Погляд на 2025 рік: сподівання на мир, та не будь-якою ціною

Кінець року для українців видався непростим. Після наступальної операції Збройних сил України на Курщині Росія посилила наступ на Донеччині та Харківщині, а також повітряні атаки на енергетику та цивільні міста. За підрахунками американського видання The Wall Street Journal, цієї осені кількість випущених РФ дронів та ракет вчетверо перевищила показники аналогічного періоду 2023 року.

Перемога республіканця Дональда Трампа на президентських виборах у США у листопаді лише посилило почуття невизначеності серед українців щодо подальшого розвитку ситуації. Хоча завершення війни в Україні Трамп назвав одним із пріоритетів своєї зовнішньої політики, залишається незрозумілим, як і на яких умовах має бути досягнуто миру. Так само відкритим є питання подальшої військової допомоги Києву з боку США. Проте надії на справедливий мир серед українців шляхом переговорів з РФ зростають, кажуть експерти.

Ще один рік війни в Україні. "Головне: ми вистояли"

За оцінкою голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, 2024 рік став найбільш складним періодом після перших тижнів війни: "Але головне: ми вистояли".

Попри втому українське суспільство демонструє хоч і менший, проте "дивовижно високий" рівень оптимізму, каже у розмові з DW Антон Грущецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Віру у перемогу, за даними різних соціологічних служб, висловлюють від 83 до 88 відсотків українців. Водночас песимізм також стає більш помітним - насамперед через високу невизначеність майбутнього та фрустрацію через недостатню підтримку з боку західних партнерів, вказує Грушецький.

"Більшість українців вірять, що є сили надалі опиратися і досягти успіху у війні, але відчувають не зовсім той рівень підтримки (якого очікували. - Ред.). Було багато сильних слів, за якими не слідувало сильних рішень. І це накладається на те, що в українців просто немає опції скласти зброю. Є розуміння, що війна екзистенційна", - каже Грушецький. За його словами, частка українців, готових терпіти війну, скільки буде потрібно, залишається від жовтня стабільною - на рівні близько 60 відсотків. Водночас українці очікують на наближення перспективи миру, додає соціолог.

Готовність до переговорів не означає готовність до поступок

На цьому тлі ідея переговорів із Росією набуває більшого прийняття серед населення. У порівнянні з минулим роком частка тих, хто категорично виступає проти, зменшилася з близько третини до 12 відсотків, свідчить дослідження Info Sapiens, проведене у листопаді на замовлення центру "Нова Європа". 

Так, неминучими перемовини з РФ вважає військовослужбовець Євген, з яким DW поспілкувалася на Майдані незалежності в Києві, де кількість прапорців з іменами загиблих захисників збільшується ледь не щодня. Водночас військовий висловив надію, що переговори принесуть результат на користь України.

"Усе залежить від ситуації на фронті. Має не припинятися підтримка країн-партнерів. А ми маємо продовжувати боротьбу - підтримувати армію і все робити для перемоги", - вважає він. При цьому до ідеї вести війну аж до звільнення всіх окупованих територій захисник налаштований скептично.

Як пояснює Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби "Центру Разумкова", вплив на сприйняття ідеї переговорів має, зокрема, зміна риторики політичного керівництва України, яке не відкидає цей сценарій з літа цього року.

"Але точно так, як і влада говорить, що ми готові вести переговори, але не готові відмовлятися (від територій. - Ред.), так само і громадяни: більшість розглядає переговори не як засіб поступитися чимось, а як спосіб досягти прийнятного для України результату, зокрема повернення територій", - зазначає Міщенко. Частка українців, готових визнати за Росією окуповані території в обмін на мир, за даними "Центру Разумкова", за рік збільшилася несуттєво - з п'яти до дев'яти відсотків.

Спершу гарантії безпеки, потім звільнення територій

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький підтверджує: в Україні панує консенсус щодо нелегітимності окупації Росією українських регіонів. Водночас готовність відкласти їхнє звільнення на майбутнє заради миру, за його словами, збільшується.

