Кредити і війна: як впоратися з боргами перед банками

Повномасштабне російське вторгнення в Україну призвело до економічних проблем. Міністерство економіки України прогнозує падіння ВВП України на 16 відсотків у першому кварталі, а за рік - до 40 відсотків. Світовий банк передбачає ще більше падіння економіки України через війну - на 45,1 відсотка за підсумками року. Як наслідок - доходи багатьох українців скорочуються, а дехто навіть лишається без роботи. В особливо складних умовах ті, хто має кредити в банках. Як українці виплачують заборгованості під час війни та як реагують банки - в матеріалі DW.

Фотограф Олег Переверзєв - один з тих, хто опинився у такій ситуації. До початку повномасштабної війни чоловік займався комерційними зйомками та працював на фестивалях, але обставини змінилися. Зате залишилася заборгованість на кредитній картці та розстрочка в одному з банків. "Потрібно було внести повну суму заборгованості, яка сформувалась на кінець минулого місяця. До цієї суми додались відсотки за несвоєчасну оплату. Платежі по розстрочці знімаються автоматично навіть з кредитних коштів, - розповідає чоловік. - Вести комунікацію з банком я не намагався. Я сподівався, що банк відмінить на деякий час відсотки за несвоєчасну виплату по кредитці, але такого не сталося".

У лютому банк, клієнтом якого є Переверзєв, автоматично скасував внесення обов'язкового платежу, дозволивши сплатити його у наступному місяці, та відмовився від нарахування штрафів за непогашену заборгованість. Зараз, за словами чоловіка, банк скасував внесення обов'язкового мінімального платежу та знизив відсоткову ставку на заборгованість. Для того, щоб вирішити проблеми з боргом, чоловіку довелося знайти додаткову роботу: впродовж місяця він підробляв водієм, а зараз повернувся до своєї справи - фотографії.

Шукати додаткові кошти, щоб погасити заборгованість перед своїм банком довелося і Олександрі Данько. Проте у жінки залишився ще в одному банку інший споживчий кредит. "У мене було вісім тисяч гривень заборгованості, і я не встигала її оплатити. В кінці лютого банк з мене зняв комісію. В березні вони зробили кредитні канікули, а тепер будуть списувати, але за зниженою ставкою", - розповідає вона. В цей же час жінка потрапила під скорочення на роботі і тепер має намір шукати нову - в Україні чи в Польщі.

Читайте також: Релокація на захід України: як бізнес рятує виробництво від війни 

Не можна не платити

В українському сегменті соціальних мереж, особливо у регіональних групах, точаться дискусії щодо того, чи мають банки вимагати повернення кредитних коштів чи повинні під час війни йти назустріч позичальникам, "пробачаючи" їм заборгованість. "Чи добре робить банк, коли під час війни не зупиняє нарахування відсотків? Погано робить. "Мерзкі мародери", так нас ласкаво називають деякі позичальники, - пояснював підхід до взаємодії з клієнтами в своєму Telegram-каналі співзасновник  monobank Олег Гороховський. - Чи можемо ми зробити інакше - ні, на жаль. Будемо "мерзкими мародерами", але забезпечимо стабільну роботу банку та виконаємо всі зобов'язання перед тими клієнтами, які довірили нам свої вклади".

Такої ж точки зору дотримуються і інші українські фінустанови: банки не можуть не нараховувати відсотки і просто "пробачати" кредити, адже це призведе до того, що вони врешті не зможуть повернути людям депозити, пояснює голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова. "Компромісним рішенням є запровадження "кредитних канікул", надання можливості не обслуговувати кредити зараз для тих, хто у скрутному становищі, і можливості повернути кредит після війни", - каже вона.

Але перспектива повернення кредиту "після війни" лякає мешканця Вишгорода Вадима Святенка вже зараз - у чоловіка є розстрочка в одному банку, а в іншому -  іпотека. "Я працюю в страховій компанії. У нас залишилася зарплата, але додаткові премії скасували. Тому я одразу звернувся із запитанням до банку, як буде відбуватися оплата розстрочки у воєнний час. Вони сказали, що все потрібно оплачувати як зазвичай", - розповідає чоловік.

За його словами, банк дозволив не сплачувати чергові платежі по іпотечному кредиту за рахунок кредитних канікул на час дії воєнного стану в Україні. Проте у цьому дозволі є нюанс - всі пропущені платежі після скасування воєнного стану потрібно буде сплатити одразу, каже чоловік. "У мене 11 тисяч на місяць, і я його не платив в березні, квітні і травні. Виходить, що в червні я повинен буду заплатити 44 тисячі за чотири місяці. Але добре що не нараховуватиметься пеня та суму відсотків на тіло кредиту за ці місяці", - каже він. 

Читайте також: Які шанси у біженців з України на німецькому ринку праці

Банкам заборонено штрафувати

Рішення про заборону банкам та небанківським фінансовим установам нараховувати штраф та пеню в разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом Верховна Рада України ухвалила 15 березня. Така норма діятиме на час воєнного стану та у 30-денний строк після дня його скасування. Також забороняється збільшувати процентну ставку за користування кредитом.

Водночас, кредитори мають право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами та інформувати щодо необхідності сплати як відсотків, так і основної суми боргу, зазначають в пресслужбі Національного банку України (НБУ). "Кредитні канікули", за яких не нараховуються або частково нараховуються відсотки за кредитом - це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також "кредитні канікули" - це право кредитора, а не його зобов’язання", - підкреслюють в НБУ.

У НБУ зазначили, що не впливають на операційну діяльність банків, а тому не встановлюють строк "кредитних канікул" або їхні умови. "Банки самостійно визначають оптимальний сценарій виходячи із стану своїх боржників. На нашу думку, такий підхід є найбільш ефективним, адже продемонстрував свій позитивний результат у 2020 році", - наголосили у Нацбанку.

Читайте також: Як росіяни втрачають роботу через санкції та відхід західних фірм

Окрім того, в НБУ підкреслюють: якщо позичальники мають фінансову можливість обслуговувати позики, то варто це робити. Тим, хто не може, рекомендують домовлятися безпосередньо з кредиторами про умови таких "канікул", а банкам - активніше пропонувати своїм клієнтам реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або ті ж самі "кредитні канікули".