Протести в Грузії: чи піде уряд на поступки?

Яким шляхом рухатися Грузії - до Європи чи до Росії? Це питання вже не вперше в новітній історії стало ключовим під час протестів, на які вийшли десятки тисяч людей по всій країні. Цього разу протестують не лише в столиці Тбілісі, але й у Батумі на Чорному морі та Руставі на сході країни.

Передусім у Тбілісі протестувальники, які вийшли на вулиці за закликом президентки країні Саломе Зурабішвілі, наражаються на жорсткий спротив урядових сил безпеки. Спецпризначенці вже кілька ночей поспіль намагаються силою за допомогою водометів та сльозогінного газу витіснити протестувальників із центрального проспекту Шота Руставелі. Зурабішвілі називає це насильством не лише щодо протестувальників, але й "систематичним насильством проти всього грузинського народу, чий голос було вкрадено".

Читайте також: Київ закликав Тбілісі поважати право громадян на мирний протест

Президентка має на увазі парламентські вибори в країні наприкінці жовтня. Тоді центральна виборча комісія оголосила правлячу партію "Грузинська мрія" переможцем з 89 мандатами, що означає абсолютну більшість у парламенті країни. Опозиція назвала результати голосування сфальсифікованими та закликала разом із Зурабішвілі до протестів.

Тисячі людей відгукнулися тоді на заклик та вийшли на протести. Але після того, як новий парламент почав роботу і "Грузинська мрія" затвердила новий уряд, сподівання протестувальників на нові вибори змарніли. На акції виходило дедалі менше людей. Усе виглядало на те, що критики уряду вичерпали свої сили.

Неочікуване поновлення протестів у Грузії

Але потім сталося те, чого раціонально не може пояснити жоден опитаний DW грузинський політичний експерт: минулого тижня правляча партія "Грузинська мрія" оголосила про рішення до кінця 2028 року призупинити переговори про вступ Грузії до ЄС. І це попри те, що переважна більшість населення країни вже роками підтримує європейську інтеграцію, яка, крім того, прописана в грузинській конституції.

Пізніша заява голови уряду Іраклія Кобахідзе про те, що Грузія, мовляв, усе одно вступить до ЄС до 2030 року, не допомогли. Прихильники європейського курсу знову масово вийшли на вулиці. Президентка Зурабішвілі оголосила, що не хоче залишати посаду своєму наступникові після того, як термін її повноважень спливе 14 грудня. Її аргумент: наступника пропонуватиме уряд, який вона називає нелегітимним, а отже нелегітимним, за цією логікою, буде і запропонований ним президент.

Відтоді протести лише посилюються. Політолог Корнелій Какачія з Тбіліського університету так пояснює "громадське невдоволення" в розмові з DW: "Передусім молодь відчуває, що уряд вкрав у неї її європейське майбутнє". Його колега Гела Васадзе називає насильницьке протистояння демонстрантів та поліції "відображенням глибокої політичної кризи, у яку "Грузинська мрія" свідомо завела країну".

Острах "русского мира"

"Приводом для протестів стало, звісно, оголошення прем'єра Кобахідзе про те, що Грузія хоче призупини переговори про вступ до ЄС. Активна частина суспільства абсолютно правильно зрозуміла це як відмову від євроінтеграції", - каже Васадзе. А ця відмова, за його словами, автоматично означає потрапляння в "русский мир".

Васадзе вважає, що уряд вчинив так, адже просто припустився помилки. Він думає, що влада, можливо, у такий спосіб хотіла подати сигнал ЄС, що не хоче, аби їй вказували, що робити. Або ж, розмірковує експерт, це частина великого плану, який полягає в тому, щоб "спровокувати суспільство до ще більшого насильства, аби зачистити політичне поле та скасувати громадянські свободи". Це політолог і називає "русский мир".

За допомогою цього "русского мира", за словами Васадзе, правляча партія хоче також заробляти гроші. Він має на увазі, що засновник "Грузинської мрії", мільярдер Бідзіна Іванішвілі заробив свої статки в Росії. Послідовників Іванішвілі до таких дій підштовхують "гроші та прагнення обов'язково залишитися при владі за будь-яких обставин", каже політолог.

Натомість політолог Какачія взагалі не може зрозуміти рішення урядової партії, але "Грузинська мрія", за його словами, відома своїми нелогічними рішеннями, "які ні з ким не узгоджені та ухвалюють однією єдиною людиною". Він так само має на увазі засновника партії Іванішвілі. Навіть багато прихильників "Грузинської мрії" цього разу не підтримують рішення партії, переконаний політолог. Єдиний, хто виграє від цього, за словами експерта, - це Росія, адже грузинське суспільство стає ще більш поляризованим.

Чого чекати далі від протестів у Грузії?

Гела Васадзе вимальовує три можливі сценарії на майбутнє. "Найменш імовірний розвиток - це те, що "Грузинська мрія" піде на поступки", - каже він. Тоді, за його словами, станеться те, що запропонувала президентка Зурабішвілі: старий парламент та старий уряд повертаються та оголошують нові вибори.

Другий сценарій експерт називає контрреволюцією - "якщо уряду вдасться подавити протести - на жаль, не без кровопролиття, - та заборонити політичні партії". Третій сценарій, за його словами, це революція - "якщо "Грузинська мрія" з її нелегітимним урядом залишиться при владі, тоді сформується альтернативний політичний центр навколо президентки як єдиної легітимної інституції". Зурабішвілі тимчасово очолить державу на чолі чогось на кшталт технічного перехідного уряду та гарантуватиме нові вибори, каже політолог.

Корнелій Какачія, своєю чергою, не виключає також так званого "венесуельського сценарію", коли в країні існуватимуть два  "уряди", котрі конкуруватимуть між собою. Натомість позитивним розвитком він називає сценарій, за якого конституційний суд під тиском громадськості анулює результати парламентських виборів у жовтні та оголосить нові вибори.