З якими настроями грузини виходять на протести

День за днем, ніч за ніччю протестувальники з прапорами Грузії та ЄС збираються на вулицях Тбілісі та в інших містах країни. Низькі температури та жорстокі розгони поліції не заважають тисячам людей протестувати проти суперечливих парламентських виборів і подальшого рішення грузинського уряду відкласти переговори про вступ до ЄС до 2028 року.

У протестувальників є дві основні вимоги: проведення нових виборів та повернення на шлях євроінтеграції, закріпленої в конституції Грузії. Правляча партія "Грузинська мрія" звинуватила опозицію в організації за допомогою "іноземних покровителів" "революції Майдану", маючи на увазі протести в Україні 2013-2014 років проти проросійського президента Віктора Януковича.

"Не призупинення, а припинення" інтеграції Грузії та ЄС

Зроблене наприкінці листопада оголошення підтримуваного Москвою уряду про те, що він планує призупинити переговори про вступ до ЄС до 2028 року та відмовитися від подальшого фінансування з боку ЄС, викликало обурення громадськості. Більшість демонстрантів вважають, що Росія смикає за ниточки за лаштунками грузинської політики.

"З моменту нашої незалежності ми прагнемо стати частиною ЄС, - сказав у інтерв'ю DW університетський професор, який представився Георгієм. - Вони не збираються визнавати, що є російськими маріонетками, як Білорусь. Але ми бачимо, що вони блокують наше європейське майбутнє. Це не просто призупинення, це припинення (процесу євроінтеграції". - Ред.)

Правляча партія "Грузинська мрія" рішуче заперечує проросійські симпатії, позиціонуючи себе як єдину силу, яка може врятувати грузинів від нової війни на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

"Сьогодні йде глобальне протистояння, чи ти по той бік барикад, чи по інший - золотої середини немає. Російський вплив у Грузії посилюється. Якщо влада протистоїть Європі, значить, вони на боці Росії", - розмірковує Георгій.

Передвиборча кампанія "Грузинської мрії" була побудована на зверненні до європейських прагнень більшості грузинів, які в опитуваннях постійно виявляли свою підтримку європейського шляху розвитку. Але після того, як партія здобула владу під час спірних виборів у жовтні, різкий поворот зовнішньої політики партії від Заходу до РФ став шоком для багатьох.

"Якщо уряд хоче для нас Росію, то чому для своїх дітей вони хочуть Європу і США, де ті навчаються й живуть? - запитує у розмові з DW актриса Іва, чий театр зараз страйкує. - Їм легше бути корумпованим, заробляти гроші з Росією і витрачати їх у Європі".

Читайте також: У Тбілісі група невідомих напала на журналістів

"Правляча партія підім'яла під себе всі державні інституції"

За підсумками виборів 26 жовтня Центральна виборча комісія Грузії оголосила про перемогу "Грузинської мрії", яка набрала 54 відсотки голосів. Проєвропейська президентка Саломе Зурабішвілі, опозиційні партії та представники громадянського суспільства звинуватили уряд у фальсифікаціях.

Правляча партія стверджувала, що вибори були прозорими. Але деякі грузинські та міжнародні спостерігачі задокументували численні порушення під час голосування.

Протестувальник Звіад, який сумнівається у прозорості виборів, заявив DW, що вимагає проведення повторного голосування. "Я бачив, як спостерігачі від правлячої партії тиснули на виборчих дільницях, щоб люди голосували за "Грузинську мрію". Я це задокументував, і не тільки я. Партія влади захопила всі державні інституції - парламент, суди, виборчі комісії", - каже він.

Під час мирних протестів поліція полювала на протестувальників, затримувала й била їх. Грузинський уповноважений з прав людини Леван Іоселіані назвав дії поліції "брутальністю" і "тортурами".

Літературний перекладач Дата Хараїшвілі розповів DW, що його днями жорстоко побила поліція, коли він перебував на мітингу. "У поліції немає "червоних ліній". Вона чинить насильство, щоб не пустити людей на мітинги. І показати - ось що з тобою станеться, якщо ти протестуєш".

Читайте також: Україна запровадила санкції проти проросійської влади Грузії

Прем'єр-міністр Грузії звинувачує в насильстві опозицію

За останніми оцінками міжнародної організації Transparency International, під час протестів було затримано близько 400 осіб. Понад 300 учасників демонстрацій постраждали, серед них кілька журналістів.

Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе поклав відповідальність за насильницькі сутички під час акцій протесту на лідерів опозиції. Він також похвалив поліцію за "успішну нейтралізацію можливостей протестувальників вчиняти насильство", додавши, що поліцейські зазнали нападів з боку протестувальників, які кидали каміння та феєрверки. "Ми виграли важливу битву проти ліберального фашизму в нашій країні", - сказав він журналістам, повторюючи риторику, яку використовує Кремль проти своїх політичних опонентів.

Незважаючи на травми очей, перелом носа та струс мозку, Хараїшвілі запевнив DW, що повернеться протестувати, коли повністю одужає. "Я борюся за демократію і права людини в моїй країні. Ми спускаємося на дно океану. Будемо, як Білорусь. Шляху назад немає, нас не зупинять", - обіцяє він.

Багато демонстрантів у центрі Тбілісі вважають поточну конституційну кризу переломним моментом, часом, про який кажуть: "Зараз або ніколи". Уряд не показав жодних ознак готовності до поступок, і тепер обидві сторони, схоже, мають намір чекати, хто першим здасться. "Скільки це може тривати? Ми можемо стояти два тижні, три тижні, але що робити далі? Я боюся, що наш протест з часом згасне", - повідала DW одна з протестувальниць на ім'я Анна.

Більшість демонстрантів, з якими спілкувалася DW, заявили, що хочуть "мирного компромісу". Проте дехто змальовує майбутнє у темніших фарбах: "Революція".