Куди веде мова дипломатії РФ
14 січня 2022 р.
Перший раунд скликаних з ініціативи Росії переговорів між Москвою та Заходом з безпеки в Європі та членстві в НАТО пострадянських країн, насамперед України та Грузії, добіг кінця. Вони проходили за зачиненими дверима, про результати громадськість дізнавалась із висловлювань дипломатів. До їхніх слів була прикута особлива увага. Ще до початку зустрічей російська сторона вирізнялася надзвичайно різкими висловлюваннями.
Путін: "Ідіть ви зі своїм занепокоєнням"
Так, глава російської делегації на переговорах у Женеві, заступник очільника МЗС РФ Сергій Рябков, в інтерв'ю ТАСС 9 січня порадив НАТО "збирати манатки" та "вирушати на рубежі 1997 року". Ще раніше, у грудні 2021 року, глава МЗС РФ Сергій Лавров, повторюючи нещодавню тезу президента Володимира Путіна, обіцяв, що Росія не дасть "замотати" свої ініціативи "у нескінченних дискусіях".
Глава Кремля на щорічній пресконференції зажадав "дати гарантії" нерозширення НАТО на схід "і негайно", а у відповідь на занепокоєння діями Росії сказав: "Ідіть ви зі своїми занепокоєннями. Ми хочемо забезпечити свою безпеку". Вже після переговорів у Женеві, судячи з усього дипломатичне джерело, сказало РІА "Новости", що Росія "розжувала" США свою позицію і поскаржилося на "твердолобу позицію" американської сторони щодо України.
Роздратування і зневага з вуст представників Росії лунають не перший рік, і це стосується не тільки дипломатів, і не тільки переговорів із Заходом щодо України. Так, восени 2021 року у програмній статті про Україну колишній президент РФ Дмитро Медведєв назвав закон про корінні народи України "потворним", а "Кримську платформу", новий зовнішньополітичний проєкт Києва, - "дебільною". Найсвіжіший приклад - висловлювання глави Росспівробітництва Євгенія Примакова, онука колишнього глави МЗС РФ Примакова, який назвав нового міністра в Казахстані "русофобською поганню".
Читайте також: Коментар: Після "розлучення" з НАТО Путін підніме градус напруженості
Як сприймати таку лексику? Чи означає її використання на тлі важливих переговорів, зокрема зі США, те, що Росія не розраховує на успіх? DW поговорила про це з колишнім заступником міністра закордонних справ РФ Георгієм Кунадзе та експослом Німеччини в Росії Рюдіґером фон Фрічем (Rüdiger von Fritsch).
Кунадзе: Ультиматум РФ без шансів на результат
"Перші ознаки переходу на таку мову підворіття з'явилися 5-6 років тому, але зараз зникли ознаки іншої, нормальної мови, - каже Георгій Кунадзе. - Тепер, по суті, вся розмова російської дипломатії зводиться саме до такої лексики". "Родоначальником" цього Кунадзе назвав президента Путіна та його "знамениту фразу про сортир". Дипломат поспівчував перекладачам і нагадав про одне висловлювання радянського генсека Микити Хрущова. "Він сказав: "І нехай дрищуть імперіалісти!" Це була сенсація, тому що відразу ніхто не міг підібрати адекватного слова жодною мовою", - розповідає Кунадзе. За його словами, тоді про це говорили як про конфуз далекого від дипломатії Хрущова, а "зараз це стало нормою". Він пояснив це "бажанням виділитися, бути поміченим".
Чи означає жорстка і різка риторика російських дипломатів, що Москва не чекає на позитивний результат переговорів зі США? Кунадзе не погоджується з таким поясненням. "Ультиматум, який Росія висунула США та колективному Заходу, у будь-якому разі спочатку не мав шансів на хоч якийсь результат. У даному випадку ці слова адресовані насамперед російській аудиторії, - каже колишній російський дипломат. - Ток-шоу на російському ТБ переповнені захопленням людей, які пишаються тим, що Росія може собі дозволити так говорити з навколишнім світом. Це серйозна річ, яку ми забуваємо".
Після жорстких слів дипломатів говоритимуть гармати?
Колишній посол ФРН у Росії Рюдіґер фон Фріч бачить висловлювання представників РФ у ширшому контексті. "Те, що ми зараз спостерігаємо, це міцні вислови як частина дуже агресивної поведінки", - пояснює дипломат. На його думку, таким чином Росія намагається створити максимальний тиск, щоб в односторонньому порядку змінити спільно узгоджений європейський порядок на шкоду третім.
Читайте також: Консультації НАТО-Росія: крок до компромісу чи протистояння?
Фон Фріч не виключає подальшої ескалації, у тому числі на тлі "надзвичайно високих очікувань" у самій Росії. Він вважає, що це "має викликати побоювання". За його словами, російське керівництво "має замислитися, як воно знову вийде з ситуації, що склалася". Водночас фон Фріч не вірить, що жорстка мова російської дипломатії є провісником неминучого використання сили: "Це не обов'язково так сприймати, це частина загальної картини". Він вважає, що не варто дуже ретельно зважувати кожне слово. Фон Фріч назвав російську дипломатію "високопрофесійною".
Георгій Кунадзе також не вірить, що після жорстких слів російських дипломатів військовий конфлікт неминучий: "Мені так не здається. Покричали, вилили негативні емоції, а потім подумали: що, правда воювати будемо? Звісно, ні. Я думаю, хоча це й може здатися парадоксальним, якась користь від такого хамства і буде, адже назовні виплескується негативна енергія". На його думку, західні дипломати ставляться до цього "по- філософськи, вони все чудово розуміють".
Як Сікорський грубо відповів посольству РФ
Однак трапляються й винятки, як засвідчив цими днями приклад колишнього глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Польський політик у грубій формі відповів у Twitter посольству РФ у Великобританії, яке, своєю чергою, процитувало свого шефа Лаврова, використавши в англійському варіанті слово orphaned - "осиротілий". У російському оригіналі Лавров назвав НАТО "геополітичним проєктом з освоєння території, яка виявилася безгосподарною після зникнення Варшавського договору та розпаду Радянського Союзу". Кунадзе вважає, що якби Сікорський був міністром, він би "такого собі не дозволив". Водночас колишній дипломат вважає, що російська сторона припустилася "набагато більшої нетактовності", сказавши, що країни Східної Європи "осиротіли" після того, як звідти пішла Росія.