Інавгурація президента США: чому довелося чекати так довго?
20 січня 2025 р.
Вже понад два місяці минули після того, як Дональд Трамп переміг на президентських виборах у США, але він почне виконувати обов'язки глави держави лише після інавгурації 20 січня. У чому причини такого довготривалого вичікування?
Подібно до багатьох інших аспектів американського політичного життя, визначений Конституцією США період від виборів до інавгурації, що триває з листопада до січня, склався історично. Це "певною мірою історичний артефакт", - зазначив в інтерв'ю DW Майкл Беркман, професор політології в Університеті штату Пенсильванія в США.
Понад століття США не проводили інавгурацію свого президента до березня, залишаючи адміністрацію, що йде, керувати країною ще чотири місяці. Це змінилося у 1933 році, в часи Великої депресії, коли було ухвалено 20-ту поправку до Конституції США, якою перенесли день інавгурації з 4 березня на 20 січня.
У той час рівень безробіття у країні становив 25 відсотків - найвищий показник в історії США. Новообраний тоді президент Франклін Д. Рузвельт чекав, щоб вступити на посаду, а Герберт Гувер, який ішов, "практично вже не був у Білому домі", зазначив у коментарі DW історик і професор політичного менеджменту в Університеті Джорджа Вашингтона в США Метт Даллек. За його словами, на це пішли, щоб "обмежити шанси хаосу, нестабільності та адміністрації без лідера", додав він.
До цих змін інавгурація в березні також була пов'язана і з логістикою, адже на дорогу з різних куточків країни до Нью-Йорка, де тоді розміщувався уряд, потрібно було чимало часу. За словами Даллека, цей час на дорогу до центру відігравав тоді велику роль в організації роботи уряду.
Читайте також: Дональд Трамп переміг на виборах президента США
Підтвердження результатів виборів президента США
На відміну від інших країн, де процесом обрання нового національного уряду опікуються центральні виборчі комісії, кожен із 50 штатів США керує проведенням президентських виборів у межах своїх кордонів. Це призводить до розмаїття правил і процесів, а також означає те, що підрахунок голосів може відбуватися швидко в одних місцях і значно повільніше в інших. Тому, як склалося історично, прогнозований результат виборів подають оглядачі медіа, хоча такі декларації і не є офіційними результатами.
Після ночі виборів починається процес сертифікації. Це включає такі дії, як перевірка бюлетенів, які були відхилені машинами для голосування, підрахунок бюлетенів, які надійшли після офіційних виборів (наприклад, від громадян США, які проживають за кордоном), і усування будь-яких суперечок, пов'язаних з підрахунком голосів у штаті або муніципалітетах.
Вибори 2000 року між Елом Гором і колишнім президентом США Джорджем Бушем-молодшим є прикладом такої суперечки. Кампанія Гора вимагала перерахунку голосів у Флориді. Після кількох судових справ на рівні штату 9 грудня 2000 року Верховний суд відхилив цей позов.
Команда Трампа 2020 року ініціювала десятки судових розглядів, однак лише один з них підтримали, але й він не мав впливу на перемогу Байдена на виборах. З огляду на подібні суперечки розрив у часі між виборами та інавгурацією має сенс.
Читайте також: Вибори у США: Республіканська партія отримала контроль над Сенатом
Камала Гарріс була змушена засвідчити власну поразку
Після владнання суперечок і підрахунку результатів їх надсилають для затвердження губернатором штату. На відміну від більшості інших країн, президенти США обираються не більшістю голосів населення, а виборниками з Колегії виборників США. Коли люди голосують на президентських виборах у США, вони насправді голосують не за президента, а радше вказують виборникам, якого кандидата підтримують.
У 48 штатах та окрузі Колумбія існує підхід "переможець отримує все". Тобто кандидату, який отримує найбільшу підтримку виборців штату, ідуть усі голоси виборників. Лише штати Мен і Небраска мають іншу систему, надаючи два голоси виборників переможцю народного голосування у штаті, а решту розподіляють відповідно до результатів переможця у кожному з конгресових виборчих округів.
Виборники збираються, щоб віддати офіційні голоси на виборах штату, в середині грудня. Їхні відповіді надсилаються до Конгресу.
Конгрес збирається 6 січня для підрахунку голосів виборців з 50 штатів США та округу Колумбія. Віцепрезидент США головує під час сертифікації результатів та оголошує ім'я нового президента. Це означає, що Камала Гарріс цього разу була змушена засвідчити свою поразку на цьому засіданні. До неї така ж доля спіткала демократа Ела Гора 2001 року та республіканця Річарда Ніксона в 1960 році.
Читайте також: Вибори-2024 стали найдорожчими в історії США
Джо Байден і період "кульгавої качки"
Коли чинний президент зазнав поразки або не брав участі у виборах, то часовий проміжок у два з половиною місяці між виборами та інавгурацією іноді називають періодом "кульгавої качки". Це час, коли президент, який залишає посаду, і новообраний глава держави мають працювати разом над забезпеченням мирної передачі влади. Чотири роки тому Трамп порушив ці домовленості, коли підбурював до заворушень 6 січня.
Цей час - це також останній шанс для чинного президента, щоб реалізувати свої ініціативи. Під час свого "періоду кульгавої качки" Джо Байден здійснив низку президентських помилувань (у тому числі власного сина) і вручив свої останні державні нагороди. Він також заблокував пропозицію про поглинання US Steel японською компанією Nippon Steel. Крім того, Байден заборонив буріння нафтових і газових свердловин у водах поблизу узбережжя США площею майже мільйон квадратних миль, що має зашкодити виконанню обіцянки Трампа "бурити, бурити, бурити", коли він стане президентом.