Імпорт зрідженого газу: у ФРН буде уже шість терміналів
5 вересня 2022 р.
У Німеччині для якнайшвидшого подолання залежності від російського газу пришвидшеними темпами створюють інфраструктуру для імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) . Ще на початку року ФРН була єдиною великою країною Євросоюзу, яка не мала жодного терміналу для прийому та регазифікації ЗПГ. Однак широкомасштабна агресія Росії проти України вимагає кардинального перегляду всієї концепції газопостачання країни.
Навесні уряд Німеччини вирішив терміново спорудити чотири ЗПГ-термінали, а парламент ухвалив спеціальний закон, аби максимально прискорити процедуру видачі дозволів на будівництво. Влітку одна з приватних німецьких компаній повідомила, що введе в експлуатацію п'ятий приймальний термінал. 1 вересня міністерство економіки ФРН несподівано оголосило про ще один, уже шостий проєкт.
Регазифікаційні судна пришвартуються у чотирьох портах ФРН
У всіх шести випадках йдеться про мобільні ЗПГ-термінали - особливі регазифікаційні судна (Floating Storage and Regasification Units, FSRU). Їхня ключова перевага - можливість оперативно доставити газ морем в потрібну точку, після чого залишається тільки забезпечити підключення до наземної газотранспортної системи. Такі плавучі заводи працюють, наприклад, у литовській Клайпеді та біля хорватського острова Крк.
Читайте також: Коментар: Росія знову "кошмарить" німців відключенням газу
Потужність кожного FSRU становить у середньому п'ять мільярдів кубометрів газу на рік, тому всі шість при повному завантаженні зможуть давати Німеччині приблизно 30 мільярдів кубометрів. У 2021 році споживання газу у ФРН становило приблизно 90 мільярдів кубометрів, але цього і наступного року цей показник через надзвичайну дорожнечу блакитного палива та широкомасштабну кампанію економії енергії виявиться суттєво нижчим.
Перші чотири взяті урядом ФРН в оренду регазифікаційних судна було вирішено пришвартувати у трьох портах на Північному морі - у Вільгельмсгафені, Брунсбюттелі та Штаді, а також на Балтиці у Лубміні. Орендоване Берліном п'яте FSRU буде розміщено також у Вільгельмсгафені. Таким чином найбільш глибоководний порт Німеччини, який вже відіграє ключову роль в імпорті нафти, стане також важливим центром прийому ЗПГ.
У Вільгельмсгафені перший газ хочуть видати 20 грудня 2022 року
До будівництва причалу для першого регазифікаційного судна тут приступили ще в перших числах травня, а з початку серпня прокладають трубопровід завдовжки 26 кілометрів, який з'єднає ЗПГ-термінал із системою магістральних газопроводів та з ПСГ Etzel - одним із найбільших газосховищ Німеччини.
Введення в експлатацію першого FSRU у Вільгельмсгафені очікується 20 грудня, так що вже цієї зими воно має підключитися до газопостачання країни. Друге, повідомило міністерство економіки ФРН, планується здати в експлуатацію напередодні наступної зими - у четвертому кварталі 2023 року. Кожне судно зможе щорічно видавати понад п'ять мільярдів кубометрів газу.
Держава залишиться їх орендарем, але оперативне керівництво роботою ЗПГ-терміналів буде передано приватним енергетичним компаніям. У першому випадку це німецька Uniper, у другому - німецька E.on, французька Engie, бельгійська Tree Energy Solutions (TES) та американська Excelerate Energy - власниця судна.
У Лубміні скористаються інфраструктурою для "Північних потоків"
Одразу два плавучі ЗПГ-термінали в найближчому майбутньому діятимуть і в Лубміні. Тут виходять на берег два прокладені дном Балтійського моря російські газопроводи - "Північний потік", що діяв останнім часом лише на 20 відсотків своєї потужності, і "Північний потік-2", який так і не запрацював.
Тому тут же, відразу на узбережжі, починаються три потужні німецькі газопроводи - Opal, Eugal і Nel, спочатку побудовані для подальшого транспортування газу з Росії до різних регіонів Німеччини, а також до Чехії і далі в газовий хаб в австрійському Баумґартені. Надалі цими трубами потече регазіфікований ЗПГ. Причому, можливо, вже наприкінці цього року.
Принаймні приватна німецька компанія Deutsche Regas, яка орендувала у французького концерну Totalenergies регазифікаційне судно потужністю приблизно 4,5 мільярда кубометрів на рік, має намір видати перший газ ще у грудні. Щоправда, такий план вважається вельми амбітним. Зокрема тому, що в Лубміні океанські ЗПГ-танкери не зможуть впритул підходити до берега - там занадто мілко, тож їх доведеться розвантажувати партіями за допомогою менших суден, і все це ще потрібно організувати та налагодити.
ФРН матиме шість діючих ЗПГ-терміналів у 2024 році
Протягом цієї зими має розпочати роботу і ЗПГ-термінал у Брунсбюттелі, оперативне управління яким взяла на себе енергетична компанія RWE. Спочатку потужність регазифікаційного судна становитиме 3,5 мільярда кубометрів на рік, оскільки ще потрібно прокласти трубопровід довжиною 55 кілометрів, щоб забезпечити підключення FSRU до загальнонаціональної газотранспортної системи. Це будівництво планується завершити до кінця 2023 року. Тоді ж мають бути запущені в експлуатацію і ще два орендовані урядом регазифікаційні судна - у Штаді та в Лубміні.
Підсумуємо. Менш ніж через чотири місяці з великою ймовірністю буде запущено перший ЗПГ-термінал у Вільгельмсгафені. Нинішньої зими розпочне роботу, але ще не на повну потужність, регазифікаційне судно в Брунсбюттелі. Очікується також початок роботи першого FSRU у Лубміні. Ще три термінали - у Вільгельмсгафені, Штаді та Лубміні - почнуть приймати зріджений газ наступної зими.
На зміну зрідженому газу прийде "зелений" водень
Таким чином усі шість німецьких ЗПГ-терміналів запрацюють на повну потужність на початку 2024 року. Це саме той рік, коли Німеччина завдяки норвезькому та нідерландському трубопровідному газу, імпорту зі всього світу зрідженого газу та заходам економії енергії має намір повністю подолати залежність від Росії, звівши закупівлю у "Газпрому" до мінімуму або навіть до нуля.
Читайте також: Як у ЄС готуються заощаджувати газ і пережити зиму
Що ж до плавучих ЗПГ-терміналів, то паралельно з їх експлуатацією у всіх чотирьох портах споруджуватимуться стаціонарні заводи, які з самого початку будуть технологічно обладнані так, аби спочатку регазифікувати скраплений газ, а потім переорієнтуватися на прийом зеленого водню.
Так, повідомляючи 1 вересня про оренду вже п'ятого за рахунком FSRU, міністр економіки ФРН Роберт Габек (Robert Habeck) особливо наголосив, що контракт розрахований на п'ять років, але термін його дії може бути достроково припинено, як тільки буде запущено стаціонарний термінал з прийому ЗПГ та зеленого водню. Це має статися у Вільгельмсгафені та трьох інших портах у 2025-2026 роках. Тоді ж ФРН має намір повністю передати цей бізнес приватним компаніям.