З окупації з дев'ятьма дітьми: історія родини з Київщини

За два дні до вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року родина Дзусів - Наталія, Юрій та дев'ятеро дітей - заселилася у свій перший приватний будинок. Двоповерховий, просторий, світлий, із великою територією довкола. Саме про таку домівку подружжя мріяло впродовж останніх трьох років. Адже у 2020 році Дзуси, маючи п'ятьох біологічних дітей, взяли ще чотирьох з дитячого будинку. Відтоді родині в квартирі стало тісно.

Жінка і дев'ятеро дітей вирвалися з окупації пішки

Будинок подружжя Дзусів розташований у Демидові, що на Київщині. З перших днів вторгнення РФ село опинилося в окупації, а невдовзі - у воді. Наприкінці лютого 2022-го ЗСУ підірвали тамтешню дамбу, щоби зупинити наступ росіян. Річкова вода поступово підступала до житлових будинків, а з питною - почалися проблеми. "Ми дуже хвилювалися, що залишимося без питної води. Коли у тебе дев'ятеро дітей, то залишитися без питної води - дуже страшно", - розповідає Наталія Дзус.

Читайте також: "Із колаборантами не вітаємось". Як живе деокуповане село на Харківщині

Крім дефіциту питної води додалися й інші проблеми, тож проживання в будинку стрімко перетворилося на виживання. "У перший день в нас зникло світло, зникла вода. У нас залишався газ до 8 березня. 8 березня Охвже зник і газ", - пригадує багатодітна мама. За таких умов найстрашнішим були не побутові незручності, а російські військові. За словами Наталії, вони неодноразово навідувалися до будинку Дзусів, нишпорили в помешканні, влаштовували перевірки й категорично забороняли родині виходити на вулицю.

Евакуація до Німеччини та повернення додому

Не давали спокою й російські ракети, які щоденно пролітали над будинком. "Діти дуже боялися, постійно плакали, тому після чергового візиту росіян ми ухвалили рішення: треба спробувати вирватися з окупованого села", - пригадує Наталія Дзус. Тож 8 березня жінка разом із усіма дітьми і собакою вийшла пішки з окупованого Демидова. Наймолодшій Ксенії на той момент було лише три роки. "Ми пройшли пішки близько п'яти кілометрів. З собою ми взяли маленькі рюкзачки, в яких було лише найнеобхідніше: спідня білизна, шкарпетки", - розповідає багатодітна мама.

Читайте також: "Ми не планували вижити": героїчна оборона Маріуполя

Після вдалого виходу з окупованого Демидова Дзуси виїхали до Німеччині. Свій тимчасовий прихисток вони знайшли у місті Альтенштайг на півдні країни. Той період Наталія згадує з особливим трепетом і вдячністю, адже німецькі волонтери й місцеві мешканці намагалися створити максимально комфортні умови для багатодітної родини. Утім, бажання повернутися додому все-таки взяло гору.

Десята дитина в родині і такса

Тож у червні 2022 року Наталія з дітьми повернулася в Демидів - до чоловіка, який увесь час залишався на сторожі будинку. До приїзду дружини й дітей Юрій залатав посічений уламками дах, невдовзі ж Наталія посадила квіти у полісаднику. Так поступово - крок за кроком - в будинку, який був придбаний за два дні до повномасштабного вторгнення, нарешті оселився затишок.

Взимку родина Дзусів прихистила собаку, якого вдалося врятувати із Бахмута. Такса Жуня й досі здригається від вибухів, але поступово звикає до життя в сім'ї. До нової родини також звикає й Даня. Місяць тому багатодітна сім'я погодилася прихистити немовля, батьки якого зникли за невідомих обставин торік. Так у подружжя з'явилася десята дитина. "Нам запропонували його взяти в родину, ми майже не вагаючись погодились. Зараз ми займаємося обстеженням й реабілітацією Дані. Якщо чесно, то у нас з чоловіком були певні переживання, мовляв, а раптом Даня не буде спати, раптом ми не впораємося. А зараз взагалі таке враження, що він у нас був завжди. Ми його дуже полюбили", - розповідає Наталія Дзус.

Підтримка з України та з-за кордону

Разом із сім'єю поступово розростається й будинок. Наталія та Юрій взялися добудовувати нові кімнати. Адже мріють, щоби у кожної дитини було комфортне життя і вдосталь особистого простору.

Читайте також: "Приходять і забирають дітей": підігріті страхи українських біженців у ЄС

Постійно рухатися вперед Дзусів мотивує підтримка небайдужих. Багатодітній родині допомагають не лише українські, а й іноземні волонтери. Приміром, у березні цього року у гості до Дзусів приїжджав британський актор і посол доброї волі UNICEF Орландо Блум. Той день добре запам'ятався старшим дітям, які й раніше були знайомі із творчістю Орландо Блума. Тепер у кімнаті 16-річної Вероніки на почесному місці висить прапор із автографом знаменитості. "Цей прапор висів у мене ще з початку війни. Коли Орландо Блум зайшов у кімнату, він запропонував підписати прапор на згадку", - з гордістю показує прапор Вероніка.

Візит актора до Демидова став справжньою несподіванкою для багатодітної родини. У будинку Дзусів Орландо Блум провів понад дві години замість запланованих 30 хвилин. "Ми суперово провели час. Ми порозмовляли про його кар'єру, про наш стан взагалі. Він запитував, як ми себе почуваємо під час війни. Якщо чесно, я думала, що нам не буде про що поговорити, але помилялася. Ми гарно провели час: і поговорили, і з малечею погралися. Ми дуже вдячні Орландо за те, що він приїхав до нас у гості", - каже 16-річна Вероніка.

Подружжя Дзусів зраділо й візиту DW, адже переконане: якщо їхня історія надихне бодай одну людину на усиновлення - світ стане кращим.