Про що йтиметься на саміті ЄС у Брюсселі
1 жовтня 2020 р.
За задумом уряду Німеччини, яка у цьому півріччі головує в Євросоюзу та, відповідно, визначає порядок денний зустрічей на найвищому рівні, на саміті ЄС у Брюсселі, перенесеному на четвер, 1 жовтня, через голову Європейської ради Шарля Мішеля, який опинився під карантином, мова мала йти головним чином про відносини з Китаєм. Німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) вважає саме цю країну головним викликом для ЄС на найближчі десятиліття.
Китай залишається на порядку денному
Із 2013 року фактично на місці тупцюють переговори між Китаєм та Євросоюзом про захист інвестицій та вільний доступ на ринки одне одного. У Берліні розуміють, що без Китаю - чемпіона за емісією вуглекислого газу, не досягти реалізації амбіційних цілей ЄС щодо захисту клімату.
А ще є проблема утиску національних меншин у Китаї, тривожна ситуація в Гонконгу, протиріччя, викликані, як висловилася Меркель під час виступу 30 вересня в Бундестазі, "фундаментально різними суспільно-політичними системами" в Китаї та країнах Євросоюзу.
Берлін: Зовнішня політика та права людини нероздільні
Китай та проблеми відносин із ним залишаються на порядку денному саміту, але тему прав людини та свободи слова Меркель має намір порушити під час зустрічі у Брюсселі і щодо Білорусі.
Читайте також: Лауреати альтернативної Нобелівської премії-2020: білоруський активіст та інші
"Ми не визнаємо обрання Лукашенка, ми вимагаємо від нього вступити в діалог з його народом, без втручання зі Сході чи Заходу. І ми засуджуємо нехтування демократичними процедурами та застосування насильства проти опозиції, яке відбувається там щодня", - заявила Меркель з трибуни Бундестагу та оголосила, що наступного тижня зустрічатиметься в Берліні зі Світланою Тихановською.
Такими ж принципами Меркель має намір керуватися і у відносинах з Росією. Канцлерка учергове звернулася з вимогою до Москви "прозоро і повністю" розслідувати замах на Олексія Навального. "Це не двостороння справа, - уточнила вона. - Це злочин, здійснений на території Росії, це порушення конвенції про заборону хімічної зброї, а тому є міжнародним питанням".
Читайте також: Меркель таємно відвідала Навального в клініці - Spiegel
В очікування результатів експертизи ОЗХЗ
Берлін іще чекає на результати експертизи, яку проводить Організація заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), а потім розпочне консультації про "необхідні заходи" з європейськими партнерами, пообіцяла Меркель.
Читайте також: Коментар: Небезпечне прагнення Макрона до "стратегічного діалогу" з Росією
Перший раунд таких консультацій, судячи з усього, відбудеться уже 1 жовтня на саміті ЄС у Брюсселі. Але жодних конкретних рішень, а тим більше оголошення санкцій очікувати не варто. Високопоставлений зовнішньополітичний радник канцлерки заявив 30 вересня, що учасники саміту лише ухвалять спеціальну заяву щодо засудження замаху на Олексія Навального із застосуванням бойової хімічної зброї та звернуться до Росії з вимогою ретельно розслідувати цей злочин.
Про якісь додаткові заходи - нові санкції щодо Росії, складання персональних штрафних списків, заморожування чи зупинку газопровідного проєкту "Північний потік-2", як кажуть у Берліні, можна буде думати лише після того, як стануть відомими результати лабораторного дослідження зразків, взятих у Навального експертами ОЗХЗ.
Чи поступиться Кіпр у питанні санкцій проти Мінська?
Що стосується санкцій проти режиму в Мінську і конкретних осіб, які несуть відповідальність за фальсифікацію результатів президентських виборів та застосування насильства проти учасників мирних протестів у Білорусі, то з їх необхідністю погоджуються всі без винятку країни-члени ЄС.
Читайте також: Мільйони доларів підтримки: як у Білорусі допомагають постраждалим під час протестів
Але ухвалення рішення щодо цього - а воно має бути одностайним - блокує Кіпр, який ніяк не може поділити з Туреччиною нерозвідані запаси газу у східному Середземномор'ї. Берлін, утім, сподівається, що на саміті ЄС для Кіпру будуть створені умови, які дозволять йому без втрати обличчя поступитися іншим членам ЄС і також проголосувати за санкції проти Мінська.