Нобелівські лауреати з літератури від 2000 року до сьогодення
Нобелівська премія з літератури - одна з найпрестижніших нагород. Серед лауреатів останніх років також жінки - гротескна південнокорейська авторка, американська поетка і польська письменниця українського походження.
2024: Хан Канг
53-річній Хан Канг присудили найпрестижнішу літературну премію світу "за її насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і розкриває крихкість людського життя". Вперше Нобелівка з літератури поїхала до Південної Кореї. Найвідомішим романом Канг є "Вегетаріанка" про дівчину, яка наразилась на спротив родини й оточення, коли пішла іншим шляхом і вирішила перетворитися на рослину.
2023: Йон Фоссе
У норвежця Йона Фоссе журі премії особливо виділило "новаторські п'єси та прозу, які висловлюють невимовне". Його творчість величезна та охоплює різні жанри - п'єси, романи, поетичні збірки, есеї, дитячі книжки й переклади. Фоссе є одним із найпопулярнших драматургів у світі, однак здобуває дедалі ширше визнання завдяки своїй прозі. Пише він новонорвезькою мовою - нюнорск.
2022: Анні Ерно
У рік, коли Росія напала на Україну і на Нобелівку з літератури висунули українського письменника Сергія Жадана, Шведська академія присудила її французькій письменниці Анні Ерно. Журі премії особливо виділило "мужність і клінічну гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуження та колективні обмеження особистої пам'яті".
2021: Абдулразак Гурна
Танзанійський письменник Абдулразак Гурна, який живе у Великобританії, отримав нагороду за "непохитне й небайдуже занурення у наслідки колоніалізму й долю біженців у прірві між культурами й континентами".
2020: Луїза Глюк
Американська поетка Луїза Глюк, як наголосили у Шведській академії, отримала нагороду "за її унікальний поетичний голос, який з аскетичною красою робить індивідуальне буття універсальним".
2019: Петер Гандке
Австрієць Петер Гандке був відзначений Нобелівським комітетом "за впливовий твір, який з мовною винахідливістю дослідив периферію та специфіку людського досвіду". Присудження премії Гандке викликало бурхливу дискусію, зокрема, в Німеччині. Австрійському письменнику закидають, що в роки війни в Боснії в 1990-х роках він підкреслено став на бік Сербії та ігнорував злочини сербів у Боснії.
2018: Ольга Токарчук
Ольга Токарчук нагороджена за "наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перехід меж як форму життя". Відома польська письменниця народилася в місті Сулехуві на заході Польщі в родині вихідців з України. Лауреатку премії 2018 року оголосили роком пізніше, бо в 2018-му одразу кілька членів Шведської королівської академії подали у відставку через сексуальний скандал.
2017: Кадзуо Ісігуро
За "викриття безодні під ілюзією нашого зв'язку зі світом" - так Нобелівський комітет пояснив рішення щодо присудження Нобелівської премії з літератури у 2017 році британському письменнику японського походження Кадзуо Ісігуро. Серед його найвідоміших творів "Там, де в димці пагорби", "Художник хиткого світу" і "Залишок дня". Ісігуро пише англійською мовою.
2016: Боб Ділан
Нобелівську премію з літератури 2016 року отримав культовий музикант і лірик Боб Ділан. Американського співака єврейського походження та автора пісень Нобелівський комітет відзначив за "створення нових поетичних виражень у видатній американській пісенній традиції".
2015: Світлана Алексієвич
Своєю "багатоголосою творчістю" вона зводить "пам'ятник стражданням і мужності нашої епохи". Так члени журі пояснили рішення нагородити Нобелівською премією з літератури білоруську письменницю Світлану Алексієвич. Авторка відома, зокрема, завдяки своїм книгам про чорнобильську трагедію та війну в Афганістані. У репортажах та есе Алексієвич розвинула цілком своєрідний літературний стиль.
2014: Патрік Модіано
Війна, любов, окупація, смерть - це ті теми, які в своїх творах порушує французький письменник Патрік Модіано. Дія відбувається здебільшого у повоєнні роки в Парижі, де митець провів своє нещасливе дитинство. Шведська академія назвала його "Марселем Прустом наших днів". Саме за "цілком особливе мистецтво спогадів" Модіано і здобув Нобеля.
2013: Еліс Манро
Канадська письменниця Еліс Манро звикла до відзнак. Її нагородили Букерівською премією та трьома нагородами канадського генерал-губернатора. Шведська академія, яка присуджує Нобелівську премію з літератури, починаючи від 1901 року, назвала її "майстринею сучасної історії".
2012: Мо Янь
Нагороджуючи, Гуань Моє, який більш відомий під псевдонімом Мо Янь, у Шведській академії звернули увагу на його "магічний реалізм, який поєднує народні казки, історію та сучасність". Це рішення розкритикували китайські митці-дисиденти, стверджуючи, що Янь надто наближений до китайської Комуністичної партії.
