Як захищені кияни під час повітряних атак

З посиленням атак Росією Києва ракетами та дронами-камікадзе проблема укриттів в українській столиці знову набула актуальності. Зараз у Києві налічується близько 4,5 тисячі укриттів у порівнянні з приблизно 500 станом на 2014 рік, каже в інтерв'ю DW начальник управління організації заходів цивільного захисту Головного управління ДСНС України в Києві Олег Стоволос. Це підвальні, цокольні приміщення або ж споруди подвійного призначення - як-от підземні станції метро, паркінги та переходи, що пройшли перевірку перед постановкою на відповідний облік. Мапа з адресами місць, призначених для захисту населення у разі надзвичайних ситуацій, оприлюднена місцевою владою.

Однак, хоча й місць для захисту у столиці побільшало, кияни нарікають, що не усі вони доступні для населення. "У Києві вже лунали сильні вибухи, а ми з дітьми стояли перед зачиненим ролетом паркінгу, бо нас не пускали", - розповідає DW мешканка Солом'янського району Києва Вікторія Логвиненко. Під час масованої ракетної атаки РФ на Україну 10 жовтня жінці довелося викликати поліцію, аби потрапити з родиною в найближче до її будинку укриття - підземний паркінг сусідньої багатоповерхівки. 

"Голова ОСББ цього будинку стверджував, що укриття за цією адресою позначили на мапі помилково, і що там стоять машини й він за них переживає. Сама поліція була "в шоці" від ставлення до цього глави ОСББ", - розповідає Вікторія. Зрештою, після прибуття правоохоронців охочих сховатися пустили до паркінгу.

Читайте також: Укриття і бомбосховища: як в Україні виправляють помилки довоєнного часу

У КМДА визнають проблему із доступом до укриттів

Втім, наступними днями під час повітряних тривог ситуація повторилася. "Разів зо п'ять я викликала поліцію, писала заяви, вони сперечалися, але паркінг відкривали. Однак зараз поліція уже не приїжджає на наші виклики й нас туди не пускають", - каже Логвиненко. За її словами, альтернативних безпечних місць навколо її помешкання немає. У підвалі будинку Вікторії прокладена труба газопостачання, а за адресами визначених як укриття приміщень навколо - перукарня, зоомагазин та канцелярська лавка, які зачинені під час тривог.

Проблему з доступом до деяких укриттів визнають у профільному департаменті муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації. За словами директора департаменту Романа Ткачука, переважно це стосується об'єктів приватного сектора.

"З лютого ведемо постійну перевірку цих сховищ, рятувальники (Київської служби порятунку. - Ред.) навіть зрізали замки і ми надалі будемо продовжувати цю практику", - заявив Ткачук. У разі неможливості доступу до визначених владою укриттів, він радить мешканцям Києва звертатися до контактного центру столиці, на лінію 101 або ж на номер чергового їх департаменту - 430-50-10. Якщо відповідальні за приміщення і далі не виконуватимуть свої зобов'язання, департамент звертатиметься в прокуратуру, зазначає Ткачук.

Читайте також: Два дні без світла і води: як Львів пережив ракетні обстріли Росії

Судові позови проти балансоутримувачів укриттів

"Ми вже маємо декілька судових справ щодо балансоутримувачів, які не вважають за необхідне вживати усі заходи цивільного захисту. Наразі за це передбачена адміністративна відповідальність. Втім, я вважаю, що треба запровадити кримінальну відповідальність за невиконання правил цивільного захисту", - наголошує глава департаменту.

Утім, як свідчить досвід співрозмовників DW, перешкоди із доступом до укриттів трапляються не лише із будівлями приватної власності. Так, якщо у перші місяці повномасштабної війни укриття столичних шкіл були одним з основних прихистків киян під час небезпеки, з початком навчального року ситуація змінилася.

Ракетний обстріл Києва 10 жовтня застав мешканку житлового масиву Троєщина Марину Липовецьку дорогою на роботу. "Летять ракети, чутно свист, я бачу школу й біжу туди, за мною ще люди. Чоловік відкрив, чує, що летить ракета і зачиняє перед нами двері зі словами, що вони пускають лише з дітьми. Ми залишились просто на вулиці, коли прилетіло по Троєщині біля ТЕЦ", - каже Липовецька і додає, що в укриття іншої школи неподалік її будинку пускають усіх, незалежно від часу доби.

Укриття в школах не для всіх

У департаменті муніципальної безпеки КМДА кажуть, що з початком навчального року укриття в школах та садочках облаштували для учнів та персоналу, тому населенню радять підшукати альтернативу.

"Там стоять парти, підручники, лежать особисті речі самих дітей. Пускати туди сторонніх департамент освіти вважає неможливим", - каже Роман Ткачук та водночас визнає, що у Києві є райони, де підвали шкіл - єдиний варіант захисту для населення.

В одній з таких місцин в Голосіївському районі мешкає і співрозмовник DW Давид Зурнаджян. За його словами, ще до початку вторгнення РФ він розраховував, що зможе укриватися в школі, розташованій через дорогу від його будинку. Втім, попри вказівку на неї на мапі сховищ, укриття там для всіх так і не відкрили, аргументуючи, що воно не підготовлене, каже киянин.

"До навчального року сховище облаштували для дітей, але до того пів року тривала війна і нас не пускали. Наші звернення на 1551 (контактний центр влади Києва. - Ред.) ігнорувалися. Сусіди навіть викликали поліцію, але нічого", - розповідає Давид. Крім того, він звертає увагу на те, що діти під час очного навчання перебувають в школі лише частину дня, та припускає, що в інший час доби укриттям могли б користуватися мешканці навколишніх будинків.

Читайте також: Половина закладів освіти в Україні забезпечена укриттями - МВС

"Ми вже звикли просто залишатися вдома під час повітряної тривоги, але багато хто хотів би в цей час бути в бомбосховищі, а не в квартирі", - каже Зурнаджян. Тим часом Олег Стоволос з ДСНС наголошує, що пересиджувати тривогу в квартирі небезпечно. "Правилом двох стін можна користуватися лише у разі, коли обстріл застав вдома. Статистика свідчить, багатьох врятували з підземного простору будівель, куди були влучання. Останній випадок в Києві - з чотирьох поверхів нічого не залишилося. Маємо п'ять жертв і всі були в помешканні на момент влучання", - зауважує Стоволос.