PISA: Німецька освіта покращується, але залишається дискримінаційною
4 грудня 2007 р.
У Німеччині знову говорять про Пізу. Ні, це не італійське місто з легендарною вежею, що падає. Це англійська абревіатура PISA, назву якої можна перекласти як „Програма міжнародної оцінки учнів”.
Раз на три роки Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) проводить порівняльне дослідження, щоб перевірити, наскільки 15-річні учні старших класів готові до викликів сучасного суспільства.
В Україні дослідження не проводиться, а в Німеччині його результати викликають шок. Учні німецьких шкіл відчутно відстають від однолітків за кордоном майже по всіх предметах від читання до математики.
Німці вийшли вперед у природознавчих науках
Після першого дослідження шість років тому в Німеччині була бурхлива дискусія, що дала поштовх до деяких реформ. Які ж результати? Відповідь на це питання очікували від третього дослідження PISA. Його було проведено торік, а офіційні результати представили в столиці у вівторок. Говорить голова берлінського офісу ОЕСР Гайно фон Маєр:
„Середній показнику цьому дослідженні становить 500 пунктів. Німеччина набрала 516 пунктів. Це не так багато як у лідера Фінляндії, в якої 563 пункти, але це солідне восьме місце”.
Восьме місце серед 57 країн – здавалося б, це не просто солідний, а дуже хороший результат. Але це показник стосується лише природознавчих наук: фізики, хімії, біології. Саме ці науки перевірялися в дослідженні особливо ретельно. Учні відповідали на запитання з реального життя.
Бактерії призводять до карієсу. Сьогодні відомо, що бактерії живляться цукром. Цукор вони переробляють на кислоту. Кислота пошкоджує поверхню зубів. Щоб уникнути карієсу, треба чистити зуби.
ЗАПИТАННЯ: Яку роль відіграють бактерії при карієсові?
Варіанти відповіді:
вони виробляють А) зубну емаль, В) цукор, С) мінерали і D) кислоту.
Правильна відповідь - D). Бактерії виробляють кислоту.
Найкраще на це та інші запитання дослідження відповіли учні з Фінляндії, Канади та Японії. Найгірше – їхні однолітки в Туреччині та Мексиці.
Відносні успіхи Німеччини вичерпуються природознавчими науками. Що стосується читання й математики, учні з ФРН посіли відповідно 18 і 20 місця, опинившись у середині списку. Інші країни досягли значно кращого результату. Поляки завдяки держаним програмам майже втричі покращили навички у такій базовій дисципліні, як читання й розуміння текстів.
І все ж таки німецькі політики задоволені. Федеральний міністр освіти Анетте Шаван назвала результати нового дослідження „успіхом”, що підштовхує продовжувати реформи. Хоча в Німеччині робити це проблематично. Освіта – це частина культури, а культура в Німеччині – справа федеральних земель. Запровадити єдині шкільні стандарти складно.
Діти іммігрантів відстають на два роки
Між тим чергове дослідження PISA знову показало центральну проблему німецької шкільної освіти – залежність знань від соціального походження. Така залежність є в усіх країнах світу, але в Німеччині вона є особливо відчутною. Говорить берлінський директор ОЕСР фон Маєр:
„Особливе занепокоєння в Німеччині викликають результати учнів-мігрантів. Тут є чималі дефіцити, особливо у представників другого покоління, тобто тих, хто народився в Німеччині. Вони ходять у школу стільки ж, скільки їхні німецькі однолітки, але в природознавчих науках вони відстають від них на 93 пункти, тобто фактично на два роки”.
Діти із заможних сімей, де батьки мають вищу освіту, мають у Німеччині в понад два разі кращі шанси потрапити в гімназію, а отже і отримати кращу освіту і кращу перспективу в житті, ніж діти звичайних робітників. Політики й освітяни кажуть, що попереду ще багато роботи.
Роман Гончаренко