Leopard-1: старий, але не металобрухт

3 лютого федеральний уряд Німеччини повідомив, що дав згоду на передачу Україні танків Leopard-1. На відміну від анонсованих наприкінці січні півтора десятка більш сучасних Leopard-2, йдеться про танки, які Бундесвер зняв з експлуатації ще 20 років тому. Очікується, що протягом наступних місяців німецькі оборонні підприємства розконсервують і приведуть до ладу кілька десятків танків, які зберігаються на складах. Точна кількість бойових машин не називається. Про те, чим можуть бути Україні корисними старі, списані німецькі танки, DW розпитала Ральфа Ратса (Ralf Raths), директора Німецького танкового музею. Музей функціонує у містечку Мунстер на півночі Німеччини, на місці танкового полігону Бундесверу. Очільник музею Ральф Ратс багато років вивчає технічну еволюцію німецьких танків та особливості їхнього застосування.

Deutsche Welle: Пане Ратс, у чому головні відмінності між сучасним танком Leopard-2 і танком Leopard-1, який перебував на озброєнні Бундесверу з 1965 по 2003 рік?

Ральф Ратс: Перше покоління "Леопардів" будувалося у часи, коли повноцінний захист від бронебійних кумулятивних снарядів був технічно неможливим. Кумулятивні снаряди пробивали броню будь-якої товщини. Не було сенсу робити броню весь час товщою і товщою, бо танк зрештою просто не міг би рухатися. Тому конструктори танка Leopard-1 свідомо вирішили зробити машину легшою за рахунок тоншої броні, а натомість поставити якомога потужніший двигун, щоби танк був максимально швидкий і маневрений. Його завдання: не потрапляти під удар завдяки своїй спритності. Leopard-2 був вдосконалений, не втрачаючи переваг свого попередника. Він так само швидкий, так само має потужну гармату, але значно кращу броню. Адже згодом з'явилася технологія композитної броні, яка забезпечує захист від кумулятивних снарядів. Саме цим пояснюються зміни у дизайні - новіші танки з композитною бронею мають більше кутів в обрисах, вони водночас дещо "надутіші" по формі. Адже композитна броня може монтуватися лише пластинами, тому башти танків більше не такі круглі, як це було раніше.

Отже, підсумуємо: Leopard-1 - це швидкість і вогнева міць, Leopard-2 - це виважений баланс швидкості, вогневої потужності і захисту екіпажу. Однак не варто забувати, що і перше покоління "Леопардів" постійно модернізувалося, додавалися цифрові технології, нова оптика, засоби комунікації, покращувався захист. Ті перші "Леопарди", які отримає Україна, - це зовсім інші танки, ніж найстаріші модифікації. Це стосується і Leopard-2. Україна отримає найновішу модифікацію цього покоління - А6. Головна відмінність цієї модифікації - довший ствол, який дозволяє потужніше стріляти на більшу відстань. А також оптимізований захист башти завдяки додатковій клиноподібній плиті броні попереду, яка при прямому влучанні змінює траєкторію снаряда і послаблює удар, не дозволяючи пробити основну прямокутну броню. Кожна нова модифікація і першого, і другого "Леопарда" є кращою, але спільне залишається передовсім одне - це спритні і маневрені танки на полі бою.

Ви згадали потужнішу гармату у другого "Леопарда". Однак є ще такий фактор, як додаткова стабілізація при стрільбі на ходу. Чи може перший "Леопард" влучно стріляти на швидкості, чи йому для цього треба зупинятися?

Влучно стріляти на ходу технічно здатні танки, вироблені протягом останніх трьох десятиліть. Це може Leopard-2, але не Leopard-1. Хоча теоретично може йтися і про модернізовану версію цього танка, але поки невідомо, яку саме модифікацію отримає Україна.

Які можливості Leopard-1 на полі бою у порівнянні з найпоширенішим танком російської армії - Т-72?

Завжди треба мати на увазі, що при прямій зустрічі двох танків на полі бою вирішальним фактором зазвичай стає рівень підготовки екіпажу, а не модифікація танка. Ще важче порівнювати ці два танки, враховуючи що і той, й іншій мають чимало модифікацій. Але якщо грубо узагальнити, можна сказати, що Leopard-1 і Т-72 є приблизно співставними за основними характеристиками, оскільки й концептуально розроблені були приблизно в той самий час. Т-72 ніколи не задумувався як танк для прориву оборони противника. Якщо говорити про використання у взаємодії у з іншими одиницями в межах з'єднання, то Leopard-1 і Т-72 можна вважати рівнозначними. Однак якщо розглядати гіпотетичну дуель на полі бою між обома машинами, то можна говорити про деяку перевагу першого "Леопарда" над "Т-72". Оскільки західні танки будувалися за тим принципом, щоб бути більш живучими в польових умовах, в кожну одиницю інвестувалося більше коштів, більше техніки. У Leopard-1, принаймні за задумом, більше шансів вийти з бою і відновити пошкодження, ніж у Т-72, які будувалися так, що їхня кількість мала компенсувати їхню меншу живучість.

