Попри штучний інтелект інноваційний процес сповільнюється
29 травня 2024 р.
Інновації завдяки мріям… Але лише одних мрій замало, напевно, пролунає у відповідь. Хоча саме мрії і є вкрай важливими для інноваційного процесу, каже науковець з Оксфорду Віктор Маєр-Шенберґер, який спеціалізується на інформаційних технологіях. І саме це і є причиною, чому штучному інтелекту (ШІ) далеко до людини.
"Людина здатна уявити речі, яких ще взагалі не існує", - пояснює Маєр-Шенберґер. ШІ хоч і натренований на величезних обсягах інформації, але все це - дані з минулого. Науковець звертає увагу на те, що ШІ може допомогти нам проаналізувати ці дані й зробити якісь висновки, але нічого нового штучний інтелект таким чином не вигадає.
Отже, якщо сучасність або майбутнє кардинально відрізняються від минулого, то ми не зможемо знайти правильного рішення за допомогою ШІ. Якби в часи Генрі Форда запитати людей, чого б вони хотіли, то багато хто, мабуть, відповів би: "Швидшого коня". Тобто йдеться про рішення, котре базується на досвіді минулого. Авто з двигуном внутрішнього згоряння було, однак, винаходом, котрий не мав логічного походження в минулому.
"Ми живемо у менш інноваційні часи"
Отже, штучний інтелект - це інструмент для аналізу великих обсягів даних і підвищення ефективності, передусім в економічно спокійні часи. Однак ми живемо якраз у нестабільні часи. Виклики, пов'язані, наприклад, зі зміною клімату, вимагають інновацій, які виходять за рамки досвіду минулого. І саме в цей час швидкість інноваційного процесу сповільнилась, нарікає Майєр-Шенберґер. І це попри стрімкий прогрес у сфері штучного інтелекту.
Уфук Акчігіт з Чиказького університету та Сіна Т. Атеш з Федеральної резервної системи також звертають увагу на те, що темпи зростання продуктивності в США сповільнилися. За даними науковців, сповільнення інноваційної динаміки в американських компаніях можна було спостерігати ще у 1980-х роках. У 2000-х такі процеси стали ще помітнішими.
Обидва науковці пов'язують це зі зменшенням конкуренції між провідними великими компаніями та меншими фірмами, які могли б кинути їм виклик. Серед причин вони називають недостатній обмін знаннями в світі. Підприємства, котрі були засновані пізніше, не можуть використовувати досвід першопроходців, а значить не можуть швидко розвиватися. Великі компанії, своєю чергою, без конкурентного тиску не достатньо зацікавленні у втіленні інноваційних ідей.
Дані як сировина для інновацій
Коли йдеться про "обмін знаннями", то мають на увазі передусім дані. Величезні обсяги найрізноманітнішої інформації та даних можна дедалі краще аналізувати за допомогою штучного інтелекту. І чим далі, тим більше накопичується різної інформації, констатують у Федеральному об'єднанні німецької промисловості (BDI). За його підрахунками, у період з 2012 до 2022 року обсяги зібраних даних в усьому світі зросли в десять разів. Очікується, що до 2025 року вони зростуть ще втричі.
І тут на сцену виходять великі цифрові компанії на кшталт Google, Amazon чи Facebook. Як компанії-першопроходці вони опрацьовують неймовірно велику кількість даних, підвищують завдяки цьому свою ефективність, але водночас тримають зібрані дані під замком.
"Хоча великі цифрові компанії мають репутацію цифрових піонерів, насправді вони гальмують інноваційні процеси та прогрес, оскільки тримають дані лише для себе", - каже інформатик Маєр-Шенберґер. Інші компанії, а також установи, наукові організації та громадянське суспільство мають лише обмежений доступ до цих даних або взагалі його не мають.
А коли менші компанії все ж можуть похвалитися успіхом зі своїми інноваціями, їх часто відразу поглинають великі гравці, аби не допустити конкуренції, як засвідчили у своєму дослідженні Марк А. Лемлі та Ендрю МакКрірі зі Стенфордського університету.
Двадцять років тому понад три чверті успішних стартапів у Кремнієвій долині вийшли на біржу, каже Маєр-Шенберґер. Сьогодні, за його словами, три чверті цих стартапів викуплені великими платформами, серед яких, знову ж таки, Google, Facebook тощо. Така концентрація не лише негативно впливає на інноваційний процес, але й являє собою системний ризик, застерігає Маєр-Шенберґер. Він порівнює це з рухом на автобані. Якщо в одного авто зіпсувались гальма, то це вже погано. Якщо ж у всіх авто одночасно відмовили гальма, оскільки всі автомобілі однієї моделі, то це вже спричинить справжню кризу.
Пошук рішення залежить від політичної волі
Дилему можна вирішити, якщо політики забезпечать більш вільний доступ до даних. "На дані не існує права власності", - каже Маєр-Шенберґер. Права інтелектуальної власності, авторські або патентні права - це права власності, які застосовуються до певних виробів, що були створені, тобто є результатом розумової праці людини.
На думку Маєра-Шенберґера, ЄС зробив крок у правильному напрямку, ухваливши закон про цифрові послуги та закон про цифрові ринки. Однак на національному рівні можна було б зробити більше, вважає науковець.
Маєр-Шенберґер пропонує також інакше вибудувати систему освіти, зробити її такою, щоб вона сприяла розвитку інноваційних ідей. Наступне покоління повинно отримати стимули мріяти цілеспрямовано. "Ідеться не про заучування вірша з 19-го століття, а про те, щоб подивитись на світ іншими очима, - каже Маєр-Шенберґер. - Нам не потрібні працьовиті мурахи, які не вирізняються серед інших, нам потрібні незручні мислителі".