Кордони 1991 або реалії 2022: чи компроміс завершить війну?

Останніми тижнями дискусія про завершення війни РФ проти України за переговірним столом набрала нових обертів. Це і так звана "миротворча місія", яку самовільно взяв на себе угорський прем'єр Віктор Орбан, і заяви кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа про готовність "завершити війну в Україні за 24 години", і мирний план колишнього прем'єра Великобританії Бориса Джонсона, де згадуються територіальні реалії до моменту вторгнення РФ у лютому 2022 року. Але несподіваною для багатьох оглядачів стала заява на тему ймовірних територіальних компромісів від українського політика - мера Києва Віталія Кличка.

Досі українські посадові особи переважно уникали теми можливих територіальних компромісів чи поступок для завершення війни. Раніше в Києві наполягали на необхідності виходу на кордони 1991 року. "Чи доведеться йому (президентові України. - Ред.) продовжувати війну з новими смертями й руйнуваннями, чи розглянути можливість територіального компромісу з Путіним? І якщо так, то який тиск буде з боку Америки в разі перемоги Трампа? І як пояснити країні, що треба відмовитися від шматків нашої території, які коштували життя тисячам наших героїв, що воюють?" - поділився своїми роздумами Кличко в інтерв'ю газеті Corriere della Sera. Він також припустив, що президентові Зеленському "ймовірно, доведеться провести референдум" щодо можливих територіальних компромісів.

Поки перші особи держави не коментували ці заяви Кличка. DW звернулася до радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, але на момент публікації відповіді не отримала. 

Водночас мирні пропозиції Бориса Джонсона в офіційному Києві сприйняли цілком прихильно. За словами віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, голос Джонсона "дуже цінний", бо він намагався пояснити Дональду Трампу ситуацію в Україні, щоб створити поле для дискусії. "Він (Джонсон. - Ред.) діє в найкращих інтересах України і може собі таке дозволити, бо знає позицію нашого президента і позицію українців", - наголосила Стефанішина.

Чи означає фактично одночасна поява кількох мирних ініціатив, які містять пункт про територіальні компроміси з боку України, та співзвучні ним заяви київського мера, що в Києві схиляються до дипломатичного варіанту завершення війни з Росією? Наскільки він прийнятний для України та західних партнерів? DW розпитала про це експертів.

Читайте також:Трамп у розмові з Зеленським пообіцяв покласти край війні

Фальстарт і зведення політичних рахунків

Директор київського центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко у розмові з DW назвав заяви Віталія Кличка "фальстартом", оскільки поки немає реальних переговорів про мир в Україні, а є лише ініціативи та плани, які не обов'язково ляжуть в основу переговорів. Віталій Кличко зводить політичні рахунки з президентом Зеленським через давній особистий конфлікт, вважає політолог. "Кличко оприлюднює суспільні фобії про якусь таємну мирну угоду. Але немає ніяких таємних угод, взагалі немає жодних мирних переговорів поки що", - констатує Фесенко і додає, що переговори розпочнуться тільки у разі обрання Дональда Трампа президентом США на виборах 5 листопада. "Неможливо підписати таємну угоду, бо так чи інакше її доведеться виконувати публічно. І саме тоді потрібна буде згода суспільства, потрібен референдум, натякає Кличко, аби Зеленський нічого не здав. А тут же явно проявляються особисті емоції Кличка до Зеленського", - коментує Фесенко.

Понад два надзвичайно складні для України роки, протягом яких триває широкомасштабне вторгнення Росії, та зміни в політичній динаміці Європи і, можливо, далі в США, змусили деяких українських політиків почати говорити про можливість територіальних поступок, вважає науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. "Той факт, що цю концепцію публічно висловлює така людина, як мер Кличко, є визнанням дуже жорсткого політичного вибору для країни", - каже експерт і зазначає, що "такі заяви мера Києва можуть бути внутрішньополітичним тестом, наскільки ця позиція буде сприйнята українським суспільством".

Кличко, який раніше не приховував президентських амбіцій, вирішив скористатися ситуацією, щоб заробити собі політичні дивіденди на питанні мирного врегулювання, припускає Гілтон. Оскільки президентські вибори 2024 року в Україні наразі провести неможливо, подібні слова Кличка "можна розглядати як псевдоагітацію" з прицілом на вибори в майбутньому. 

Читайте також: Зеленський вірить, що дипломатія може допомогти завершити війну

Територіальні компроміси в Україні невигідні Європі

Проте заяви щодо можливого референдуму про територіальні поступки для завершення війни, висловлені Кличком, не можна вважати співзвучними з "мирними ініціативами" Віктора Орбана, каже головний редактор польського журналу Visegrad Insight, який видається незалежною аналітичною групою Res Publica Foundation, Войцех Пшибильський. "Попри те, що миру прагнуть усі сторони, передусім сама Україна, ініціатива Орбана є позицією умиротворення (Росії. - Ред.). Усі подібні стратегії в історії довели свою хибність, бо призвели до нових воєн", - нагадує публіцист і твердить, що які б плани та ініціативи щодо завершення війни не з'являлися б, у підсумку вони мають бути вираженням волі лише самої України, а західні союзники повинні ці суверенні рішення поважати.

Водночас Роджер Гілтон вважає, що такі компроміси стали б не лише болючими для самої України, але й невигідними Європі. "Гадаю, що більшість західних союзників України не сприйняли б той факт, щоб країна відмовилася від частини своєї території, оскільки це створить для Європи низку невирішених проблем, а в глобальному сенсі це стане прецедентом для інших авторитарних лідерів, які прагнуть незаконно захопити території", - пояснює оглядач.

Читайте також: Частка українців, готових поступитися РФ територією, зростає - КМІС

Суспільство готове до територіальних поступок?

А як ідеї територіальних поступок сприймаються в українському суспільстві? Соціологи твердять, що з весни 2023 року в Україні простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до таких поступок заради якнайшвидшого досягнення миру.

Станом на травень цього року готовність до поступок висловили 32 відсотки респондентів проти близько 10 відсотків станом на травень 2023 року. Водночас більшість опитаних - 55 відсотків - виступили проти будь-яких територіальних поступок Росії, свідчить дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), оприлюднене у вівторок, 23 липня. Для порівняння: у період з травня 2022 року до травня 2023 року близько лише 8-10 відсотків респондентів були готовими на територіальні компроміси, а абсолютна більшість - 82-87 відсотків виступали проти якихось поступок.