Мінфін: підвищити податки необхідно, адже ситуація критична

Кабінет міністрів України запропонував підвищити податки та запровадити деякі нові через дефіцит державного бюджету цього року в 500 мільярдів гривень, які здебільшого потрібні для Сил безпеки та оборони. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому у вівторок, 30 липня.

"Чесно скажу - ситуація критична. Для нас залишається актуальним забезпечення сектору безпеки і оборони. Способи ми запропонували, можна дискутувати. Але ми би хотіли, щоб ця дискусія була дуже короткою і ефективною - домовилися про перегляд та імплементували. Часу для затягування дискусії у нас немає", - заявив він.

За його словами, "діра" у держбюджеті складала п'ять мільярдів доларів у травні, а зараз це вже шість мільярдів. "Але ж нам ще треба перекрити потреби з урахуванням того, що ми перекидали кошти з грошового забезпечення військових на закупівлю озброєння на початку цього року. Через це загальна потреба складає 500 мільярдів гривень, що ми і передбачили у змінах до бюджету. Це орієнтовно 12 мільярдів доларів", - додав Марченко.

"Коректний підхід" до підвищення податків

За словами Марченка, уряд "досить коректно підходить до підвищення податків". "Це вперше мінфін йде на такий крок під час війни. Водночас пропонуємо досить м'який варіант, враховуючи наші потреби на рік - два трильйони гривень, які повністю не забезпечуються податками. Якщо бізнес хоче працювати в Україні під українським прапором, то саме зараз час усвідомити, що питання безпеки має бути вирішено за рахунок збільшення податків", - зазначив він.

Читайте також: Національна стратегія доходів до 2030 року: чому бізнес б'є на сполох?

Міністр додав, що підвищення ставок військового збору "має досить правильну конотацію з точки зору меседжів". "Вперше він був запроваджений ще у 2014 році для мобілізації додаткового ресурсу, щоб підтримувати сектор безпеки і оборони. І з тих пір у нас не було жодного нового додаткового ресурсу, який би мав чіткий зв'язок з фінансуванням військових потреб", - сказав Марченко.

Уряд, за його словами, вважає несправедливою ситуацію, коли частина громадян працюють офіційно, сплачують всі податки, а інші надають перевагу оптимізації через мінімальну зарплату або через ФОПи. "У нас з офіційно влаштованих 70 відсотків - це державний сектор, де не можна приховати свою заробітну плату, але від усіх працюючих в країні частка держсектору не є значною. Саме тому розширення бази оподаткування військовим збором - правильний крок, щоб кожен громадянин України, який працює, мав можливість зробити свій внесок у підтримку Збройних сил", - сказав він.

Також Марченко наголосив, що Кабмін поки пропонує не підвищувати податок на додану вартість, тому що це "дійсно непопулярний крок". "Ми вже третій рік живемо у стані повномасштабної війни, а вітаються широким загалом лише пільги бізнесу. Попри все, збільшення ставки ПДВ - це опція, яка завжди присутня, але вона, скажімо так, дуже проста і водночас болюча для громадян, які захищені найменше", - сказав він.

"Сигнал партнерам"

Міністр наголосив, що урядова редакція податкових ініціатив узгоджувалася з партнерами, зокрема, з Міжнародним валютним фондом. "Звичайно, ми на всіх етапах проговорювали це питання з МВФ, у нас були конкретні місії по конкретних податках. І тут я хочу підкреслити, чому важливо для громадян та бізнесу розуміти, що ці податкові ініціативи необхідні саме зараз", - сказав Марченко.

За його словами, підвищення податків "також важливе як сигнал для наших партнерів", бо "багато хто на Заході шукає виправдання, чому Україні варто обмежити підтримку та фінансування".

"Як аргумент наші критики говорять, що внесок самої України є недостатнім. Підвищуючи податки, ми показуємо, що готові до найбільш непростих рішень, що ми свій внесок також робимо. Ми виходимо до партнерів і говоримо: ось є дефіцит у 500 млрд гривень і ось є рішення як його перекрити. Але ми також чекаємо, що на 2025 рік ви нам дасте достатні фінансові запевнення, щоб ми могли профінансувати бюджет", - зазначив міністр.

Також він додав, що додаткові потреби України для фінансування дефіциту держбюджету у 2025 році оцінюються у 12-15 мільярдів доларів.

Тим часом спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер на брифінгу в Києві 29 липня заявила, що для збільшення доходів українському уряду варто було би зосередитись не на підвищенні податків, а на реформі митниці та боротьбі з сірими ринками.

"На сірих ринках сигарет, алкоголю або електроніки, яка може бути продана на великому ринку, також є величезне джерело прибутку. І тому ми заохочували український уряд зосередитися на цьому в першу чергу", - цитує її українське державне інформаційне агентство "Укрінформ".

Податкові ініціативи уряду

Як повідомлялося, 18 липня уряд схвалив законопроєкт про зміни до держбюджету-2024 з підвищенням видатків на 500 мільярдів гривень та змінами до Податкового кодексу на 140 мільярдів.

Ним пропонується підвищити ставку військового збору з 1,5 до 5 відсотків; встановити 5 відсотків військового збору на оплату послуг мобільного зв'язку та для операцій з придбання банківських металів.

Серед ініціатив уряду - встановлення обов'язку юридичних осіб платити військовий збір у розмірі одного відсотку доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку 3-ї та 4-їгрупи; 5 відсотків військового збору з розрахунку двох мінімальних зарплат на місяць фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку 1, 2 і 4 групи та одного відсотку від доходу ФОП платниками єдиного податку 3 групи.

Також уряд пропонує встановити військовий збір у розмірі 30 відсотків від вартості реалізованих ювелірних виробів, військовий збір у розмірі 15 відсотків на придбання нових легкових автомобілів і військовий збір у розмірі 5 відсотків від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами, які протягом року продали один об'єкт нерухомості.

Крім того, Кабмін пропонує скасувати безмитний ліміт у 150 євро для міжнародних поштових відправлень, щоб оподатковувати всі посилки, крім відправлення від родичів, вартістю до 45 євро; встановити акцизний податок у розмірі 0,1 євро за 1 літр для напоїв з високим вмістом цукру, а також встановити щомісячну сплату авансових внесків з податку на прибуток для мереж автозаправок у розмірі 0,5 мінімальної зарплати з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину, дизельного палива та скрапленого газу.

Читайте також: Верховна Рада підвищила акцизи на пальне: як зростуть ціни на АЗС