Ішинґер назвав умову для дозволу Україні бити вглиб Росії
16 вересня 2024 р.Замість обмежень для України щодо використання західної далекобійної зброї для ударів по території Росії партнери могли б висунути їй ще одну вимогу - застосовувати всю зброю відповідно до міжнародного права. Таку думку висловив колишній голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) в інтерв'ю DW.
Він наголосив, що поділяє думку щодо неможливості ігнорувати ризики, які може нести дозвіл Україні завдавати ударів зброєю дальнього радіусу дії углиб території Росії. Також, за словами Ішинґера, він симпатизує позиціям і президента США Джо Байдена, і канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz), які намагаються продумувати свої дії. З іншого боку, ставити такі обмеження перед Україною, яка обороняється від російської агресії, не видається йому правильним.
"Якщо ти відповідальний лідер, то маєш враховувати всі можливі варіанти. Тож я за те, щоб бути уважним і зважувати всі "за" і "проти" дуже ретельно, - сказав він. - Разом з тим, я особисто не є прихильником цих обмежень щодо дальності. Я маю на увазі, що вказувати українцям, що вони можуть бити на 50 кілометрів, але не можуть на 100 кілометрів - це звучить якось неправильно".
Читайте також: Шольц про удари вглиб РФ з німецької зброї: Позиція незмінна
За словами Ішинґера, пропозиція, яку він озвучив на полях конференції "Ялтинська європейська стратегія" 13-14 вересня у Києві, полягала у тому, аби поставити перед Україною вимогу використовувати все надане Заходом озброєння лише так, як того вимагає міжнародне право.
"Легше і, думаю, краще та більш зрозуміле з точки зору юридичного значення рішення полягатиме у тому, що ми вимагатимемо від Києва того, що будь-яка і вся зброя, яка була передана нами, повинна застосовуватися лише відповідно до міжнародного права. Крапка, - пояснив він. - Це означає, наприклад, що Україні було б заборонено завдавати ударів по лікарнях, що російська сторона робила багато разів, що вони можуть бити лише по військових цілях - об'єктах, військових аеродромах, які використовуються для того, щоб атакувати Україну. Це було б у відповідності до міжнародного права".
Втім, в інтерв'ю DW Ішинґер висловив сумніви, що його пропозиція матиме значну підтримку серед тих, хто ухвалює рішення. "Однак я почуваюся незручно, коли думаю про українських борців, генералів і солдатів, які б'ються за життя, за країну, за те, щоб країна вижила, і те, що їм заважають заборони, які звучать доволі бюрократично", - додав він.
Читайте також: У НАТО визнали військову значущість ударів углиб РФ для ЗСУ
Ішинґер: Допомагати слід не стільки, скільки потрібно, а настільки, наскільки це треба
Окрім того, на думку ексголови Мюнхенської конференції з безпеки, країнам-партнерам України слід було би переглянути підхід до того, як вони надають допомогу Україні. Ідеться, каже він, і про уже усталену тезу, якою вони описують готовність підтримувати країну у її обороні від РФ, - допомагати доти, доки буде потрібно.
"Я б сказав, що ця формула повинна бути переглянута і, ймовірно, адаптована. Можливо, кращою версією було б замість того, щоб заявляти "ми підтримуватимемо вас стільки, скільки знадобиться", казати "ми підтримуватимемо настільки, наскільки потрібно". Настільки, наскільки потрібно, щоб закінчити цю війну. Тоді це мета, місія, а не просто загальна фраза", - пояснив свою думку Ішинґер.
За його словами, західні партнери України "намагаються робити більше", визнавши, що їм варто робити більше, зокрема на тлі складнощів, які виникли з поставкою Україні обіцяної кількості артилерійських снарядів.
Зокрема, на думку Ішинґера, західні партнери України ще мають великий простір для маневру у питанні запровадження санкцій щодо Росії, як-от щодо схем, які допомагають їй обходити вже наявні обмеження. "Я думаю, що перегляд дієвості і впливу нашого санкційного режиму - це теж те, що заслуговує на увагу", - наголосив він.
Нагадаємо, очікувалося, що питання обмежень для України на удари західною зброєю по території Росії мало б бути переглянутим президентом США Джо Байденом та прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером у Вашингтоні 13 вересня. Однак, за пудсумками зустрічі жодних заяв про відповідне рішення не пролунало. Після зустрічі Стармер зазначив, що він та Байден обговорять це питання з ширшою групою посадовців на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня.
Перед цим президент РФ Володимир Путін заявив, що застосування західної зброї великої дальності для ударів України по території Росії означатиме пряму участь країн НАТО у війні. Він пригрозив, що у такому разі зміниться "сама суть конфлікту", і Росія "ухвалюватиме відповідні рішення, виходячи з загроз, що створюються".
Україна вже давно просить США та інших партнерів дозволити застосовувати далекобійну зброю на території РФ. Скасувати такі обмеження закликав і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, і головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.