Про які бойові літаки для України може йти мова

Одразу після ухваленого в НАТО рішення поставити Україні для відбиття російської агресії важкі бойові танки - німецькі Leopard 2, американські M1A2 Abrams і британські Challenger 2 - розгорілася дискусія щодо можливості передання українським ВПС і бойових літаків з арсеналів західних країн. Як це було і у випадку з танками, поки що на Заході такі поставки, скоріше, виключають, побоюючись опинитися втягнутими у збройний конфлікт із Росією - ядерною державою. Хоча у Варшаві, Парижі та Гаазі висловлюються на цю тему не настільки категорично.

Київ досі теж ще офіційно не озвучив свого прохання і не вказав, які саме бойові літаки йому потрібні. А неофіційно говорять насамперед про американські F-16, колишні радянські МІГ-29, німецькі Tornado, а також шведські JAS 39 Gripen. DW - про чотири літаки, які найчастіше згадуються в цій дискусії.

F-16

Серійне виробництво F-16 розпочалося 1976 року, а на озброєння ВПС США ці бойові літаки почали надходити у 1978. Розроблявся F-16 як легкий винищувач четвертого покоління, але через високий попит і порівняно низьку ціну кілька разів видозмінювався і врешті-решт став всепогодним багатоцільовим бойовим літаком. Загалом вироблено понад 4570 машин. Нині F-16 перебувають на озброєнні близько 25 країн і є найпоширенішими у світі бойовими літаками. Найбільше їх у ВПС США та Ізраїлю.

Довжина літака становить приблизно 15 метрів, розмір крил - майже десять. Порожній F-16 важить дев'ять тонн, максимальна злітна маса з повним боєкомплектом - до 19 тонн. Максимальна швидкість - 2414 км/год, максимальна висота польоту - 15000 метрів. Радіус дії - до 1600 кілометрів.

На F-16 вперше застосували ліхтар краплеподібної форми для поліпшення огляду, а для зручності пілота - бічну ручку електродистанційної системи управління. Щоб знизити навантаження під час набору швидкості та віражів крісло пілота встановили під кутом у 30 градусів.

Літак озброїли скорострільною обертовою шестиствольною 20-мм гарматою, його боєзапас - 511 снарядів. Під фюзеляж і крила можуть підвішуватися різні типи ракет "повітря-повітря", "повітря-земля", бомби, які коригуються, і ті, що вільно падають.

Читайте також: Західні винищувачі для Києва: чи дадуть Україні літаки F-16?

МІГ-29

Перший прототип радянського фронтового винищувача четвертого покоління МІГ-29 піднявся в повітря 6 жовтня 1977 року. Після успішних випробувань різних моделей у 1982 році розпочалося серійне виробництво літака, а вже за рік він став надходити армії СРСР. Завдяки своїм гарним льотним якостям, зокрема унікальній маневреності, МІГ-29 у різних варіантах і комплектаціях активно постачався на експорт - переважно, але не лише - до країн Варшавського блоку.

Після об'єднання Німеччини Бундесверу дісталися у спадок від колишньої НДР 24 МІГ-29 радянського виробництва. У 2003 році 22 машини за символічну плату в євро за кожну передали Польщі, яка на той час вступила в НАТО. Один винищувач розбився ще 1996 року, один - досі стоїть у музеї люфтваффе в берлінському районі Гатов.

Десятки МІГ-29, як і раніше, перебувають на озброєнні ВПС низки східноєвропейських країн-членів НАТО, зокрема, Польщі, Болгарії та Словаччини, які колись були учасниками Організації Варшавського договору. Є вони і у ВПС України, відповідно українським пілотам немає необхідності перенавчатися, щоб на них літати. Щоправда, для таких літаків залишається дедалі менше запасних частин.

Довжина літака перевищує 17 метрів, розмах крил - понад 11 метрів. Порожний МІГ-29 важить 11 тонн, максимальна злітна маса з повним боєкомплектом - до 22 тонн. Максимальна швидкість - 2390 км/год, максимальна висота польоту - 18000 метрів. Радіус дії - близько 1000 кілометрів.

