Польща шукає російських агентів: до чого тут великі пожежі

З моменту початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Польща фактично стала прифронтовою державою - однією з країн ЄС, поруч із кордонами якої триває війна. Але, схоже, польське суспільство тільки зараз усвідомило весь масштаб загрози, що надходить зі сходу. Кілька великих пожеж, що сталися в країні за останній час, налякали жителів Польщі.

Хоча досі не знайдено неспростовних доказів, багато поляків підозрюють, що за пожежами стоять іноземні спецслужби. "Сьогодні в нас більше немає сумнівів у тому, що російські спецслужби і білоруські спецслужби, які тісно співпрацюють із ними, дуже активні в Польщі", - сказав глава польського уряду Дональд Туск після засідання кабінету міністрів 21 травня. У ці дні він використовує будь-яку можливість, щоб попередити населення про загрозу диверсій і дезінформації, що надходить зі сходу.

12 підозрюваних у підготовці диверсій у Польщі

За словами Туска, зараз у Польщі під вартою перебувають 12 осіб, яких підозрюють у підготовці диверсій на польській території на замовлення Росії. Він також повідомив, що до великої пожежі в торговому центрі на північному сході Варшави, імовірно, "якось можуть мати стосунок" російські спецслужби.

12 травня вогонь знищив у цьому торговому центрі 1400 торгових точок. Протягом короткого часу тисячі продавців, переважно з В'єтнаму, втратили все. Той факт, що полум'я одночасно спалахнуло одразу в кількох місцях, уже став приводом для підозр. "Ми перевіряємо це", - наголосив Туск.

Протягом останніх тижнів кількість подібних випадків у країні зросла: наприклад, загорілося велике сміттєзвалище, сталася пожежа в будівлі школи під час випускних іспитів. А втеча на початку травня польського судді Томаша Шмідта в Білорусь, звідки він на замовлення диктатора Лукашенка почав вести антипольську пропаганду, здивувала всіх і лише посилила сумніви в Польщі. Не виключено, що суддя-втікач уже давно співпрацює з іноземними розвідками і весь цей час передавав їм важливі матеріали.

Туск обіцяє жорсткі заходи - чи дасть Брюссель гроші?

На тлі зростання загрози безпеці країни прем'єр Туск ухвалив рішення перейти в контрнаступ. Минулого тижня він представив проєкт лінії оборони, яка має захистити 600 кілометрів кордону Польщі з Росією і Білоруссю. Поряд із природними перешкодами - річками, озерами, лісами, болотами - на кордоні мають з'явитися оборонні споруди, які Туск назвав "захисним щитом", із протитанкових загороджень і безлічі електронних об'єктів, зокрема, призначених для розвідувальних цілей. Глава польського уряду сподівається, що частину витрат на ці цілі оплатить Брюссель.

21 травня прем'єр Туск поновив роботу комісії, яка займеться розслідуванням впливу російської та білоруської спецслужб на польську політику. Комісія працюватиме під керівництвом глави військової контррозвідки Ярослава Строжика і має представити свою першу доповідь ще до літніх канікул.

Комісія займеться контактами ПіС і Росії

До комісії мають увійти експерти, які працюватимуть за зачиненими дверима, їм належить вивчити події, починаючи від 2004 року, включно з часом правління в країні партії Туска з 2007 по 2015 роки. Попри те, що Туск прагне дотримуватися нейтралітету, для політичних спостерігачів очевидно, що в центрі уваги комісії перебуває діяльність партії Ярослава Качинського "Право і справедливість" (ПіС), що формувала уряд країни з 2015 по 2023 роки.

У цьому контексті особливо часто звучить одне ім'я - Антоній Мачеревич. Колишній критик комуністичного режиму, який із 70-х років минулого століття виступав проти комуністичної системи, після встановлення демократії в Польщі дедалі більше зближувався з націоналістично-клерикальним крилом опозиції. З 2006 року, виконуючи різні функції в міністерстві оборони, Мачеревич проводив радикальні чистки в спецслужбах, що належать до військового відомства. Критики звинувачують його в тому, що тим самим він паралізував польську армію. На посаді міністра оборони Польщі у 2015-2017 роках він перешкоджав модернізації військ через розірвання договорів про постачання зброї, зокрема, з Францією.

Чого хоче Дональд Туск

"Інформація, яку ми збираємо, затягує петлю навколо Мачеревича", - сказав Туск. В оточенні ексміністра оборони діяли люди, які роззброїли польську армію і нейтралізували розвідку. "Багато рішень (ухвалених Мачеревичем. - Ред.) пішли на користь Росії", - заявив Марек Бернацький, голова парламентського комітету з контролю над діяльністю спецслужб в інтерв'ю телеканалу TVN. Утім, на його думку, партія ПіС є "не проросійською, а такою, що зазнала впливу Росії".

"Я не сучасний Маккарті", - зі свого боку запевнив Туск. Але під час виборчої кампанії перед виборами до Європарламенту, які відбудуться на початку червня, глава правлячої партії "Громадянська платформа" хоче мобілізувати своїх виборців, які голосуватимуть на тлі посилення конфронтації ЄС і Росії. Одне зі спірних передвиборних гасел партії Туска звучить так: "Росія вже тут".

Крім того, з боку цієї партії під час передвиборної боротьби лунають звинувачення на адресу ПіС, представників якої звинувачували в контактах із Росією та Білоруссю. Нарешті, активно цитується одна з промов нинішнього прем'єр-міністра в парламенті, де він називає польських правих "проплаченими зрадниками і слугами Росії".

"Туску за всяку ціну необхідна перемога на цих виборах, щоб прискорити передачу контролю над державою", - пише газета Rzeczpospolita. Незважаючи на численні скандали, зокрема пов'язані з корупцією, підтримка партії Качинського в Польщі залишається на високому рівні. Згідно з даними соцопитувань, на виборах має бути напружена боротьба, з рівними шансами учасників. Але перемога на виборах партії PiS була б сильним ударом по престижу Туска. Меседж, з яким він раз у раз звертається до своїх виборців, сьогодні звучить так: "Путін хоче дестабілізувати Європу; якщо ти хочеш миру, йди голосувати".