Президент Токаєв: реформатор чи лише спадкоємець Назарбаєва?

Касим-Жомарт Токаєв, який переміг на позачергових президентських виборах 2022 року, сильно відрізняється від себе зразка 2019 року. Тоді він з подачі першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який несподівано пішов у відставку, став головною людиною в країні. Відтоді від пієтету Токаєва перед Єлбаси (лідера нації) практично нічого не залишилося.

Столиці Республіки Казахстан, яку за пропозицією самого ж Токаєва раніше перейменували на Нур-Султан, повернули колишню назву - Астана. По всій країні триває активний пошук нових імен для центральних вулиць і проспектів, які в березні-квітні 2019 року перейменували на честь Назарбаєва.

Найманий менеджер

Сьогодні другий президент Казахстану ім'я першого не згадує взагалі. Ба більше, говорить про необхідність масштабних політичних та економічних реформ, спрямованих на створення справедливої держави, наголошуючи, що "люди втомилися від порожніх декларацій і нескінченних презентацій світлого майбутнього".

Інакше Касим-Жомарт Токаєв бачить і роль президента, сприймаючи її як роль менеджера, найнятого на певний період. "Той, хто обіймає найвищу державну посаду в країні в результаті вільного волевиявлення громадян, фактично підписує контракт, скріплений голосами мільйонів співвітчизників", - заявив він напередодні виборів на зустрічі з громадськістю Алмати.

Читайте також: Як Казахстан намагається балансувати між ЄС та Росією

Токаєв після січневих подій

До січня 2022 року, коли в Казахстані фактично спостерігалося двовладдя Назарбаєва і Токарєва, останній подібних висловлювань не допускав. "Кантар" - так у Казахстані називають трагічні події початку року, що забрали, за офіційними даними, життя 238 людей, - кардинально змінив розклад сил на політичному Олімпі країни. Відсторонивши Єлбаси від керівництва Радою безпеки (найвпливовішим на той момент органом держвлади, якому підпорядковувалися всі силові структури Казахстану) і покликавши на допомогу війська держав-членів ОДКБ, Касим-Жомарт Токаєв повністю взяв владу в свої руки. 

Незабаром відбулися відставки з керівних посад і навіть затримання людей із найближчого оточення Назарбаєва. На шість років за корупцію в колонію відправили племінника першого президента Кайрата Сатибалди. Під вартою за підозрою в розкраданні коштів у квазідержавних структур перебуває сват Дариги Назарбаєвої Кайрат Боранбаєв. Розпочався судовий процес у справі колишнього прем'єр-міністра Каріма Масімова, якого звинувачують у державній зраді й у спробі організації захоплення влади і якого багато років вважали "особистим банкіром" Єлбаси.

Втім, сам Нурсултан Назарбаєв і близькі члени його сім'ї ніяких гонінь не зазнали. Хоч і значно рідше, ніж раніше, але вони досі періодично беруть участь у громадських заходах у Казахстані.

В очікуванні великих змін у держапараті

І це певною мірою дратує опозиційно налаштовану частину суспільства, що особливо помітно в соцмережах і в публікаціях недержавних ЗМІ. У них доволі поширена точка зору, що президент Токаєв усе ще перебуває під впливом сім'ї Назарбаєва, яка має у своєму розпорядженні величезні фінансові засоби та чимало прихильників в органах держвлади. Звідси й побоювання щодо можливості повторення масових протестів і заворушень січня 2022 року.

"Така ймовірність існує, бо прихильники експрезидента не сидять склавши руки. Вони роблять усе від них залежне, щоб повернути колишню владу. Саме вони хотіли б повторити "Кантар", щоб змістити Токаєва. Але з кожним днем його авторитет зростає, його стали підтримувати не тільки пересічні громадяни, а й представники великого і середнього бізнесу", - пояснив у бесіді з DW президент казахстанського ПЕН-клубу Бігельди Габдуллін. Габдуллін, який відсидів за часів першого президента понад два місяці у в'язниці "за публікацію навмисних невтішних матеріалів про держчиновників", вважає, що тепер, здобувши перемогу на виборах, "Токаєв рішуче візьметься за чищення "авгієвих стаєнь", що дісталися від Назарбаєва.

Допускає серйозні зміни у владних структурах і особисто знайомий з Токаєвим член Національного курултаю при президенті Казахстану, ексголова активного в 1990-х роках громадського руху "Орлеу" ("Підйом") Сейдахмет Куттикадам. Щоправда, при цьому він вважає, що оновлювати держапарат президент буде з властивою йому обережністю, вивіряючи кожен свій крок.

"Токаєв - дуже досвідчений державник. Був міністром закордонних справ, прем'єр-міністром, очолював верхню палату парламенту - тобто, знає, хто на що здатен. Так, раніше він не був прихильником командної роботи, але мені здається, що "Кантар" сильно змінив його погляди. Буде новий прем'єр, з'являться нові міністри. Думаю, він зможе зібрати команду однодумців", - зазначив в інтерв'ю DW Куттикадам. За його словами, Токаєву це необхідно, оскільки він став позбуватися впливу не тільки Назарбаєва, а й Путіна.

Читайте також: Росія закручує Казахстану гайки на експортній нафтовій трубі

Багатовекторна зовнішня політика Астани не зміниться

У Казахстані досі позитивно сприймається відмова Касим-Жомарта Токаєва визнавати незалежність самопроголошених "республік Донбасу", про що він прямо заявив у присутності Володимира Путіна на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Але це не означає, що Токаєв відмовляється від співпраці з Росією або іншими важливими партнерами Астани.

На думку політолога Даніяра Ашимбаєва, Казахстан за Токаєва, як і за Назарбаєва, продовжить проводити багатовекторну зовнішню політику. Сам президент з цього приводу днями висловився так: "Казахстан докладатиме всіх зусиль для подальшого розвитку союзницьких відносин з Росією, вічного стратегічного партнерства з Китаєм, стратегічного партнерства з США, всебічного співробітництва з братніми центрально-азійськими державами... і, звісно, з Туреччиною, розвиваючи взаємовигідні зв'язки з усіма зацікавленими державами, чи то в Азії, на Близькому Сході, чи то в Європі".

Росія і Китай, за словами Ашимбаєва, зараз у клінчу із Заходом, але Казахстан тісно інтегрований у світову економіку, насамперед через нафтогазовий комплекс, і псувати відносини ні з ким не має наміру: "Тому Токаєв увесь час застосовує дуже дипломатичні формулювання, намагаючись, щоб проросійська позиція не викликала роздратування в Америці, а проамериканська - у Москві". При цьому політолог нагадав про дипломатичний досвід другого президента Казахстану, який раніше обіймав посаду заступника Генерального секретаря ООН.

На згаданій раніше зустрічі з громадськістю Алмати Токаєв пояснив, на яких принципах будується зовнішня політика Казахстану. За його словами, вона націлена "на зміцнення безпеки країни, залучення інвестицій, розвиток транспортно-транзитного потенціалу, просування експорту". При цьому Астана в міжнародних питаннях "завжди твердо дотримуватиметься універсальних принципів Організації Об'єднаних Націй". Сама ж ООН, додав Токаєв, потребує реформ із точки зору її перетворення на більш інклюзивну глобальну структуру, що враховує інтереси всіх держав.