На літаку встановлено 30-мм авіаційну гармату, боєзапас - 150 снарядів. МІГ-29 здатний також нести різні види ракет і бомб, зокрема некеровані тактичні ядерні, а також ракети, керовані пілотом за допомогою нашоломного прицілу.

Tornado

Винищувач-бомбардувальник Tornado з крилом змінюваної стріловидності - спільна розробка Німеччини, Великої Британії та Італії. Серійне виробництво почалося у 1979 році. Загалом виробили 992 літаки. На озброєння Бундесверу вони надходили з 1981 до 1992 року - загалом 357 машин. Після закінчення "холодної війни" кількість Tornado у ВПС і ВМФ Німеччини скоротили до 93 одиниць.

Прикметна риса таких літаків - здатність літати на вкрай низьких висотах. Автопілот може утримувати Tornado на висоті 60 метрів, слідуючи за рельєфом місцевості, при ручному управлінні - навіть на висоті всього 30 метрів. На відміну від багатьох інших бойових літаків цього типу екіпаж Tornado складається з двох осіб.

Після початку широкомасштабної російської агресії проти України і пов'язаного з нею виділення спеціального фонду в 100 мільярдів євро на переозброєння Бундесверу в Німеччині ухвалили рішення замінити застарілі Tornado на більш сучасні американські F-35. З огляду на це колишній посол у Німеччині, а нині заступник міністра закордонних справ України Андрій Мельник виступив із пропозицією передати німецькі Tornado українським ВПС.

Tornado понад 17 метрів завдовжки, розмах крил - від 8,5 до 14 метрів, порожня вага - 14 тонн, максимальна злітна маса з повним боєкомплектом - до 28,5 тонни. Літак здатний розвивати швидкість у 2414 км/год і підніматися на висоту в 17 тисяч метрів. Радіус дії - 1390 км з можливістю дозаправки в повітрі.

Літаки серійно оснащені або однією, або двома 27-мм автоматичними револьверними гарматами Mauser BK-27 з боєзапасом у 180 снарядів кожна. Швидкострільність становить до 1700 пострілів на хвилину. Під фюзеляжем і крилами можуть підвішуватися додаткові паливні баки, ракети "повітря-повітря" і "повітря-земля", крилаті, протикорабельні та протитанкові, а також бомби, зокрема з лазерним і GPS-наведенням та ядерні.

JAS 39 Gripen

На думку деяких західних військових експертів, Києву могли б якнайкраще підійти шведські JAS 39 Gripen, які, на відміну, наприклад, від F-16 і Tornado, невибагливі в експлуатації, не мають високих вимог до обслуговування та інфраструктури аеродромів.

Багатоцільовий Gripen, що перебуває на озброєнні не тільки Швеції, а й ПАР, Угорщини, Чехії, Бразилії та Таїланду, серійно виготовляють із 1992 року, з 1996 року - у новій модифікації. До кінця 2020 року випустили 271 літак - в одно- і двомісному варіанті. Деякі комплектуючі постачаються зі США і ПАР.

Сконструйований Gripen так, що він може сідати і злітати з погано підготовлених аеродромів, автострад і навіть неукріплених злітно-посадкових смуг. У літака короткий розбіг, він надійний, простий у технічному обслуговуванні, яке не обов'язково мають проводити висококваліфіковані фахівці. Крім того, Gripen "морозостійкий". Завдяки допоміжній силовій установці літак може швидше за своїх західних аналогів бути і взимку готовим до зльоту.

Gripen завдовжки 14 метрів, розмах крил - вісім із половиною метрів, порожня вага - 6,5 тонни, максимальна злітна маса - 14 тонн. Максимальні швидкість і висота - 2130 км/год і 16000 метрів відповідно. Бойовий радіус дії - 1300 км з можливістю дозаправки в повітрі.

На літаку Gripen така ж, як на німецькому Tornado, 27-мм автоматична револьверна гармата Mauser BK-27 з боєзапасом у 120 снарядів. На десяти зовнішніх вузлах підвіски можуть встановлюватися різні ракети і бомби загальною вагою до 5,2 тонни.