"Коли ми ставимо запитання в форматі пакетів мирних домовленостей, більше половини українців будуть готові прийняти відтермінування визволення територій в обмін на гарантії безпеки. Респонденти наголошують, що це важке рішення, але зараз пріоритет номер один - отримання ефективних гарантій безпеки, а не черговий Будапештський меморандум", - зазначає соціолог. 1994 року РФ, США та Великобританія в обмін на відмову Києва від ядерної зброї зобов'язалися поважати суверенітет та наявні кордони України.

При цьому 64 відсотки українців не вважають доцільними переговори з РФ без реальних гарантій Заходу, свідчить дослідження Info Sapiens. Найкращою гарантією безпеки для України, на думку Михайла, з яким DW поспілкувалася на київському Майдані незалежності, залишається членство в НАТО. "Це було б найважливішою гарантією того, що на нас знову не нападуть. Навіть за умови, якщо ми віддамо якісь території. Але якщо нас схилятимуть до замороження конфлікту без прийняття нас в НАТО, то чим це відрізняється від тих папірців, що ми підписували, віддаючи ядерну зброю?" - каже українець.

Читайте також: Україна не пристане на жодні альтернативи НАТО - МЗС

У питанні гарантій безпеки, за словами першого заступника директора центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, простежуються дві основні тенденції: прагнення покладатися на власні сили та розрахунок на колективну оборону.

Серед п'яти запропонованих варіантів під час дослідження найкращою гарантією безпеки українці назвали розробку ядерної зброї (близько 31 відсотка) та інтеграцію до НАТО (близько 29 відсотка) за моделлю "поступового вступу". Ця модель передбачає, що запрошення до НАТО отримує вся держава в межах міжнародно визнаних кордонів, але дія статті про колективну оборону поширюється на нині окуповані території лише після їхнього звільнення. Третім за популярністю варіантом став оборонний союз України та США з можливістю розміщення американських військ (близько 11 відсотків), тоді як сценарій відправки миротворців ООН найкращою гарантією безпеки вважають 8,9 відсотка опитаних, а розміщення військ європейських країн - лише 6,4 відсотка..

Читайте також: Миротворча місія для України: наскільки це реально?

На думку політолога Володимира Фесенка, з приходом Трампа в Білий дім ситуація для України суттєво змінюється. Якщо попередня адміністрація США на чолі з Джо Байденом наголошувала на тому, що рішення про час початку переговорів має ухвалювати Київ, республіканець рішуче налаштований на завершення бойових дій, тож переговори неминучі. Проте, на думку політолога, чіткої стратегії, як досягти стійкого миру, у Трампа немає.

"Він Джокер, який може змінити хід політичного процесу і в один, і в інший бік. Він є викликом, певною мірою, і для нас, і для Європи, але і для Путіна (президента Росії Володимира Путіна. - Ред.) також. Тому актуальне завдання - знайти ключик до Трампа, аби вийти на переговори з позиції сили", - каже Фесенко у розмові з DW.

Читайте також: Україна ще не готова до перемовин з Росією - Єрмак

Довіра до Трампа серед українців - найвища в Європі

Попри непередбачуваність та суперечливі меседжі обраного президента США щодо майбутнього розвитку війни в Україні найвищий рівень довіри у Європі, як свідчить дослідження Info Sapiens, він має саме серед українців (майже 45 відсотків респондентів). У центрі "Нова Європа" такий показник довіри пов'язують з очікуваннями від Трампа більш чіткої та рішучої політики щодо України та надіями на відновлення миру. 

"Я сподіваюсь, він закінчить усе швидко і на нашу користь. Хочеться так думати, а як там буде - подивимось", - каже у розмові з DW киянка Вероніка. 

На думку пенсіонера Олексія, попри непередбачуваність новообраного президента США Україна "зможе працювати з ним".  "Якщо Росія не буде йти на ніякі домовленості, то йому нічого не залишиться, як допомагати Україні", - вважає він.

Читайте також: Майбутній спецпредставник Трампа по Україні хоче досягнення "миру через силу"