Кому і як дістанеться економічний паспорт від Зеленського

Попри статус "невідкладної" президентська ініціатива щодоекономічного паспорта та Фонду майбутніх поколінь так і не дочекалась хоча б початку розгляду у Верховній Раді цього року. Пакет із чотирьох документів тепер потрапить до сесійної зали не раніше кінця січня 2022-го та й лише у разі, якщо депутати з трьох профільних комітетів встигнуть їх вивчити та подати альтернативні законопроєкти. Адже окрім власне самого закону про економічний паспорт, президент вніс поправки до бюджетного, податкового, кримінального та кодексу про адміністративні правопорушення. Тож ідеться про масштабні зміни законодавства, які заглядають у майбутнє щонайменше на 16 років.

Навіщо дітям надра?

У разі ухвалення пакета законопроєктів уже наступного або 2023-го року уряд має створити державний Фонд майбутніх поколінь - установу, яка накопичуватиме кошти для виплат дітям, народженим з 1 січня 2019 року, після досягнення ними повноліття. Тобто платити реальні гроші з особистих рахунків, заведених на кожну дитину, фонд почне з 2037 року.

До цього часу, за розрахунками авторів з Офісу президента, у фонді має накопичитись 1,8 трильйона гривень - що понад на третину перевищує загальний запланований обсяг всіх бюджетних видатків країни у 2022 році. Перші виплати у 2037 отримають близько 300 тисяч українських громадян, народжених 2019 року: за прогнозами, їм дістанеться по 625 тисяч гривень кожному. За нинішнім курсом це близько 20,5 тисячі євро, втім скільки коштуватиме українська валюта у 2037 році, прогнозувати складно - за попередні 17 років вона знецінилась більш ніж уп'ятеро.

Звідки ж поступатимуть гроші до Фонду майбутніх поколінь? Основним вкладником буде держава - законопроєкт передбачає спрямування до фонду рентних платежів від видобутку нафти, газу та інших корисних копалин. Нині більшість цих платежів йде у "загальну кишеню" держбюджету - у проєкті фінансового плану на 2022 рік ідеться про суму в 69 мільярдів гривень.

Щоправда, вся ця сума до нового фонду дійде не відразу, автори ініціативи обіцяють вкласти в перший рік 21,8 мільярда гривень - по дві мінімальні зарплати на кожного учасника, - а потім поступово виділяти майбутнім поколінням дедалі більшу частку ренти.

Читайте також: "Надра України": Нинішніх запасів газу вистачить Україні на 22 роки

У пояснювальній записці, підписаній заступником керівника Офісу президента Ростиславом Шурмою, наводиться кілька прикладів створення подібних фондів закордоном, у тому числі тих, що наповнюються платою за користування надрами. "Рентна плата за користування низкою надр в Україні є занизькою порівняно з багатьма країнами. Спроби підвищити цю плату зазвичай стикаються зі спротивом бізнесу. Головним аргументом стає те, що бізнес не розуміє, як саме використовуються їхні податки", - зазначають автори документа. Вони ж переконані, що Фонд майбутніх поколінь зніме ці питання у власників видобувних підприємств.

Витратити: на лікування чи освіту

Вирішувати, на що саме врешті-решт витрачати зібрану з бізнесу плату за надра, на думку адміністрації Зеленського, мають самі учасники фонду. Тобто сьогоднішні діти - після того, як стануть повнолітніми, та за умови, що до цього часу вони залишаться українськими громадянами та проживатимуть в країні принаймні п'ять останніх років. Щоправда, вибір у них буде не такий вже й великий: лікування від важких хвороб, купівля власного житла, внески до недержавних пенсійних фондів чи платне навчання в українських професійних або вищих навчальних закладах.

Останньому напрямку приділена особлива увага в пояснювальній записці до законопроєкту. Його автори не приховують, що таким чином держава планує скоротити власні видатки на фінансування вищої освіти, адже "в молоді з'явиться можливість інвестувати самостійно". "Ринок освіти буде більш конкурентним та прогнозованим", - обіцяють розробники ініціативи.

