Мовний закон: чи готова сфера послуг до української

Максим працює у невеличкій київській кав'ярні з російськомовною назвою "Вкусный кофе". Він її співвласник, але також обслуговує клієнтів. Каже, що з покупцями говорить тою мовою, якою до нього звертаються. Але оскільки меню і цінники у кав'ярні російською, то частіше доводиться спілкуватись саме цією мовою. Кореспондентці DW відповідає українською. "Для мене це зовсім не складно. Цукор потрібен?" - усміхається він, готуючи какао.

Про те, що з наступного року усі заклади сфери послуг зобов'язані повністю перейти на державну мову, чоловік дізнався лише нещодавно і каже, що не встиг обговорити це питання з колегами. Так само, як і необхідність змінити меню та вивіску на українську. "Думаю, ми тут без проблем говоритимемо українською. Але не всім буде просто", - каже підприємець, звертаючи увагу на те, що у багатьох закладах працюють вихідці з Грузії, Вірменії чи Азербайджану і володіють вони здебільшого російською.

З січня 2021 року - все українською

Про новації вперше чує і адміністратор Богдан з салону краси, що розташований поряд з кав'ярнею. Він запевняє, що теж переходить у спілкуванні з україномовними клієнтами на українську. "Це моя особиста звичка", - каже він. За його словами, жодних інструкцій від керівництва щодо мовної поведінки у салоні немає і наразі ніхто спеціально не готується до змін.

"У нас більшість матеріалів українською, буває і російською, англійською", - розповідає, своєю чергою, про розвивальні заняття для дошкільнят керівниця місцевої школи творчості Ольга Анатоліївна. Більшість викладачів у цьому закладі, як і керівниця, російськомовні. На прохання окремих батьків вести уроки українською відповідає, що "будемо намагатися".

Однак за півтора місяці усі надавачі послуг незалежно від форми власності будуть зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою, нагадує уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Відповідна стаття 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набуває чинності з 16 січня 2021 року. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.

"Лагідна українізація"  

В Україні не усі заклади досі знають про ухвалений 2019 року мовний закон, погоджується Тарас Кремінь. За його словами, у офісі уповноваженого основний акцент наразі роблять на "лагідній українізації", тобто насамперед - це інформування і роз’яснення установам про їхні обов’язки.

Читайте також: Рік з мовним законом: що змінилося в Україні?

"Сфера послуг давно готова до цього, але все залежить бажання і волі окремих співробітників та керівників гуртків", - коментує ситуацію співкоордитанорка ініціативи "Навчай українською" Іванна Кобєлєва. Волонтери цієї спільноти допомагають викладачам з різних регіонів перейти на українську. Останній місяць спеціальні тренінги і методичну допомогу надавали дитячим гурткам та секціям. За її словами, у багатьох великих містах центру, сходу та півдня України співробітники позашкілля уже зараз переходять на українську, не очікуючи 2021 року. "Дуже активними були Донецька і Луганська області. У Харкові, на жаль, лише два гуртки. Але у місті Ізюм росіянка намагається викладати хореографію українською, хоча би частину заняття. А у Запоріжжі гурток зі скорочитання, де викладали російською, на прохання дітей перевели на українську, бо дітям так було легше", - описує свій досвід співпраці з викладачами співрозмовниця DW.

Перехід з російської на українську для переважної більшості викладачів, дітей і батьків не викликає труднощів, ділиться спостереженнями Іванна Кобєлєва. З цим твердженням погоджується заступниця директорки дитячо-юнацького центру "Штурм" із міста Дніпро Вікторія Танич. До виконання закону у цьому закладі підготувалися заздалегідь. За словами співрозмовниці, увесь колектив, а це понад 60 працівників, уже зараз проводить усі заняття українською. "Ця ініціатива подобається батькам і дітям. І саме діти мотивують спілкуватися українською, бо їм це набагато легше дається. І коли потрібна якась допомога педагогу з термінологією чи буває "вилітає" слово, то діти допомагають", - розповідає педагог.

Для порушників: попередження і штрафи

Відповідно до закону про державну мову, існує кілька механізмів реакції на порушення. По-перше, це скарги споживачів, які надходять на адресу уповноваженого. У офісі омбудсмена зобов'язані їх розглянути і відреагувати. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголошують попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. "Якщо це заклади державної форми власності, то будемо звертатися до керівництва таких установ, якщо комунальної - до керівництва громади чи міста, якщо це приватний бізнес - то до їх керівництва, щоб вони втрутилися в ситуацію та змінили її", - пояснює DW Тарас Кремінь. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від п'яти до семи тисяч гривень. Складає протокол і виписує штраф уповноважений чи його представники.

Для контролю за дотриманням законодавства омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади.

Читайте також: "За незнання української мови до в'язниці не саджатимуть"

Однак Тарас Кремінь зазначає, що наразі про жодні рейди чи перевірки сфери обслуговування не йдеться. За його словами, для таких дій поки немає потреби та ресурсів у вигляді регіональних представників омбудсмена. Отож дотримання закону на перших порах передусім лягає на плечі споживачів. Як зазначає мовний омбудсмен, якщо клієнти стикатимуться з порушеннями і зафіксують їх на аудіо, фото чи відео, то зможуть поскаржитися до офісу на поштову чи електронну адресу.

"Я не хочу нікого лякати штрафами чи каральними заходами, вони насправді не є пріоритетом у нашій діяльності. Я за те, щоб громадяни України, починаючи з 16 січня знали, що їхні права захищені в частині отримання інформації або послуг українською", - говорить Тарас Кремінь. Активістка Іванна Кобєлєва при цьому також радить споживачам перед тим, як надсилати скарги, завжди намагатися спочатку домовитися зі співробітниками закладу.