Як коронавірус ізолює людей на Донбасі
19 березня 2020 р.
Пункти пропуску через лінію розмежування на Донбасі, через які ще минулого тижня щодня переходили десятки тисяч людей, нині майже безлюдні. Адже згідно з наказом командувача українських Об'єднаних сил, потрапити на підконтрольну сепаратистам або, навпаки, контрольовану урядом України територію у зв'язку з карантином через епідемію коронавірусу можуть лише ті, хто має там зареєстроване місце проживання. Для тисяч внутрішніх переселенців та інших громадян, які "прописані" на одному боці фронту, але фактично проживають на іншому, це нововведення стало справжнім шоком. Адже тепер багато з них не зможуть потрапити до своїх домівок до кінця карантину.
При цьому "прописка" в паспорті до кінця карантину - квиток в один кінець. "Прикордонники попереджають, що пропускають один раз, а назад з 16 березня по 3 квітня, поки діють обмежувальні заходи, більше не пустять", - пояснює співробітник благодійного фонду "Право на захист" Володимир Олексенко. За його словами, звернень до організацій, що опікуються постраждалими від конфлікту, останніми днями дуже багато. "Люди хочуть дізнатись, пропустять їх чи ні", - каже правозахисник. До того ж, на перетин лінії фронту часу у них залишилось обмаль, адже самопроголошена "ДНР" вже заявила про повне закриття своїх КПП з 00:00 21 березня.
Пенсіонери - в зоні ризику
Велика частина з тих, хто у звичайний час перетинає лінію фронту на Донбасі - це пенсіонери, які фактично живуть в "ДНР" та "ЛНР", але при цьому зареєстровані як переселенці на підконтрольній Києву території. Фіктивний статус внутрішньо переміщеної особи пенсіонерам з ОРДЛО необхідний для того, щоб отримувати пенсію. А щоб виплати не припинили, вони мають періодично підтверджувати свою нібито присутність на підконтрольній території, раз на 60 діб перетинаючи лінію розмежування.
Читайте також: ЄС допоможе Україні долати наслідки кризи COVID-19
У понеділок Верховна Рада скасувала обов'язкову верифікацію переселенців на час карантину. А віцепрем'єр та міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков запевнив, що пенсії і соціальні виплати будуть нараховуватись у повному обсязі. Утім, питання, як пенсіонерам в "ДНР" та "ЛНР" тепер отримати свої гроші, залишилось відкритим - адже для цього їм теж потрібно виїжджати на підконтрольну територію, що тепер є неможливим.
Співробітник фонду "Право на захист" Володимир Олексенко зауважує, що скасування верифікації - це лише часткове вирішення проблеми пенсіонерів, що живуть в ОРДЛО. "Перетнути лінію розмежування, щоб зняти готівку, вони тепер не зможуть", - каже правозахисник. - Так, пенсіонери на тому боці отримують якісь виплати, але ж вони мізерні".
Проблеми - не тільки у пенсіонерів
Потрапити додому тепер не можуть люди, які хоч і не "прописані", проте фактично проживають на підконтрольній чи окупованій території і на момент несподіваного запровадження карантинних обмежень опинились по інший бік лінії фронту. Причому є охочі не тільки виїхати з ОРДЛО, але і потрапити туди. Приміром, студенти, які навчаються на підконтрольній Києву території, а живуть на окупованій і хотіли б "пересидіти" карантин разом з родинами. Складнощі з перетином лінії розмежування виникають у тих з них, хто зареєстрований у гуртожитках вишів, а от "прописки" в ОРДЛО, де вони проживають разом з батьками, не мають.
І хоча у вівторок Державна прикордонна служба повідомила, що за наявності "критично важливих життєвих обставин" командувач Об'єднаних сил може зробити виняток і в індивідуальному порядку дозволити пропуск, діє це далеко не завжди.
Читайте також: Через коронавірус Україна втратила доступ до ринків капіталу
На собі це відчув Олександр, з яким нам вдалось зв'язатися телефоном. 27-річний комп'ютерний майстер живе у Донецьку - переїхав туди задовго до війни. Проте зареєстрований він, як і раніше, на підконтрольній Києву території. З Донецька Олександр разом з дружиною минулої суботи поїхали в гості до друзів - а вже у понеділок шлях назад для них закрився, адже донецької реєстрації подружжя не має. "На пункті пропуску мені казали повертатися за місцем реєстрації, але будинок там вже давно не придатний до життя, - скаржиться чоловік. - Ми зупинились у готелі, але гроші вже закінчились - навіть не знаю, що тепер робити".
Жорсткі обмеження вимагають гнучкого підходу
Представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Луганській і Донецькій областях Павло Лисянський наголошує, що обмеження на КПВВ необхідні. Адже черги на пунктах пропуску, в яких до того ж стоять переважно літні люди, створюють велику небезпеку поширення інфекції. Разом з тим, Лисянський вважає неправильним те, що фактичне місце проживання не враховується під час прийняття рішення щодо пропуску людей через лінію розмежування. Адже в Україні воно дуже часто відрізняється від місця реєстрації.
"Отримати іншу "прописку" в Україні - це майже те саме, що купити нову квартиру, - пояснює він. - Було б доцільним пропускати людину хоча б в одну сторону до місця фактичного проживання, щоб вона могла провести карантин там, де вона фактично живе". Підтвердженням фактичного місця проживання могла б вважатись і довідка переселенця, в якій зазначається адреса на підконтрольній території, вважає представник омбудсмена.
Також Лисянський виступає за надання медичної допомоги людям з непідконтрольної території, які за нею звертаються. "Людина має отримати доступ до медичної допомоги на підконтрольній території, якщо вона звертається до прикордонників, - каже представник омбудсмена. - Звісно, вона може звернутись і до нас - ми зробимо все, щоб їй допомогти".
Що ж до вирішення проблеми пенсіонерів на окупованих територіях, які не зможуть зняти кошти зі своїх пенсійних карток, Лисянський виходу поки не бачить. "Звісно, це проблема, - визнає представник омбудсмена. - Але доки там присутні незаконні збройні формування, поставити банкомати або привезти туди мобільні відділення українських банків неможливо".