Читайте також: Дедалі більше українських вчителів їдуть на заробітки до Польщі - дослідження

Щоб примножити капітали Фонду майбутніх поколінь, держава планує передати їх спеціальній компанії. В законопроєкті доволі розлого описана схема керування самим фондом, вимоги та принципи відбору компанії з управління активами, обмеження щодо інвестування і механізми контролю. Ще більш детальний план після ухвалення закону має розробити уряд.

Втім, саме довкола цих деталей співрозмовники DW і прогнозують найбільше дискусій - адже навіть початковий внесок держави зробить фонд найбільшим на українському інвестиційному ринку. "Фонд зможе стати потужним гравцем на фінансових ринках, що дозволить збільшити пропозицію "довгих грошей", - пишуть автори у пояснювальній записці.

Щоправда, інструментів для інвестицій такого розміру не так вже й багато. "Український фондовий ринок існує радше на папері, інтереси портфельних інвесторів захищені слабо, а тому подібний фонд радше інвестуватиме в державні папери - облігації внутрішньої держпозики (ОВДП)", - прогнозує президент інвестиційної компанії "Фінекс-Капітал" Ігор Когут.

"Так, я чув, що фонд вкладатиметься саме в ОВДП, кредитуватиме бюджет. Це таке собі перекладання грошей з однієї державної кишені в іншу", - погоджується президент іншої великої інвесткомпанії "Драгон Капітал" Томаш Фіала. Він називає теперішню дохідність державних облігацій у 11-13 відсотків річних достатньою для того, щоб вберегти гроші фонду від помірної інфляції (яка, за прогнозами НБУ, в 2021 році складе 9,6 відсотка), а дефолт за внутрішніми паперами Україна ще ніколи не оголошувала.

З фундаментальним оптимізмом

Вже перші ж соціологічні опитування, наприклад від групи "Рейтинг", засвідчили - до запровадження економічного паспорта схвально ставляться близько половини українців. Співрозмовники DW теж називають ініціативу "принаймні красивою".

"Ув'язати надра, те, що мільйонами років лежить у землі, теперішній бізнес, який не надто чесно ці надра видобуває, і дітей, тобто наступні покоління - це смілива ідея як для українського суспільства, котре живе переважно одним днем", - розмірковує Ігор Когут в розмові з DW. 

Втім він задається питанням: чому виплати отримують діти народжені саме з 2019, а не з 2018 чи з 2020 року? "Це тому що у 2019-му Зеленський став президентом?", -  дивується бізнесмен. 

Та окрім ідеологічних питань, автори президентського законопроєкту прагнуть вирішити цілком нагальні демографічні проблеми - старіння населення та зростання відтоку молоді закордон. Так, у нещодавній довідці ООН зазначається: третина зростання рівня міграції у останні роки відбулася за рахунок українців віком до 35 років.

Читайте також: Чи вдасться повернути трудових мігрантів до України позиками?

"До зростання народжуваності цей законопроєкт точно не призведе. На неї впливають прямо державні виплати при народженні - і то перші чотири роки, потім їх треба підвищувати", - пояснює DW професорка Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, чиї розрахунки використовувались при підготовці законопроєкту.

Говорячи ж про вплив майбутніх виплат на скорочення еміграції, науковиця вживає фразу "фундаментальний оптимізм" - адже на бажання людей податись закордон в пошуках кращої долі вливають і глобалістичні процеси.

"Молоді люди їдуть закордон із прагненням зачепитись і вже не повертатись додому (…) Для того, щоб це змінити, суспільству потрібен новий договір, який закладе в українців відповідальність за своє майбутнє і поверне віру в майбутнє держави. Законопроєкт про економічний паспорт може стати цеглинкою в фундаменті цієї відповідальності", - говорить Лібанова.