Недосолене життя - війна спричинила дефіцит солі в Україні

У невеликій крамниці середмістя Луцька кожен третій покупець запитує, чи є у продажу кухонна сіль. Продавчиня Людмила, яка живе поруч і знає майже всіх покупців району, розповідає DW, що останні запаси солі зі свого складу їхня крамниця розпродала ще минулого тижня.

"Не стало артемівської, до якої всі звикли. Вона була до десяти гривень за кілограм. Потім власниця крамниці привезла сіль з Польщі. Ми її самі фасували і продавали по тринадцять гривень за кілограм. Але й ця закінчилася. Зараз нема ніякої", - розповідає Людмила. За її словами, запитуючи про сіль, покупці просять: "Як буде - залиште кілограм-два за будь-якою ціною".

Чому не стало солі?

Ажіотаж на один із продуктів першої необхідності виник в Україні тижні два тому, коли офіційно було повідомлено, що державне підприємство "Артемсіль" в місті Соледар на Донеччині припинило роботу. Там бойові дії точилися безпосередньо поблизу підприємства, постала загроза життю працівників компанії.

Як розповіли DW у пресслужбі ДП "Артемсіль", 2021 року це підприємство видобуло, переробило і відвантажило споживачам 1,9 мільйона тон солі. Це на 60 відсотків більше, ніж у 2020 році. Більшість продукції, до 1,5 мільйона тонн, йшла на український ринок.

Читайте також: Дефіцит пального в Україні під час війни, або Коли зникнуть черги на заправках

"Сіль з нашого родовища переважно харчова. Маємо також технічні сорти, які використовуються у медицині, металургії, хімічній промисловості, - повідомили у пресслужбі. - Все, що було видобуто, перероблено і завантажено на склад готової продукції до квітня - вивезли у торгівельні мережі. Від квітня підприємство законсервоване і простоює".

Альтернативні родовища солі України є, але...

Копальня в Соледарі забезпечувала потреби України в харчовій солі на 92 відсотки, пояснив DW перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. Крім донецького родовища, Україна має й інші місця видобутку солі, розповів експерт, наприклад, Солотвине на Закарпатті чи Дрогобич на Львівщині.

"Але у Солотвиному технологічна та екологічна проблеми. Після великих повеней років двадцять тому соляну копальню затопило. Щоб почати видобуток, потрібно відкачати воду, укріпити шахту, на це потрібні час і кошти", - розповідає Михайло Непран.  У Дрогобичі сіль випарюють з природньої ропи, на день не більше 300 кілограмів. Вона чистіша і дрібніша за артемівську, яка навіть не біла, а сіра. Але економічно ця технологія нерентабельна. Солеварня працює більше як туристичний об'єкт. Ще був незначний видобуток технічної солі на Сиваші в Криму і на Одещині. Таку сіль також додають в раціон худобі. Але Крим вісім років як окуповано Росією, а Одещина потерпає від війни.

Україна стає залежною від імпорту солі

"Окремим вагомим споживачем солі є харчова промисловість. Мої колеги з Асоціацій хлібопекарів та м'ясників повідомили, що закупили достатньо солі для виробничих потреб наперед і сьогодні не відчувають дефіциту", - повідомив DW Михайло Непран.

Читайте також: Голод - нова зброя у війні РФ проти України?

Але, на думку експерта, навіть після зупинки підприємства-монополіста дефіциту солі в Україні не повинно бути. Споживання усіх харчів, у тому числі солі, на внутрішньому ринку України впало, каже Михайло Непран, адже мільйони людей виїхали за кордон. Тому все залежить від вправності торгових компаній налагодити імпорт.

Щоб дізнатися реакції торговельних мереж на дефіцит солі, DW звернулася до одного з найбільших операторів на ринку роздрібної торгівлі в Україні - групи компаній Fozzy Group. Як повідомила DW директорка з комунікацій цієї компанії Оксана Соржуленко, відразу після зупинки "Артемсолі" вони уклали договори на червень про постачання солі з Румунії, Туреччини, Польщі й Італії - сумарно на 200 тонн.

Читайте також: Експорт зерна з України: чи є альтернатива заблокованим морським портам?

"Частково товар вже в Україні, наприклад, польську й італійську сіль вже можна побачити на полицях наших крамниць. На заході України ми покриваємо невеличкий об'єм потреб з Дрогобицької солеварні, але основна маса - імпортна сіль. Найбільша її партія очікується в Україні цього тижня, - каже Оксана Соржуленко. - І вже до середини червня товар буде в супермаркетах. Орієнтуємося на середню ціну 20 гривень за кілограм. Якась буде дешевша, якась - дорожча".

Сіль "про запас"

Найбільше продавців хвилює ажіотажний попит, який не відображає справжніх потреб покупців. Саме через штучний попит сіль зникає з полиць, крамниці не встигають поповнювати товар. Як розповіла DW крамарка Людмила, їхній сім'ї з чотирьох осіб вистачає на всі потреби щонайбільше два кілограми солі на рік. Тож вона вважає, що до певної  міри проблему створює поведінка споживачів, а винна у цьому війна, вважає Людмила.

"Якби не всі відразу кинулися в такій кількості купувати, то дефіциту не було б. Наші самотні пенсіонери з району брали по сім-вісім кілограмів солі", - сміється Людмила. Вона не береться передбачити, коли ж насититься ринок.

"У наш час важко щось спрогнозувати, - розмірковує продавчиня. - Вже люди кинулися оцет купувати, олію і соду. Це тепер ходовий товар. Часом про цукор запитують, чи не буде зростати ціна".

У крамниці поруч кореспонденту DW вдалося знайти польську сіль, розфасовану в Україні. Пакетик вагою 350 грамів коштує 15 гривень, тобто майже 43 гривні за кілограм.