Податкова амністія: кого стосується та що принесе

Верховна Рада у вівторок, 15 червня, ухвалила поданий президентом України Володимиром Зеленським пакет законів для запровадження податкової амністії.  Її реалізація - одна з ключових передвиборних обіцянок Зеленського. Тепер українці зможуть легалізувати майно і статки, придбані за рахунок тіньових доходів. Для цього потрібно буде лише сплатити невеликий податок. DW запитала в експертів, чи пристануть власники тіньового капіталу на пропозицію президента та який вплив амністія матиме на економіку.

Найбільше доведеться віддати власникам активів за кордоном

Ухвалені депутатами закони  дозволяють з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022-го провести одноразове добровільне декларування активів осіб, які ухилялися від сплати податків. Після цього можна буде вільно розпоряджатися майном, уникнувши покарання.

Усе, що потрібно, - подати декларацію та сплатити збір, розмір якого залежить від розміщення активів. Найменша ставка складає 2,5 відсотка - вона стосуватиметься тих, хто має облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Трохи більше - 5 відсотків доведеться сплатити за майно чи кошти, розміщені в Україні. Найвища ставка передбачена для власників активів за кордоном - 9 відсотків.

Крім того, депутати передбачили можливість розстрочення сплати податку трьома рівними частинами, але за більш високою ставкою – максимум 11,5 відсотка, зазначив у розмові з DW експерт аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тарас Рябченко. Та в будь якому разі, це набагато менше від передбачених зараз 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5 відсотка військового збору.

При цьому деякі активи можна буде не декларувати, і вони вважатимуться легальними. Це нерухомість - квартира площею до 120 квадратних метрів або будинок до 240 квадратних метрів, нежитлове приміщення до 60 квадратних метрів. Не декларувати дозволятиметься один транспортний засіб вартістю до 2,25 мільйона гривень (якщо це не яхта, літак, гелікоптер чи автобус). А також інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень.

Читайте також: Бюро економічної безпеки: податкова міліція 2.0 чи новий дієвий орган?

Депутати також ухвалили закон, який посилює адмінвідповідальність за неподання декларацій або недекларування доходів. Для простих громадян пропонується штраф у розмірі від п'яти до п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а для підприємців - від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Водночас закон звільняє від адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків у разі легалізації активів.

Якщо ж не амністуватися, то за несплату податків загрожує штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років і конфіскація майна, зауважив Рябченко. При цьому максимальний штраф може сягати 425 тисяч гривень.

Олігархам та держслужбовцям амністії не буде

Легалізація буде цікава перш за все середньому бізнесу і тим, хто отримував значні суми в конвертах як найманий працівник, зауважує DW економіст та радник президента України Олег Устенко. "Звичайного громадянина або малого підприємця цей законопроєкт не зачепить, так як вони володіють незначними сумами. Вони можуть витрачати до 400 тисяч гривень, і фінмоніторинг їх не стосуватиметься", - каже він. 

Водночас не зможуть легалізувати теперішні й ексдержслужбовці. За словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, під заборону амністії капіталу підпадають, наприклад, Рінат Ахметов, Петро Порошенко, Ігор Коломойський, Вадим Новінський, Сергій Льовочкін. "Це ж стосується і членів їхніх сімей", - наголошує він DW, але зазначив, що з олігархів теоретично може амністуватися Віктор Пінчук.

Утім, олігархи й не потребують амністії, тому що вони тримають гроші в офшорах і давно легалізувались через прямі іноземні інвестиції, вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. "Основними інвесторами в економіку України є офшорні юрисдикції: Кіпр і Британські Віргінські острови", - додає він у розмові з DW.

Напливу легалізацій від дрібніших власників капіталу Дубровський не очікує через завеликий відсоток і недовіру до держави.

Мотивація для виходу з тіні є

А от Несходовський вважає, що більшість власників тіньового капіталу все ж погодяться легалізуватися, тому що світ рухається до прозорості й скористатися коштами невідомого походження дуже важко.

Посилення правил для всіх власників капіталу по всьому світу вважає головною мотивацією для легалізації також Устенко. "Можна мати гроші під матрацом в Україні і використовувати їх тут, але до певного моменту й сум. А для відкриття рахунку за межами країни потрібно підтвердити джерело отримання грошей. Раніше не було обміну інформацією між банками, але зараз ця ситуація змінюється", - зазначив він.

Значним аргументом для легалізації є й приєднання України до Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), впевнений Устенко. "Крім того, власникам капіталу пропонується низька ставка 2,5 відсотка у разі інвестування в ОВДП. Тобто можна не тільки легалізувати, а ще й отримати дохід. Для багатьох ці фактори будуть великим мотиватором", - переконаний він.

Почати з чистого аркуша і повернути довіру

Амністія вводиться для того, щоб почати економічну історію з чистого аркуша і повернути довіру українців до держави, пояснює Устенко. "Ще один мотив - держава отримає інвестиційний ресурс, який стимулюватиме розвиток економіки. В підсумку зростатимуть обсяги банківських депозитів та розвиватиметься фондовий ринок, який перебуває в зародковому стані через дефіцит коштів", - каже він. Третій мотив амністії, хоч і не визначальний, - це збір коштів у бюджет, зазначає Устенко.

Читайте також: Більшість інвесторів розчарувалися в Україні

Про точні суми говорити зарано, однак, за словами голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, амністія зможе вивести з тіні приблизно 20 мільярдів доларів,  що принесе держбюджету до одного мільярда доларів. Водночас прем'єр-міністр України Денис Шмигаль менш оптимістичний і сподівається хоча б на мільярди в гривнях.

Автори закону також розраховують, що амністія дозволить бодай частково детінізувати економіку, обсяги якої, за оцінками мінекономіки, у 2019 році становили 29 відсотків від офіційного ВВП.

Однак Дубровський не вірить, що це вдасться. "Треба боротися з тіньовою економікою, починаючи з великих схем  - контрабанда, конвертаційні центри та офшорні схеми. В жодному з цих напрямків немає помітного просування вперед", - констатує Дубровський.

Крім того, податкові амністії часто шкодять збору податків у довгостроковій перспективі, оскільки вони відлякують людей від сплати майбутніх податків, змушуючи їх думати, що буде чергова амністія в майбутньому", заявив в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" ексголова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман.