, а санкції за вторгнення Росії в Україну погіршили ситуацію. Вартість мікроконтролера, за словами Луцького, зросла в чотири рази до 200 доларів. Останні чотири роки компанія намагається замістити складники, з якими виникли проблеми, на продукцію російського виробництва, уточнив Луцький.
За останні чотири роки "Геоскан" отримав 270 мільйонів рублів держпідтримки, в тому числі на підготовку фахівців для обслуговування дронів. У 2024 році компанія планує відкрити в Росії п'ять центрів з навчання операторів БпЛА. Планується, що кінця 2024 року підготовку там відбудуть 1000 осіб.
У компаній-виробників БПЛА є філії в країнах СНД
Концерн радіобудування "Вега", що входить до російської держкорпорації "Ростех" - одне з підприємств, яке вийшло на ринок СНД після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Провідне підприємство Росії в галузі створення авіаційних радіолокаційних комплексів ("Вега", зокрема, розробляє ударні безпілотні комплекси для російської армії) в січні 2024 року відкрило власне представництво в столиці Киргизстану, випливає з даних СПАРКа.
Фінансова історія концерну "Вега" обривається у 2018 році - з цього моменту інформація про підприємство стає закритою. До 2018 року чистий прибуток не опускався нижче 390 мільйонів рублів (майже 3,9 мільйона євро). У 2023 році концерн отримав позов про визнання банкрутом - один з кредиторів, компанія "А-Лізинг" заявила про неплатоспроможність "Веги", яка повинна була виплатити заборгованість у 218 мільйонів рублів. Однак арбітражний суд Москви в липні 2023 року вирішив, що "Вега" не має ознак банкрутства і провадження у цій справі було припинено.
Читайте також: Україна планує виробити мільйон дронів у 2024 році
Представництво в Казахстані є й у компанії ZALA Aero Group (ТОВ "ЦСТ"), яка, як випливає з інформації на сайті підприємства, займається випуском бойових дронів "Ланцет". Трохи менш як 50 відсотків акцій компанії належать концерну "Калашников", інша частина - головному конструктору і творцеві "Ланцета" Олександру Захарову. Його діти також володіють підприємствами з виробництва дронів: син Микита - компанією "Аероскан", дочка Марія - НТЦ "Оріон". Обидві фірми, за даними видання "Важные истории", постачають материнській компанії компоненти в обхід санкцій.
Виробництво дронів розміщують в будівлях торгових центрів
У 2021 році чистий прибуток "Аероскану" становив 1,6 мійльона рублів, але вже у 2022 році він злетів до 224 мільйонів рублів (близько 2,2 мільйона євро). Виробництво компанії міститься в двох колишніх торгових центрах в Іжевську, з яких примусово виселили всіх орендарів. У 2023 році одне з виробництв в Іжевську, де випускають "Ланцети" і дрони-розвідники, відвідав Путін.
А фінансові показники НТЦ "Оріон", що займається створенням технічних і програмних засобів, навпаки, погіршилися. Якщо у 2021 році у підприємства був чистий прибуток в 53 мільйони рублів, то в 2022 році були зафіксовані п'ять мільйонів збитку.
Випуск вантажних дронів почав виробник продуктів
Ще один фаворит у виробництві дронів - компанія "Транспорт майбутнього", що володіє декількома дочірніми фірмами. Цю юрособу зареєстрували у 2021 році у Білгородській області. Спочатку вона належала компанії "ЕФКО", що займається випуском продуктів під брендом "Слобода". У 2022 році в "Транспорті майбутнього" пройшли випробування першого вантажного безпілотника, здатного літати на відстань до 20 кілометрів зі швидкістю до 100 кілометрів на годину і перевозити вантаж вагою до 170 кілограмів. Тоді ж компанія юридично відокремилася від виробника харчових продуктів: власниками стали колишні топменеджери "ЕФКО" Юрій Козаренко, а також Ілля Пронін і Ольга Гудкова - через ТОВ "Тольятті Інвест".
Читайте також: Як Україна нарощує виробництво дронів
У 2023 році компанія "Тольятті Інвест" придбала недобудований завод "Джей Ві Системз" в ОЕЗ "Тольятті" з випуску кузовів для Chevrolet Niva нового покоління. Проєкт виробництва цієї марки автомобіля згорнули після відходу з РФ американського автовелетня General Motors. У тому ж році Козаренко в коментарях російським ЗМІ заявив, що "Транспорт майбутнього" запускає серійне виробництво в Тольятті складників для агродронів і дронів "інших застосувань".
Мова, зокрема, йшла про корпуси, гвинти, двигуни, драйвери, польотні контролери. На ПМЕФ-2023 компанія "ЕФКО" повідомила про інвестиції в 40 мільярдів рублів (майже 400 мільйонів євро) на розвиток безпілотників в Бєлгородській області, де розташоване її основне виробництво. Реалізовувати цей проєкт, згідно з угодою з урядом Бєлгородської області, повинна компанія "Транспорт майбутнього"
План з запуску спільного російсько-індійського підприємства
Якщо вірити фінансовим звітам "Транспорту майбутнього", компанія поки що не приносить доходу своїм бенефіціарам: у 2022 році у неї був 131 мільйон рублів збитків, у 2023 - 470 мільйонів рублів збитків. За той же період компанія вдвічі збільшила кількість працівників - з 76 до 157 осіб.
У 2023 році цей виробник дронів потрапив до списку санкцій України. З публічних джерел відомо, що дочірня фірма "Транспорту майбутнього" - "Агрімакс Аеро" - є резидентом експериментального правового режиму з експлуатації безпілотників в Башкирії. Як заявляв віцепрем'єр Башкортостану Олександр Шельдяєв, у 2023 році на цьому майданчику випустили понад 1000 дронів для війни в Україні.
На своєму сайті "Транспорт майбутнього" заявляє про виробництво виключно цивільної продукції та планує вийти на міжнародний ринок. Торік компанія підписала меморандум з індійським виробником мікроелектроніки Sasaa Electronics Private Limited про запуск виробництва дронів в Індії. Безпілотники для доставки вантажів і сільськогосподарського моніторингу планують поставляти для індійського ринку. Початок великовузлового складання БПЛА в рамках СП з Sasaa Electronics намічено на 2024 рік. До 2030 року спільне підприємство розраховує на щорічний виторг до 1,3 мільярда доларів.