П'ятий день оборони Києва. Яким він був
28 лютого 2022 р.Протидія штурму Києва в останній день зими та на п'ятий день широкомасштабної агресії Росії зсунулася дещо далі від околиць та передмість столиці України. Доки військові домагаються нових успіхів у відбитті ворожих атак та зачищають Київ від диверсантів, цивільні мешканці докладають щораз більших зусиль із забезпечення фізичного виживання. Кияни вперше за десятки років зіткнулися з проблемою дефіциту хліба та деяких інших основних харчів, обмеженням роботи транспорту та доступністю ліків.
Небувалі черги
Ранок після того, як вибіг комендантський час останнього дня зими почався з появи на вулицях Києва значно більшої кількості людей, ніж в попередні дні, а також виїзд на автостради більшої кількості автівок. Після запровадженого на півтори доби в суботу, 26 лютого, комендантського часу, люди потребували оновлення запасів води, їжі та ліків. Київська влада обіцяла організувати підвіз до крамниць продовольства, але його дефіцит відчувався по всій території столиці.
Щоби увійти до супермаркету "Велика кишеня" на Печерській площі в центрі Києва кореспондентові DW довелося вистояти понад дві години у вуличній черзі, що розтяглася майже на цілий на квартал. Люди активно спілкувалися з тими, хто виходив з магазину після закупів і дізнавалися, що хліба ще нема, є молочні продукти лише тривалого зберігання, овочів та фруктів майже нема. Але досить тортів, тістечок, тютюнових виробів та алкоголю.
Попри невтішні новини, покупці виглядали спокійними, але стривоженими подальшим перебігом постачання харчів. Адже сусідній сільськогосподарський ринок, який раніше був сповнений найрізноманітнішим продовольством, зачинений ще від першого обстрілу околиць Києва.
Дещо меншими були черги в аптеки. Так, в трьох аптеках на бульварі Лесі Українки вуличні черги не перевищували 20-30 осіб. Але тут рівень тривожності був дещо більший. "Чому аптеки не зарахували до списків об'єктів критичної інфраструктури, - запитує одна жінка пенсійного віку. - І я сама, і моя родина потребують препаратів для інсулінозалежних і гіпертоніків, у сестри погано зі серцем, в зятя епілепсія…" Жінка розповідає, що їй доводить мало не щодня щось купувати, якщо в когось стається напад. "Аптеки слід було залишити на цілодобове чергування", - каже вона.
Читайте також: Львів під час війни Росії проти України: біженці, кров та тероборона
Посилення режиму
Київській адміністрації вдалося зберегти стабільну роботу комунальних служб. Майже по цілому місті, за винятком районів, де сталися бойові дії, в житлах є світло, опалення й гаряча вода. Єдина незручність - у місті майже не прибирається сміття, бо проїзд транспорту останніми днями був обмежений. П'ятого дня оборони столиці місцева влада пішла назустріч військовій комендатурі й збільшила тривалість комендантського часу: замість початку о 22 годині, він тепер встановлений о двадцятій, а завершується о восьмій ранку наступного дня.
Більш жорсткими стали й вимоги до водіїв приватних автівок. Їм суворо заборонений проїзд смугою громадського транспорту. "Автівки, що рухаються смугою громадського транспорту,
будуть вважатися транспортом диверсійно-розвідувальних груп! Реагування буде відповідним", - сказано в офіційному повідомленні. Адже користування цієї смугою дозволяється тільки авто зі спецвантажами, громадському транспорту, військовій техніці, поліції та каретам швидкої допомоги. Київська влада нагадала, що кияни нині живуть в умовах воєнного стану й закликала городян зберігати спокій та не наражати себе на небезпеку.
Підставою для жорсткіших правил стало посилення небезпеки з боку ворожих диверсійних груп, а також перших, наразі ще поодиноких випадків мародерства. Канал в соцмережі "Телеграм" "Оперативно ЗСУ" попередив про таку практику диверсантів, як переодягання у військову форму України чи цивільний одяг, пересування у каретах "швидкої" та цивільних авто з українськими номерами. Опублікований список таких авто з їхніми номерами, що налічує майже 30 транспортних одиниць з прохання відстежувати їхнє пересування й повідомляти армію та владу.
Читайте також: Українська і російська делегації завершили перший раунд переговорів
Життя під землею
Одним з основних способів вберегтися від ворожих повітряних атак для киян залишаються підземні станції метро. Люди розташовуються тут на платформах, а коли там бракує місця - на вході до метро. Навіть під час комендантського часу цивільним дозволяється дістатися найближчих бомбосховищ, але вийти назовні люди не можуть до завершення комендантського часу. Час від часу на деяких станціях метро закривають гермозатвори.
Люди ввечорі йдуть до бомбосховищ, під які облаштовані також підвали будинків та підземні паркінги із мінімально необхідним запасом харчів та води. На станціях метро функціонують фонтанчики з питною водою та працюють за певним розкладом публічні туалети. Тут не чутно вибухів та сирен і діти, а також хатні тварини можуть почуватися більш спокійно.
Ранком починається зворотній потік людей. Вони поспішають відвідати домівки, поповнити запаси харчів, перепочити, вигуляти котів і собак. Упродовж дня регулярно виють сирени повітряної тривоги, але на них вже мало хто звертає увагу. "Сирени вмикають часто, а от про відбій тривоги повідомляють не завжди. Не можу ж я цілий час бігати туди-сюди", - сказав DW чоловік середнього віку, який під час чергового включення сирен спокійно розважав двох дітей на дитячому майданчику в одному з київських дворів.