Психотерапія для військових з ПТСР. Психоделіки допоможуть?

Олександр (імʼя змінено) представляється "військовим психологом". Аби розказати про свою діяльність, чоловік запрошує кореспондентку DW до пірсу на озері під Києвом. "Дивіться, що тут є, - каже чоловік, дістаючи зі свого рюкзака напівпрозорі зіп-пакети. - Це стаття кримінального кодексу на багато-багато років". Усередині - кілька видів псилоцибінових грибів, заборонених в Україні. "Але я все це використовую", - знизує плечима Олександр.

Серед тих, хто приходить до Олександра на пірс, сподіваючись на допомогу, військові й ветерани з психологічними травмами. Чоловік говорить із ними, коли ті після вживання психоделіків перебувають у стані зміненої свідомості. Олександр називає це "психоделічно асистованою терапією". 

Такі психоактивні речовини як ЛСД, псилоцибін, що міститься в деяких видах грибів, або ж ДМТ, який отримують з рослин, заборонені конвенцією ООН від 1971 року. В Україні за виготовлення, зберігання та збут наркотичних і психотропних речовин передбачена кримінальна відповідальність - до 12 років позбавлення волі. 

Психотерапевти закликають ВР легалізувати психоделіки

Однак відколи Росія розпочала широкомасштабне вторгнення, на тлі страждань українських бійців від психічних травм війни в Україні дедалі частіше чути голоси на підтримку легалізації цих субстанцій з лікувальною метою у психотерапії. Адже кількість важких психічних розладів зростає. Психотерапевти дедалі частіше використовують ці заборонені субстанції у терапії посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у бійців, що повертаються з фронту. Це засвідчили у розмові з DW одразу декілька профільних лікарів.

Фахівці домагаються від депутатів Верховної Ради законодавчих змін, які полегшили би використання цих речовин з лікувальною метою. Провідну роль у цьому відіграє директорка державного центру психічного здоров'я та реабілітації ветеранів "Лісова поляна" Ксенія Возніцина. Вона вважає, що за правильного застосування деякі заборонені нині речовини можуть принести користь. "Психоделіки, як і канабіс, - у переліку заборонених наркотичних речовин. І вони не внесені до протоколів лікування, до прикладу, ПТСР. Ми хочемо це змінити", - зазначає Возніцина в розмові з DW. 

Читайте також: "Тест на гуманність": Верховна Рада зробила крок до легалізації медичного канабісу

Розмовна терапія під дією психоактивних речовин

Возніцина переконана, що психоделічно асистована терапія потрібна особливо зараз, у часи війни. "Сеанс звичайної психотерапії триває годину, максимум - дві. Людина із психологічною травмою потребує багато таких сеансів. Тож часто терапія затягується на рік або два, - пояснює директорка "Лісової поляни". Натомість психоделічно асистована терапія може забезпечити два-три сеанси для повного одужання, переконана Возніцина. "Це важливо, адже через війну ми будемо мати складні випадки, які не будуть піддаватися традиційному лікуванню", - наголосила вона.

При цьому Возніцина уточнює, що суть психоделічно асистованої терапії полягає не у вживанні психоделіків, а в розмовній психотерапії. Така терапія проводиться, коли пацієнт перебуває під дією таких наркотиків, як псилоцибін, що міститься в психотропних грибах, МДМА, кетамін, та інших психотропних речовин, пояснює Возніцина. Така терапія повинна проводитися в медичних центрах, вона триває до восьми годин й потребує контролю і нагляду двох професійних психотерапевтів, наголошує Возніцина.

Також відомий український психотерапевт Артем Осипян, який після початку повномасштабного вторгнення пішов у військо, підтримує використання психоделіків у терапії. "Є дослідження, які говорять про ефективність і швидкість психоделіків у лікуванні деяких психічних розладів, зокрема ПТСР. Це хороший інструмент, який має бути врегульований і контрольований", - каже Осипян в розмові з DW.

Читайте також: Невидимі поранення. Психологічна реабілітація військових

Дослідження в США та Європі

Таким чином українські фахівці в умовах війни стали частиною дискусії щодо використання психоделіків у лікуванні, яка вже не один рік точиться між науковцями у різних країнах. Прибічники використання психоактивних речовин у психотерапії наштовхуються на рішучий спротив противників цього методу.

Науковці у різних країнах світу досліджують використання психоактивних речовин у лікуванні психічних захворювань. Експерти очікують, що вже 2024 року перша терапія такого роду з використанням МДМА отримає схвалення від контролюючих органів у США. Такий оптимізм пов'язаний з оприлюдненням у науковому часописі Nature результатів третьої фази одного з великих досліджень, яке зараз проводиться в Сполучених Штатах. Як засвідчило згадане дослідження, МДМА "добре переноситься" і справді допомагає зменшити симптоми ПТСР та пов'язані з цим розлади у пацієнтів з важкою формою захворювання або з захворюванням середньої тяжкості.

Подібні дослідження проводяться також і в Європі. Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА) наразі проводить чотири дослідження щодо використання МДМА та одне - з ЛСД. Крім того, за даними ЕМА, в європейських країнах проводиться ще одинадцять клінічних досліджень з використанням псилоцибіну. У Німеччині одне з таких досліджень перебуває на завершальній стадії. 

