1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: З Володимиром Путіним миру не буде

28 листопада 2022 р.

Війна в Україні - це набагато більше, ніж просто свобода цієї великої країни. І саме тому Україна потребує подальшої підтримки Заходу, вважає Міодраг Шоріч.

https://p.dw.com/p/4KAuw
Російський ракетний удар по критичній інфраструктурі під Харковом
Упродовж от уже багатьох тижнів армія РФ цілеспрямовано б'є по критичній інфраструктурі УкраїниФото: Gleb Garanish/REUTERS

Світ, яким він був до війни РФ проти України, - це те, чого прагне бугато хто в Європі, в Україні, а також в Росії. Коли кремлівські політики роблять вигляд, що вони готові до мирних переговорів і що це не вдається лише через неготовність українців і Заходу, вони грають саме на цьому прагненні людей: знову жити в світі, яким він був до війни - без смертей і руйнувань, без санкцій, без дорогих газу й нафти.

Однак так, як було до війни, не буде уже ніколи - навіть якщо гармати припинять стріляти негайно. Адже не війна в Україні є причиною суперечки про майбутній світовий порядок. Ця війна є лише наслідком цього конфлікту. Росія хоче зруйнувати світовий порядок, заснований на правах і цінностях, будь-якими засобами. Москві допомагають Китай, Іран, Північна Корея та інші країни-ізгої.

Якщо Росія виграє війну...

І саме тому, що це так, таке глобальне протистояння триватиме. Це своєрідна неоголошена Третя світова війна, яку Путін та інші диктатори нав'язують людству - в тому числі й своїм співвітчизникам. Демократії не можуть ігнорувати конфлікт, не можуть тікати від нього. Якщо вони це зроблять,тоді відбудеться повернення до варварства, до світу, де панує лише право сильного, де індивідуальні права людини не мають жодного значення.

Шеф-кореспондент DW Міодраг Шоріч
Шеф-кореспондент DW Міодраг Шоріч

Якби Росія виграла війну проти України, вона продовжила б свою агресію: у Молдові, Казахстані чи Білорусі. У такому разі Китай отримав би натхнення на застосування ще більшого насильства проти інакодумців й меншин: у Гонконзі, на Тайвані, на островах у Південно-Китайському морі. Режим мулл в Ірані також відмовився б від будь-якої стриманості в застосуванні насильства проти власного народу, проти інших держав Близького і Середнього Сходу. Добре те, що може статися й зворотне: якщо Росія програє цю війну, то Китай, Іран, Північна Корея та інші неправові держави стануть більш обережними.  

Читайте також: Коментар: Візит канцлера Шольца до Китаю - ходіння мінним полем

Не випадково самеІран постачає бойові безпілотники Путіну. Мулли знають: дні їхнього режиму будуть злічені, якщо Путін програє свою агресивну війну. Адже Москва і Пекін є одними з найважливіших фінансистів іранського нафтового сектора. Якщо вони відпадуть, економічна основа терористичного режиму в Тегерані зруйнується. Більше того, перемога України також надасть додаткового імпульсу демонстрантам в Ірані.

Цивілізований світ не повинен поступитися

І саме тому, що це так, що все між собою пов'язано, Путін не повинен перемогти. Демократичні держави, цивілізований світ не повинні зламатися перед диктаторами. НАТО має масивно озброїтися - незалежно від того, як закінчиться війна в Україні. ЄС, США, Канада, Австралія, Японія та їхні союзники більше не повинні бути наївними щодо економічної співпраці, не мають ставати абсолютно залежними від ланцюгів постачання, сировини та експортних ринків - навіть якщо вони такі величезні, як у Китаю.  

Безумовно: українці борються насамперед за свою свободу, за свою країну, за свої родини. Але на тлі глобального протистояння між коаліцією поганців з одного боку й вільним світом - з іншого, вони також борються за всіх, кому не байдужі демократія й повага до прав людини.

Читайте також: Коментар: Cаміт G20 на Балі показав, що брехню Росії досі сприймають у світі

Саме тому Захід повинен продовжувати підтримувати Україну - фінансово, військово, морально й політично. Українці також воюють за багатьох людей по всьому світу, які мало знають про війну. Зрештою, невже хтось серйозно вірить, що Путіну чи Сі є діло до глобального клімату? З іншого боку, досягнення кліматичних цілей ООН неможливе без Москви й Пекіна. Це ще одна причина, чому Путіна треба зупинити. Поки він при владі, миру не буде й не може бути.

Сергій Кислиця про "посіпак" Путіна в ООН

Перспективи переговорів України з РФ: що кажуть німці?