Не лише статус кандидата: що саміт ЄС вирішив щодо України

Червневий саміт Євросоюзу 2022 року увійде в історію, адже на ньому вперше ЄС офіційно заявив, що хоче в майбутньому бачити Україну у своїх лавах. Але на ньому не лише надали Києву статус кандидата, але й ухвалили низку інших рішень щодо України.

Зброя та макрофінансова допомога для України

Запеклий наступ російських військ на Донбасі не вщухає, і через це головна потреба України зараз - це зброя. "Європейська Рада твердо віддана надавати подальшу військову підтримку, аби допомогти Україні реалізувати її невід'ємне право на самооборону від російської агресії та захистити свою територіальну цілісність і суверенітет. Для цього Європейська Рада закликає Раду ЄС швидко працювати на подальшим посиленням військової підтримки", - зазначається у спільній заяві саміту. Останнім реченням лідери країн Євросоюзу натякнули на виділення наступного траншу за Європейським інструментом підтримання миру (EPF). Досі у його рамках виділили два мільярди євро на закупівлю озброєнь для України. Чи буде наступний транш складати, як і до цього, 500 мільйонів євро, а також коли буде остаточне рішення, поки невідомо.

Читайте також: Саміт з перешкодами: як Західні Балкани втрутилися у надання Україні статусу кандидата в ЄС

Також лідери ЄС чекають на представлення Єврокомісією проєкту надзвичайної програми макрофінансової допомоги у безпрецедентному обсязі дев'яти мільярдів євро. Ця пропозиція має з'явитися уже найближчими тижнями.

Крім звичних засуджень російських атак проти мирних людей і цивільної інфраструктури, у комюніке також вимагають від Росії "негайно" повернути насильно вивезених з України дітей. "Росія, Білорусь і всі відповідальні за воєнні злочини та інші серйозні злочини будуть притягнуті до відповідальності за їхні дії, відповідно до міжнародного права", - обіцяють у Європейській Раді. Саміт також звинуватив Москву у використанні їжі як зброї у війні проти України. Лідери країн ЄС зажадали від РФ "негайно припинити атаки на сільськогосподарські об'єкти, припинити вивіз зернових (з України. - Ред.) і розблокувати Чорне море, передусім Одеський порт".

У комюніке обіцяють далі працювати над санкціями, але сьомий пакет не згадується. Це означає, що найближчим часом його очікувати не варто.

Кого запросять до європейської політичної спільноти?

Коли президент Франції Еммануель Макрон у травні висунув свою ідею європейської політичної спільноти (ЄПС), до неї поставилися з підозрою. В Україні зокрема остерігалися, що цю спільноту могли запропонувати як замінник членства у ЄС. Утім, це побоювання зняли та навіть прописали в комюніке саміту: "Ці рамки не замінять наявні політики та інструменти ЄС, передусім розширення, та цілковито поважатимуть автономію ухвалення рішень Євросоюзом".

Президент Європейської Ради Шарль Мішель на пресконференції за підсумками саміту 24 червня розповів, для чого потрібна ця спільнота: "Ідея полягає у досягненні безпеки та стабільності на європейському континенті". Форматом буде "майданчик для політичного діалогу у координації з нашими європейськими партнерами на рівних засадах". А брати участь у ньому будуть, за словами Мішеля, глави держав і урядів.

Кого запросять до ЄПС? На це запитання випало відповідати автору ініціативи. "Ми запросимо (країни. - Ред.) від Ісландії до України", - заявив Макрон на пресконференції з Мішелем і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Він уточнив, що це будуть також, наприклад, Норвегія, Великобританія (яку Макрон назвав лише "країнами, які нещодавно вийшли з ЄС"), держави Західних Балкан і "Східного партнерства". Зі слів президента Франції виходить, що Росію запрошувати не планують, адже він згадав попередні ініціативи, які включали РФ, і додав: "Це те, чого ми не пропонуємо".

Тепер Макрон, Мішель і Петр Фіала, прем'єр-міністр Чехії, яка у наступному півріччі головуватиме в ЄС, візьмуться за подальшу роботу над ідеєю. Наприклад, над списком питань, якими буде займатися спільнота.

Як зекономити газ, який постачається "Північним потоком"

Другий день саміту переважно присвятили питанням економіки, де важливу роль відігравала енергетика. Фон дер Ляєн повідомила, що "Газпром" або цілковито припинив постачання, або його скоротив уже до 12 держав ЄС. Рішення щодо цього виявилися незначними. У комюніке знову закликали подумати над тим, чи можна запровадити верхню межу на ціни імпорту енергоносіїв. Утім, аби ця ідея спрацювала, до неї має долучитися багато держав світу.

"З огляду на використання Росією газу як зброї, Європейська Рада запрошує Єврокомісію у невідкладному порядку вести роботу над забезпеченням поставок енергоносіїв за доступними цінами", - говориться у комюніке.

Фон дер Ляєн нагадала, що цю роботу ведуть за трьома напрямами: альтернативними джерелами постачання газу, економією енергії та відновлюваною енергетикою. Скільки мільярдів кубометрів російського газу вже вдалося замінити? Очільниця Єврокомісії не навела конкретної цифри, але розповіла, що трубопроводами вже надходить більше газу: з Норвегії на 15 відсотків, а з Азербайджану - на 90 відсотків. А поставки скрапленого газу на 75 відсотків вищі, ніж минулого року.

Говорячи про економію енергії, фон дер Ляєн наголосила, що якщо всі в ЄС зменшать температуру опалення на два градуси та на стільки ж підвищать температуру кондиціонерів, то це дозволить зекономити всі поставки "Північним потоком-1".