"Ми перевіряємо ефективність та безпечність псилоцибіну для лікування депресії, стійкої до терапії", - розповідає в інтерв'ю DW керівник дослідження, професор Ґергард Ґрюндер (Gerhard Gründer) з Центрального інституту душевного здоров'я в Маннгаймі. "Якщо говорити коротко, то ми бачимо хороші результати у певної кількості пацієнтів", - каже Ґрюндер. Однак у багатьох випадках, за його словами, це не допомагає, що переважно пов'язано з тим, що піддослідні особи тривалий час страждали від дуже важкої депресії. "Висновком цього дослідження для нас є те, що нам слід лікувати більш ранні стадії захворювання", - зазначив науковець. 

Читайте також: Психологічна допомога під час війни: чи допоможуть лікарі "первинки"

Психотерапевтичний центр Матреницького

В Україні один з психотропних препаратів офіційно використовує лише один приватний психотерапевтичний центр у Києві, який очолює кандидат медичних наук, психотерапевт Владислава Матреницький. У своїй клініці він експерементує з кетаміном, ліцензію на використання якого отримав ще 2018 року. Зазвичай цей препарат застосовують для анестезії. Тим не менш, використання кетаміну в психотерапії - за наявності ліцензії - не заборонено.

Спочатку в центрі Матреницького кетамін застосовували лише до пацієнтів із депресією, резистентною до антидепресантів. Згодом почали працювати також із посттравматичним стресовим розладом у ветеранів. За словами медика, у терапії психоделіки використовуються у невеликих дозах і не шкодять здоровʼю. Однак, застерігає він, такі препарати протипоказані людям із гострими психічними розладами, проблемами серцево-судинної системи, нирок та печінки, додає психотерапевт.

Матреницький каже, що в усіх випадках терапія було короткостроковою - у середньому шість сеансів, і стверджує, що вона мала позитивний ефект. "Класичні ліки, антидепресанти, змінюють обмін речовин у мозку. Тобто ми штучно створюємо більш нормальний обіг нейромедіаторів, щоб людина почувалась краще. А психоделіки працюють інакше. Вони активують у психіці механізми саморегуляції. Ми змінюємо свій погляд на те, що нас травмувало, - у коментарі DW пояснює Матреницький. - У більшості випадків людина і так до цього приходить, але процес може затягнутися на роки. А під впливом психоделіків це відбувається швидше. Тобто це каталізатор зцілювання".

За словами Матреницького, у поєднанні з психотерапією кетамін і псилоцибін допомагають впоратись із депресією, а МДМА - із посттравматичним стресовим розладом. 

Читайте також: "Горе - як море". Репортаж із табору, де психологи працюють із сиротами війни

Критика експериментів під час війни

Хоча використання МДМА у травматологічній терапії ветеранів війни продемонструвало очевидний успіх, в інтерв'ю DW професор Ґергард Ґрюндер (Gerhard Gründer) з Центрального інституту душевного здоров'я в Маннгаймі критично ставиться до використання інших речовин. Адже, нагадує він, МДМА не належить до групи психоделіків. А такі речовини, як псилоцибін з грибів, "не використовуються в більшості клінічних досліджень посттравматичних стресових розладів, оскільки існує страх повторної травматизації", - пояснює Ґрюндер. Критикує він і терапію під час війни: "Я також думаю, що з етичної точки зору є дуже сумнівним, що це безпечно робити в зоні бойових дій".

Українська експертка Ксенія Возніцина з Державного центру психічного здоров'я та реабілітації ветеранів має іншу точку зору: вона хоче просувати дослідження у самій країні - особливо в розпал війни. Однак в інтерв'ю DW вона радить солдатам з психологічними травмами не звертатися до тих, хто проводить нелегальну психоделічну терапію, і не лікуватися самостійно. 

Нелегальна терапія з використанням психолеліків несе загрозу для здоров'я

До того, що деякі українські психологи нелегально практикують психоделічно асистовану терапію, з пересторогою ставиться й психотерапевт Матреницький. "У такому нерегульованому ринку, звісно, можуть знайтися люди із добрими намірами, які просто не мають достатньо знань", - каже Матреницький і застерігає: "Коли в пацієнта почнеться обробка його травми, а психолог, якщо він не є професіоналом, не буде знати, як допомогти. Це може призвести до психозу в пацієнта". 

Також його колега за фахом Артем Осипян, який працював із людьми із залежностями, застерігає від користування нелегальними послугами та самостійного вживання психоделіків. На відміну від алкоголю та опіатів, психоделіки не викликають звикання, каже Осипян. "Тим не менш, у своїй практиці я зустрічав людей, які зловживали психоделіками у рекреаційних цілях. І таким чином вони пошкодили свою психіку - мислення стало доволі неструктурованим, з'явилися симптоми, які нагадують розлади шизофренічного спектру", - зазначає психолог.

На думку Возніциної, необхідно, щоб український парламент якомога швидше легалізував цей метод і сприяв контрольованому використанню МДМА і психоделіків в Україні.

А тим часом Олександр, який представляється "військовим психологом", продовжує на пірсі нелегально давати сеанси психотерапії з використанням "магічних" грибів. При цьому він сам визнає, що не є професіоналом і не несе відповідальності за своїх клієнтів.