"Політичний трамплін" без гарантій безпеки
21 лютого 2024 р.На саміті НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11-12 липня 2023 року, Україні попри тиск Києва та інших столиць так і не надали формального запрошення на вступ до Альянсу. Натомість було підписано Спільну декларацію G7 про підтримку України, де йшлося про "гарантії безпеки". Наслідком цього і стали підписані безпекові угоди між Україною та Великобританією 12 січня у Києві, з Німеччиною та Францією - 16 лютого у Берліні та Парижі.
Порожні обіцянки чи реальна безпека?
Підписавши ці угоди з трьома найбільш потужними державами Європи, Україні більше не доведеться у перекладі з дипломатичної мови просити про допомогу і зброю. Київ має отримувати це автоматично як в разі нової агресії, так і під час нинішнього повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Абстрактна фраза, яку останнім часом постійно повторюють західні лідери про допомогу Україні "стільки, скільки буде потрібно", тепер набула конкретики. Вже на папері зафіксовано суми, період та види допомоги. Отже, угоди розраховані на 10 років. І вже цього року Лондон має надати 2,5 мільярда фунтів, Париж - до трьох мільярдів євро військової допомоги, а Берлін - рекордні понад сім мільярдів євро фінансової та військової допомоги. Також закріплено механізм екстреного реагування впродовж 24 годин та надання Україні додаткової невідкладної допомоги у випадку майбутньої агресії.
Більшість опитаних DW експертів вважають підписані безпекові угоди більш ніж просто символічним досягненням. "Це не стаття 5 (договору НАТО передбачає, що напад на одну державу блоку є нападом на всіх інших членів Альянсу. - Ред.) Але це свого роду перехідний стан і корисний політичний трамплін для країни. Чи була така ситуація у нас в лютому 2022 року? Ні, ми мучилися, чи надати Україні протитанкові ракети, не кажучи вже про танки та винищувачі F-16. У разі повторного вторгнення в Україну в майбутньому ці угоди поставлять нас у зовсім інші умови одразу в перший день цього вторгнення", - пояснив в інтерв'ю DW британський військовий аналітик Шашанк Джоші. За його словами, ці угоди допоможуть забезпечити своєрідний місток між ситуацією сьогодення, де Україна у стані війни і вступ в НАТО є малоймовірним, та майбутнім, де це можливо.
Не заміна членству України в НАТО
Тема вступу України в НАТО досі є дуже спірною серед країн-членів Альянсу. Це також видно у підписаних безпекових документах. Приміром, в угоді з Францією прописана значно сильніша позиція Парижа щодо євроатлантичної інтеграції України і чітко заявлено про підтримку вступу України до НАТО. Натомість в угоді з Німеччиною лише загальні слова, що Берлін підтримує прагнення України до членства. Наприкінці січня видання Foreign Policy писало, що саме США і Німеччина начебто гальмують вступ України в НАТО. І водночас саме Вашингтон і Берлін станом на зараз надали найбільше військової допомоги Києву.
Читайте також: Німецька преса про безпекову угоду: Путіна не спинити домовленостями
"Я бачу прогрес у підписанні цих угод і аплодую всім, хто це зробив. Але єдиною реальною гарантією безпеки в Європі є членство в НАТО. Настав час для США і Німеччини, які мають найбільший вплив у цій дискусії про те, чи надати запрошення Україні на ювілейному 75-му саміті НАТО цього літа", - заявив DW колишній посол США в РФ Майкл Макфол. За його словами, запрошення - це лише початок того, що стане довгим процесом, який може тривати роками. Але анонсувати початок процесу в липні означало б надіслати потужний сигнал як Росії, так і українським солдатам на полі бою.
"Будапештський меморандум 2.0"?
Деякі оглядачі проводять паралелі з Будапештським меморандумом 1994 року, в якому Україна зобов'язалася позбутися ядерної зброї в замін на гаранті територіальної цілісності з боку США, Великобританії та Росії і який зрештою не захистив Україну від нападу РФ та його наслідків. Утім, більшість опитаних DW експертів вважають, що безпекові угоди, на відміну від Будапештського меморандуму, виписані краще, містять більше конкретики і справді значно підсилюють Україну. Зі слабких місць - не передбачено ратифікацію угод парламентами, а її дію може бути припинено у будь-який час - треба тільки письмово повідомити про це іншу сторону щонайменше за шість місяців.
Тож у випадку зміни уряду чи суттєвого погіршення економічною ситуації положення угоди можуть не виконуватися, крім того, не передбачено суттєвої відповідальності за її порушення. "Питання ратифікації може бути критичним. Великобританія також має проблеми з військом і можуть бути аргументи проти угоди з Україною, особливо проти її багаторічного характеру. Адже як можна передбачити майбутнє? Не можна знати, в якій економічній ситуації Великобританія опиниться через два роки з нинішньою інфляцією та економічною ситуацією у світі", - попереджає в інтерв'ю DW експертка з оборонних досліджень у Кінгз-коледжі Лондона Марина Мірон.
Втім, як Великобританія та Німеччина навряд чи порушать угоду, вважають експерти, адже в цих країнах і влада, і ключові опозиційні сили на боці України. А щодо Франції та інших країн, з якими ще ведуться переговори щодо підписання схожих угод, передусім США та Нідерландами, такої впевненості немає. Тим не менш, військові та політики, з якими спілкувалась DW, налаштовані оптимістично. "Сама по собі безпекова угода є дуже-дуже добрим знаком, адже вона ще раз чітко унаочнює, наскільки сильно Німеччина підтримує Україну. Той факт, що інші країни наслідують її приклад, також вкотре підкреслює, що солідарність, яку вже продемонстрували в рамках ЄС і НАТО, вчергове показує ступінь згуртованості Заходу задля підтримки України. Путін не переможе, адже він очікував чогось зовсім іншого. Тож у цій угоді проглядається і єдність Заходу також", - вважає генеральний інспектор німецьких збройних сил - Бундесверу - Карстен Броєр (Carsten Breuer).
Спільне виробництво зброї
За даними DW з різних джерел, окрім самої угоди, були також підписані секретні додатки щонайменше до безпекової угоди з Великобританією. Чи йдеться там про принцип "boots on the ground", тобто введення військ союзників у випадку катастрофічної ситуації в Україні, невідомо. Поки що західні партнери розраховують на те, що до цього не дійде. Зброї та фінансам вони кажуть "так", а помирати за Україну - "ні".
Опитані DW експерти вважають, що підписані безпекові угоди не варто називати гарантіями безпеки. Натомість досягнуті домовленості дозволяють отримати більше ресурсів та зброї, а також запускати спільні виробництва. І поки Берлін поки ніяк не наважиться надати Києву далекобійні ракети Taurus, на тлі гострої нестачі боєприпасів в Україні Німеччина вже розширює свої виробничі можливості. Найбільший німецький оборонний концерн Rheinmetall відкриє в Україні спільне виробництво боєприпасів. Відповідну угоду сторони підписали 17 лютого на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Нове виробництво дозволить виготовляти щороку шестизначну кількість снарядів такого необхідного нині 155-го калібру.
А за кілька днів до цього, 12 лютого, за участі найвищого державного керівництва на півночі Німеччини заклали будівництво нової фабрики з виробництва артилерійських боєприпасів. У перший рік на фабриці має вироблятися 50 тисяч артснарядів. Потім потужність планують довести до 200 тисяч щороку. Присутній на церемонії німецький канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) назвав будівництво нової фабрики Rheinmetall прикладом того, що Німеччина усвідомлює небезпеку, залишається партнером України і намагається якомога швидше ухвалювати рішення та розбудовувати свої потужності.