"Путін рано радіє": глави МЗС країн ЄС не забули про Україну

Місія Європейського Союзу на початку грудня вирушить в Україну, щоб представити Києву пропозицію щодо безпекових зобов'язань і обговорити її з українською владою. Так вирішили міністри закордонних справ на засіданні в Брюсселі в понеділок, 13 листопада. Тим часом країни-члени ЄС продовжать обговорювати ці зобов'язання перед Києвом між собою. Пропозиція включатиме, зокрема, створення спеціального фонду військової допомоги Україні в рамках Європейського фонду миру (ЄФМ), повідомив верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель. Він представить остаточну пропозицію на саміті Євросоюзу в середині грудня.

У початковому проєкті Борреля передбачалося, що в структурі ЄФМ буде створено окремий фонд військової допомоги Україні на суму близько 20 мільярдів євро, розрахований на чотири роки. Однак, як з'ясувалося, з цією ідеєю погодилися не всі члени ЄС.

У підсумку "було зроблено деякі пропозиції про те, що країни, які не хочуть брати участь у фонді, можуть цього не робити", розповів глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс журналістам у Брюсселі. "Це означає, що на плечі нашої країни та інших країн, які братимуть участь у фонді, ляже більше навантаження. Але Литва, з тим, що у нас є, готова на це піти", - сказав він. За словами міністра, цей фонд створять не 27 країн Євросоюзу - група буде меншою.

Читайте також: Боррель: ЄС може схвалити нові санкції проти РФ 15 листопада

Однією з цих країн буде Хорватія. "Вкрай необхідно узгодити наші зобов'язання щодо забезпечення безпеки України. Ми зробимо свій внесок", - пообіцяв глава хорватського МЗС Гордан Грлич Радман. Не допустити й сліду втоми в наданні військової допомоги Україні закликала і його румунська колега Лумініца Одобеску. Водночас чеський та австрійський міністри Ян Ліпавський та Александер Шалленберґ (Alexander Schallenberg) пообіцяли журналістам, що дискусії на цю тему в Раді ЄС будуть палкими і не взялися прогнозувати їхній результат. 

Тим часом сума військової допомоги Україні від ЄС загалом і його країн окремо вже склала 27 млрд євро - це найвищий показник за всю історію союзу.

Україна в тіні конфлікту на Близькому Сході

Питання про вплив ескалації на Близькому Сході на підтримку України з боку ЄС лунали всюди. "Чи не боїтеся ви, що близькосхідний конфлікт затьмарить для Європи український?" - запитали Борреля. "Ці конфлікти абсолютно різні за своєю природою. Хіба можна порівнювати те, що відбувається в Україні, і те, що відбувається в Газі? Але очевидно, що необхідно брати до уваги те, як їх сприймають у світі, щоб уникнути звинувачень у подвійних стандартах", - відповів верховний дипломат Євросоюзу.

На цьому тлі глава МЗС Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) демонстративно анонсувала збільшення німецької військової допомоги Україні 2024 року: "Путін занадто рано радіє з огляду на драматичну ситуацію у світі. Тому що ми не тільки продовжимо підтримку України - ми будемо її розширювати і збільшувати".

А ось її литовський колега навпаки висловив стурбованість ситуацією. "Путін готовий здути пил зі своїх планів "Дня перемоги", які він на деякий час відклав. Адже дивлячись на дискусії, які точаться у Вашингтоні, а також на нездатність Європи піти на військову підтримку України та посилення тиску на українців на фронті, я думаю, що він може з радістю почати планувати знову, і тепер тільки від нас залежить, чи побачимо ми, як його плани будуть матеріалізуватися", - сказав Ландсбергіс перед зустріччю міністрів. Він закликав колег знову проявити лідерство й ухвалити "важливі рішення". 

Читайте також: Кулеба закликав Раду ЄС збільшити військову підтримку України

Конфлікт на Близькому Сході не затьмарить для ЄС тему України, переконаний міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш. "Ми в змозі приділяти увагу кільком темам одночасно", - запевнив він. Каріньш також вважає, що європейці мають не тільки допомагати Україні, а й красномовно аргументувати свої пріоритети. "Політики в Європі мають бути в змозі пояснити своїм виборцям, чому ми підтримуємо Україну", - наголосив латвійський міністр.

Гарні новини для Вірменії

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном також був на порядку денному Ради у закордонних справах. Бербок назвала цю тему ключовою і висловила сподівання, що в такі політично важкі часи можна досягти прогресу, "оскільки всі однаково зацікавлені в мирі та безпеці в нашому регіоні". Перед зустріччю вона закликала Євросоюз активно підтримувати мирний процес між Вірменією та Азербайджаном, тому що "і тут є ті, хто готовий заповнити прогалину, якщо не буде Європи".

У результаті Євросоюз вирішив розширити свою цивільну місію у Вірменії, наприклад, посилити патрулювання на чутливих ділянках кордону і збільшити кількість послуг, які надає місія, повідомив Боррель на підсумковій пресконференції. Крім того, Брюссель розглядає можливість надання військової допомоги Вірменії через Європейський фонд миру і вивчає варіанти лібералізації візового режиму для вірмен. Міністри закордонних справ країн ЄС вирішили в найближчому майбутньому запросити свого вірменського колегу на раду з міжнародних справ у Брюссель.

"Ми маємо бути пильними до будь-яких спроб дестабілізації Вірменії - внутрішніх чи зовнішніх. Наш посил Азербайджану: будь-яке порушення територіальної цілісності Вірменії неприйнятне і матиме серйозні наслідки для якості наших відносин", - вказав верховний дипломат ЄС. Він закликав Єреван і Баку до відновлення переговорів і укладення мирного договору за посередництва голови Євроради Шарля Мішеля. 

ЄС задумався про постконфліктний сценарій на Близькому Сході

І все ж таки головною темою дня була ситуація в Ізраїлі, Секторі Гази та регіоні, проте нічого нового міністри не представили. Вони посилалися на ухвалену напередодні заяву, що закликає до гуманітарних пауз у Газі та створення гуманітарних коридорів. Особливу увагу було приділено гуманітарній ситуації: глави МЗС країн ЄС наголосили на необхідності збільшити транзитний потенціал до Сектору Гази завдяки відкриттю додаткових наземних переходів або створивши морський маршрут, а також знову вимагали негайного і беззастережного звільнення всіх узятих ХАМАСом в Ізраїлі заручників. 

Читайте також: ВООЗ і ЄС закликали до припинення вогню у Секторі Гази

У Євросоюзі вже розмірковують над постконфліктним сценарієм, який міг би гарантувати стабільність і стійкий мир для палестинців, Ізраїлю та всього регіону. Боррель запропонував міністрам працювати над довгостроковим рішенням у тісній співпраці зі США та арабськими країнами.

14 листопада Рада ЄС займеться питаннями оборони. На цей раз головною темою обговорення стане підтримка України.