2011: Томас Транстремер
Рішення про нагородження Томаса Транстремера журі у 2011 році пояснило тим, що він завдяки "стислим, пронизливим образам відкриває свіжий погляд на реальність". У 1960-ті роки шведський поет працював психологом у центрі для малолітніх злочинців. Його вірші перекладені понад 60-ма мовами.
2010: Маріо Варгас Льйоса
Перуанський письменник отримав Нобелівську премію "за картографію владних структур та енергійне змалювання індивідуального опору, бунту та поразки". В Латинській Америці він прославився ще й тим, що, виступаючи 1990-го року на телебаченні, назвав Мексику "ідеальною диктатурою". Запам'ятався і ляпас, який він 1976 року дав колишньому другові і також нобелівському лауреату Габріелю Гарсіі Маркесу.
2009: Герта Мюллер
Німецько-румунську авторку нагородили Нобелівською премією як письменницю, яка "змістовною поезією та безпосередньою прозою відображає життя знедолених". Її відзначили за критику репресивного режиму Чаушеску, який правив Румунією до 1989 року. Мюллер пише німецькою. Вона переїхала до Берліна у 1987 році.
2008: Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо
Шведська академія назвала цього письменника "автором розкриття, поетичних пригод та чуттєвого екстазу", а також "дослідником людства за межами цивілізації". Ле Клезіо народився у французькому місті Ніці у 1940 році. Його мати - француженка, батько походить з острова Маврикій. Ле Клезіо має подвійне громадянство, а острівну державу в Індійському океані сприймає як "маленьку батьківщину".
2007: Доріс Лессінг
З-під пера британської авторки вийшли романи, п'єси та новели. 93-річна письменниця отримала Нобелівську премію за "її скептицизм, запальну та далекоглядну силу, з якими вона ретельно досліджує поділену цивілізацію". Вона виступала проти атомної енергетики та режиму апартеїду в ПАР.
2006: Орхан Памук
Феріт Орхан Памук "у пошуках меланхолійної душі рідного міста віднайшов нові символи зіткнення та сплетіння культур". Він став першим турецьким письменником, який здобув Нобелівську премію. Його перекладені 35 мовами книжки розійшлися накладом близько 11 мільйонів. Нині Памук викладає в Колумбійському університеті Нью-Йорка. Народився він у Стамбулі.
2005: Гарольд Пінтер
Гарольд Пінтер у своїх п'єсах "викриває прірву під щоденною балаканиною" та проривається "за зачинені двері гноблення", наголосили в Шведській академії. Він особисто поставив чимало власних п'єс. У багатьох сам зіграв головні ролі. Через три роки після нагородження Нобелівською премією Пінтер помер від раку. Британський драматург пішов з життя у різдвяну ніч 2008 року.
2004: Ельфріде Єлінек
Ця австрійська письменниця отримала Нобелівську премію "за її музичний потік голосів та контрголосів у новелах", а також за п'єси, які викривають соціальні кліше. Центральна тема у творах Єлінек - жіноча сексуальність. Її новела "Піаністка" лягла в основу фільму, що вийшов на екрани у 2011 році.
2003: Джон Максвелл Кутзее
Письменник зображує "часто в неочікуваний спосіб причетність людини до різноманіття життя", виснувало журі. Крім Нобелівської премії з літератури, Кутзее, який народився в Південно-Африканській Республіці, уже двічі здобував престижну Букерівську премію. Один із його найбільш відомих романів "Ганьба" висвітлює епоху після апартеїду в ПАР.
2002: Імре Кертес
Кертес, який походить з єврейсько-угорської родини та пережив жахіття концтабору "Освенцім", отримав Нобелівську премію за твір, де він "протиставляє ламкий досвід індивідуума варварській сваволі історії". Кертес змальовує в своїх романах жахи концтабору. Над романом "Знедолені", де вражаюче задокументовано Голокост, він працював 13 років.
2001: Відьядхар Сураджпрасад Найпол
Найпол здобув премію за своє мистецтво оповідача, "де він поєднує напрочуд чутливе сприйняття з неймовірною точністю", а це, своєю чергою, змушує нас розпізнати "присутність прихованих історій". Індійсько-британський письменник, який народився на острові Тринідад, зробив своєю темою свободу людини в суспільстві, яке переживає занепад, у різних місцях та культурах світу.
2000: Гао Сінцзянь
Першим письменником, який отримав Нобелівську премію з літератури у XXI столітті, став китаєць Гао Сінцзянь. Він - не лише письменник, а ще й драматург та художник. Нобеля він здобув за "працю універсальної достовірності", позначену "гіркою розважливістю та мовним багатством", що відкрило китайському роману та драмі нові шляхи, як пояснили в журі.