Щодо надійності. Коли говорити, наприклад, про вживані автомобілі, то зазвичай пересічні водії намагаються їх вчасно продати, щоб потім не витрачатися надто на ремонт. 30-річний списаний танк у цьому сенсі кращий, ніж старий автомобіль?

Безумовно, танки потребують поточного ремонту. В бойових умовах всі компоненти і механізми зазнають надзвичайно високих навантажень - і від стрільби, і від руху по бездоріжжю. Але "Леопард-1", так само як і інша техніка часів "холодної війни", будувалися так, щоб їх було легко підтримувати у належному стані, ремонтувати у разі потреби і щоб було легко знайти запчастини.

А де, до речі, взагалі брати запчастини для таких "олдтаймерів"?

Які запаси є на яких складах, я сказати не можу. Але досвід показує, що замінити чимось або навіть виготовити на замовлення певні запчастини для старих танків не так вже й складно. Адже вони й будувалися як максимально практичні в технічному обслуговуванні. Майстри, які реставрують старі танки для нашого музею, зрештою, завжди теж знаходять якийсь вихід. Проблемою для українських механіків, безумовно, буде те, що їм доведеться ремонтувати паралельно цілу низку, подекуди старих, моделей танків та іншої техніки з різних країн.

Читайте також: Постачання Leopard 2 Україні: чи долучається ФРН до війни?

При протяжності фронту у понад тисячу кілометрів, напевно, зайвих танків не буває. Але постає питання, як найбільш доцільно застосовувати старі і нові "Леопарди". Чи можуть вони доповнювати один одного?

Безумовно, для України будь-який танк - краще, ніж нічого. Треба розуміти однак, що Leopard-1 на сьогодні не являє собою "сталевий кулак" для прориву ворожих позицій. У сучасних умовах це завдання може виконувати лише Leopard-2. Так само, як і росіяни, вочевидь, не задіюють Т-72 для проривів. Старі "Леопарди" можуть використовуватися, наприклад, для прикриття флангів. Або для розвідки боєм, як вони використовувалися Бундесвером у 1980-их роках. Зрештою, у Leopard-1 краща броня, ніж у БМП, хоч і не така ефективна, як у сучасних танків. Він може також у різних тактичних ситуаціях прикривати піхотинців. Узагальнючи, можна сказати: так, це старий танк, але це не металобрухт.

А в яких ситуаціях його броня може виявитися недостатньою, щоб захистити екіпаж, - якщо порівнювати з Leopard-2?

Це дуже важко проілюструвати на конкретному прикладі. Все залежить від ситуації бою. Головне розуміти: повного захисту у танковому бою немає. Танк, який першим влучає в інший танк - вбиває. Це - не Друга світова війна, де танки обмінювалися ударами. Leopard-2 краще захищає екіпаж від ураження протитанковими засобами, крупнокаліберною зброєю. Натомість Leopard-1 вразливіший подекуди навіть при ударах зі зброї меншого калібру. Але зрештою, повторюся, вирішальною є підготовка екіпажу. Якщо екіпаж не орієнтується на полі бою - де свій, де чужий - якщо не вміє використовувати рельєф для власного захисту, то йому не допоможе і найкраща броня. Натомість добре підготовлений екіпаж, який вміє читати ситуацію і взаємодіяти з іншими одиницями, може успішно діяти на полі бою, виживати у бою і на відносно старій техніці.

Читайте також: Західні танки для ЗСУ - якість проти кількості на полі бою

Поки німецькі ЗМІ пишуть про готовність німецьких оборонних підприємств поставити зі складів декілька десятків розконсервованих танків Leopard-1. Чи є Україні сенс з огляду на довжелезний фронт просити якомога більше старих "Леопардів", просто щоб "затулити дірки" на фронті? Щоб мати противагу до Т-72, які беруть кількістю? Чи все ж треба рівно стільки танків, скільки можна якісно підготувати екіпажів для них?

Є й інший важливий аспект. Танків треба стільки, скільки є у відповідній пропорції бронемашин для піхоти, а також зенітних самохідних артилерійських установок для прикриття від ударів з повітря. Адже ця техніка діє в межах цілісних з'єднань, а не окремо сама по собі. Отже, навіть якщо знайти для України раптом 800 Leopard-1, то постане інша проблема: де взяти під них дві тисячі бронетранспортерів?