Чи підштовхує Захід Україну до переговорів з Росією?
4 грудня 2023 р.
Під кінець 2023 року набирає обертів дискусія у ЗМІ, головне питання якої - що далі у війні Росії проти України? Вона розпочалася з публікації на початку листопада у британському журналі The Economist аналітичної статті та інтерв'ю головкома ЗСУ генерала Валерія Залужного про фактичний перехід до позиційної війни.
У Києві президент Володимир Зеленський спочатку частково заперечив озвучену тезу Залужного, а через кілька тижнів зробив кілька заяв про посилення оборонних споруд. "Мін та бетону вистачить", - сказав Зеленський. Це виглядає як офіційний перехід від контрнаступу до оборони. Тим часом The Economist написав статтю про нібито напругу між президентом та головкомом. Про загрозу "нескінченної війни" попереджає і німецький журнал Der Spiegel у своєму свіжому примірнику.
"Вести переговори нема з ким"
Незадовго до цього міжнародний резонанс викликала публікація в німецькій газеті Bild про те, що уряди Німеччини та США нібито хочуть "підштовхнути" Україну до переговорів з Росією, не постачаючи їй достатньо зброї для прориву та звільнення окупованих територій РФ. В уряді в Берліні коментарі для Deutsche Welle спростували цю версію, схожі заяви пролунали і у Вашингтоні.
Німецький політолог, експерт Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд (Andreas Umland) не вірить у те, що Берлін та Вашингтон нібито змовилися "підштовхнути" Київ до переговорів із Москвою. На його думку, постачання озброєнь, як і раніше, значне, а обмеження пов'язані з внутрішньою політикою в обох країнах. Так, уряд канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) досі відмовляється передати Україні крилаті ракети Taurus. Умланд пояснює це тим, що такий крок "непопулярний" серед німців.
Крісті Райк, директорка естонського Інституту зовнішньої політики, у розмові з DW зазначила, що не знає про "таємні плани" Берліна та Вашингтона, про які писала газета Bild. За її словами, "вести переговори нема з ким", оскільки Росія не збирається зупинятися або відмовлятися від планів "контролювати" Україну. "Чи хочемо ми підштовхнути Україну до визнання поразки?", - Райк називає це "катастрофою" для Заходу.
На що може сподіватися Україна
Естонська експертка зазначає, що можливою причиною того, що Берлін і Вашингтон не дають Києву більше зброї, є те, що "вони, як і раніше, бояться поразки Росії". Вона називає це "болючим питанням".
"Проблема зараз ще й у тому, що якщо Україну змусять піти на переговори, то це може призвести до внутрішньополітичної дестабілізації України, тому що в Україні буде багато людей, які скажуть, що не готові до цього (переговорів з РФ - Ред.), - зазначає Андреас Умланд. Восени 2022 року головком Залужний категорично виключив будь-які переговори та компромісні домовленості з Москвою про закінчення війни.
Лунають у Німеччині - як у ЗМІ, так і з боку деяких політиків - і заклики до України виявляти "більше реалізму", тобто фактично визнати патову ситуацію та неможливість звільнити всі окуповані території, принаймні - зараз. Умланд вважає, що Україна вже намагалася йти на поступки, коли не відповіла на анексію Криму і уклала Мінські угоди щодо Донбасу, які "ні до чого не привели".
"Реалістичний підхід - не втягуватися в переговори, а продовжувати і намагатися покращити військову ситуацію", - каже Умланд. На його думку, Україна має надію на зміни внутрішньополітичної ситуації в Росії, що може призвести до закінчення війни. Як приклад він згадав серед іншого заколот Євгена Пригожина та його ПВК "Вагнер".
"Війна буде довгою"
Говорячи про нібито напруженість у відносинах між Зеленським та Залужним, Умланд зазначив, що не вважає це конфронтацією, і що "певна напруженість була з початку війни між різними фракціями" у керівництві України. Він вважає це "природним" для ситуації війни, і що "те ж саме було б у людей іншої країни". Щодо ключового питання розбіжностей між військовим та політичним керівництвом немає, впевнена й естонська експертка Крісті Райк.
Читайте також: Коментар: Захід не почув Залужного, але ще не пізно
Вона вважає, що нещодавні розпорядження Зеленського щодо будівництва нових оборонних ліній не означають відмови від мети повернути окуповані території. На її думку, є ризик, що Росія може спробувати перейти у масштабний наступ і спробувати захопити нові райони, і цей ризик "треба сприймати серйозно". Загалом на думку Райк, Захід і Україна поки що не мають відповіді на головне питання - що далі. Експертка упевнена лише в тому, що "війна буде довгою".