1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нобелівська премія миру - потрійний ляпас Путіну

7 жовтня 2022 р.

Присудженням Нобелівської премії миру правозахисникам з Росії, Білорусі та України, комітет надсилає сигнал президенту РФ Путіну - за злочини доведеться відповісти, вважає Роман Гончаренко.

https://p.dw.com/p/4Hucw
Медаль Нобелівської премії миру
Медаль Нобелівської премії мируФото: picture-alliance/dpa/L. M. Kainulainen

Кому вручити Нобелівську премію миру під час війни, причому наймасштабнішої в Європі після Другої світової - війни Росії проти України? Відповідь Нобелівського комітету, оголошена 7 жовтня, стала очікуваною, несподіваною і головне - гідною.

Премія ветеранам правозахисного руху у Росії та Білорусі

Очікуваною, оскільки оминути таку війну під час вибору лауреатів було неможливо. Крім того, російська правозахисна організація "Меморіал" та білоруський правозахисник, голова центру "Вясна" Олесь Біляцький давно і за правом вважалися фаворитами. Це відомі у себе на батьківщині і в усьому світі, відзначені безліччю престижних нагород ветерани пізньо- та пострадянського правозахисного руху, які залишилися в строю і, що важливо - зберегли імідж та вплив досі.

Роман Гончаренко, оглядач DW
Роман Гончаренко, оглядач DW

З огляду на репресії останніх років у Росії та Білорусі їхня роль, як тих, що викликають найбільше довіри, зросла. Саме тому Біляцький опинився за ґратами після протестів проти фальшування президентських виборів у Білорусі. "Меморіал" заборонили за лічені місяці до відкритого вторгнення армії Росії в Україну, очевидно, побоюючись, що він може допомогти тим, хто вийде на вулиці на антивоєнні протести або відмовиться від мобілізації і буде заарештований та засуджений. Сьогодні обидві організації - "Меморіал" та "Весна" - змушені працювати з-за кордону.

Поява у трійці лауреатів набагато молодшої, започаткованої у 2007 році, і менш відомої української правозахисної організації "Центр громадянських свобод" стала сюрпризом. У демократичній Україні правозахисники працюють зовсім в інших умовах, ніж їхні колеги в авторитарних РФ та РБ. Очевидно, вибір пов'язаний насамперед із війною, яку президент Росії Володимир Путін веде у тісній зв'язці з білоруським правителем Олександром Лукашенком.

Читайте також: Світлана Алексієвич про Нобелівську премію миру: Я розумію розпач українців

Однак це не просто данина часу та бажання підтримати жертву агресії. Нобелівський комітет надсилає сигнали насамперед Путіну як головному джерелу війни.

Після війни в Україні роль правозахисників зросте

"Меморіал" з часу свого заснування вивчає злочини епохи сталінізму, яка за Путіна стала взірцем для наслідування. Саме тому він так дратує нинішнього президента РФ, вихідця із радянського КДБ.

Найголовніший сигнал лідерам Росії та Білорусі - за злочини, у тому числі воєнні, їм та їхнім елітам доведеться відповідати. Саме тому вибір припав не на опозиційних політиків, як багато хто очікував, а на незалежні правозахисні організації, які прямо зараз документують злочини влади. Це гідний вибір. 

Після війни, коли винних судитимуть, значення роботи правозахисників зросте ще більше. Саме про це Нобелівський комітет нагадує Путіну, присудивши премію миру правозахисникам із трьох країн. По суті - це потрійний ляпас господареві Кремля. Так співпало, що це сталося у 70-й день народження президента Росії. Це деталь, значення якої не варто перебільшувати.

Саме рішення відзначити найпрестижнішою нагородою у світі правозахисників трьох пострадянських країн, причому по обидва боки розв'язаної Росією війни проти України, - історичне. 

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Українські лауреати про Нобелівську премію миру