Спробу відновити нормальні відносини між ЄС і Російською Федерацією можна вважати провалом, у якого будуть довгострокові наслідки. Адже тільки так і можна оцінити підсумки зустрічі між верховним представником Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Їхня спільна пресконференція перетворилася на наочний приклад самовпевненості і поразки. Боррель часом виглядав погано підготовленим школярем, якого поставили в куток. Сергій Лавров відомий своєю непоступливістю щодо партнерів по переговорах, але цього разу він позбавив Борреля навіть політичної гідності.
ЄС "ненадійний"; країни ЄС, як-от Німеччина і Франція, поводяться "зарозуміло" щодо Росії і відмовляються надати важливу інформацію, необхідну для прояснення того, що сталося з Навальним; рішення іспанських судів щодо каталонських сепаратистів політично мотивовані. Це - лише частина того потоку звинувачень і брехні, який Лавров вилив на Борреля. А на це Боррель нічого не відповів. Він намагався залишатися дружнім, у той час як ескапади Лаврова, можливо, вдалося б зупинити лише добре контрольованим спалахом гніву.
Місія Борреля провалилася
Поки обидва партнери на пресконференції виконували свої партії в цій сумній виставі, очолюваний Лавровим МЗС поставив фінальну крапку в низці образ. Трьох дипломатів країн ЄС висилають з Росії нібито за участь у протестах проти затримання і засудження Навального. Країни, яких це торкнулося, - Німеччина, Польща і Швеція - рішуче відкидають звинувачення, а Боррель нарешті офіційно висловив свій протест, додавши його до протоколу зустрічі.
Таким чином, щонайпізніше в п'ятницю, 5 лютого, стало зрозуміло, що місія Борреля провалилася. Але на той момент головному дипломату Євросоюзу належало пробути в Москві ще кілька годин. І він повинен був щось зробити: зустрітися з представниками табору Навального або хоча б спробувати виправити ситуацію на зустрічі з російською громадськістю. Зрештою, він просто міг вилетіти раніше, і це передчасне завершення візиту, безумовно, стало б сигналом.
Подальші санкції ЄС неминучі
Ще до дипломатичного сходження в пекло Борреля багато скептично налаштованих дипломатів запитували, чого взагалі можна досягти подібною поїздкою, і чи не є вирок Навальному достатньою підставою для її скасування. Крім того, стурбовані спостерігачі нагадували, що перевага - на боці керівництва Кремля, що у Борреля немає жодних важелів впливу, тож існує небезпека, що йому влаштують показову прочуханку. На жаль, виявилося, що всі вони мали рацію. Зараз ЄС зіткнувся, мабуть, з найбільшою поразкою у своїй ще молодій історії дипломатії.
Це не може і не залишиться без наслідків, коли ЄС через кілька тижнів буде докорінно переглядати свою стратегію щодо Росії. Так чи інакше, Кремль безперечно не хоче відносин з Євросоюзом, заснованих на принципах справедливості й рівності. Тому просто з міркувань самоповаги ЄС доведеться обмежитися тим, що не піддається сумніву і чого прагнуть обидві сторони: торгівлею, поставками енергоносіїв, заходами щодо стримування пандемії, контактами з громадянським суспільством. Це, звісно, не дрібниця, але, далеко не те, що було б можливо.
Читайте також: Боррель: Відносини ЄС з Росією досягли нової найнижчої точки
Руку, яку Боррель настільки явно простягнув Москві, вона так само демонстративно відштовхнула. Уряди деяких країн ЄС спочатку проявили нерішучість, коли розглядалося питання про запровадження нових санкцій проти Росії у зв'язку з несправедливим судовим вироком Навальному. Тепер, коли Боррель повертається з Москви ображеним і з порожніми руками, подальші санкції неминучі. А значить, межа ще не досягнута.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.