1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Рамштайн-6": яку подальшу допомогу отримає Україна

13 жовтня 2022 р.

Міністри оборони країн НАТО вимагають від оборонної промисловості виробляти більше озброєнь - як для України, так і для та власних потреб. Вони також прагнуть покращити ППО України від ракетних атак Росії.

https://p.dw.com/p/4I7YI
Крістіне Ламбрехт і Ллойд Остін під час зустрічі "групи Рамштайн" 12 жовтня у Брюсселі
Крістіне Ламбрехт і Ллойд Остін під час зустрічі "групи Рамштайн" 12 жовтня у БрюсселіФото: Boris Roessler/dpa/picture alliance

"Україна має отримати всю необхідну підтримку. І так довго, як це буде потрібно". Цими словами генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг визначив курс під час чергового засідання Контактної групи з питань оборони України, яка відбулася 12 жовтня у Брюсселі. У засіданні взяли участь міністри оборони 30 держав НАТО, а також представники 20 інших країн-партнерів. Від початку війни Росії проти України це вже шоста зустріч групи у "форматі Рамштайн" - названому на честь бази ВПС США в Німеччині, на якій відбулася перша зустріч західних партнерів для обговорення військової підтримки України. Голова групи, міністр оборони США Ллойд Остін, високо оцінив успішну оборону української армії від російського агресора. Американські реактивні артилерійські системи HIMARS, за його словами, істотно змінили "динаміку на полі бою" на користь України.

Рамштайн-5: яку зброю отримає Україна від союзників

Цього разу у центрі уваги зустрічі у "форматі Рамштайн" була протиповітряна оборона - для захисту України від російських крилатих ракет і безпілотників після того, як останніми днями російський президент Володимир Путін наказав посилити удари по цивільних цілях в Україні. Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht), яка  минулими вихідними відвідала Україну, повідомила, що німецька оборонна компанія Diehl Defence поставила в Україну першу систему протиракетної оборони IRIS-T SLM. Ця система, яка здатна вражати повітряні цілі на відстані до 40 кілометрів і на висоті до 20 кілометрів, є "дуже важливою підтримкою проти ракетного вогню, проти терору, який здійснюється проти населення. Це те, що ми зараз переживаємо", - сказала Крістіне Ламбрехт у Брюсселі.

Читайте також: Що може система ППО IRIS-T, яку отримала Україна?

Більше систем ПРО

Три інші системи IRIS-T SLM, обіцяні Берліном Україні, можуть поставити лише наступного року, адже ці надскладні комплекси перебувають на стадії виробництва, і - як би цього не хотілося - пришвидшити цей процес не можна, зауважила міністерка. Крім того, українські військові мають пройти інструктаж і навчання роботі з IRIS-T SLM. Отже, оборонна зброя німецького виробництва може мало допомогти проти нинішньої хвилі російських ракетних ударів. Попри це, міністр оборони України Олексій Резніков із вдячністю говорив про "нову еру" у протиповітряній обороні його країни.

Натомість США пообіцяли надати Україні вісім нових систем протиракетної оборони американського виробництва, лише дві з яких можуть поставити протягом наступних кількох тижнів. Ще шість мають спершу виготовити.

Протиракетні ракети IRIS-T SLM не є новою розробкою, вони вже використовуються в Єгипті, Швеції та Норвегії. Системи, які зараз постачаються Україні, спершу призначалися для Бундесверу, й згодом їх вирішили відправити Києву.

Читайте також: Західна зброя для України: все, крім танків

Таким чином приклад IRIS-T SLM ілюструє дилему, з якою стикаються країни, які передають Україні озброєння. Адже власні запаси і постачання озброєння цих країн зводяться до мінімуму, пояснив у кулуарах зустрічі в Брюсселі дипломат НАТО. Це стосується перш за все боєприпасів і ракет-перехоплювачів. "Склади стають дедалі порожнішими, і їх важко заповнити", - застеріг дипломат НАТО. Тому міністри оборони говорили й про те, як наростити виробництво оборонного комплексу. Ймовірно, компаніям-виробникам озброєння нададуть довгострокові гарантії на закупівлю боєприпасів і зброї, щоб можна було розширити потужності. Бо без боєприпасів, снарядів для гаубиць, реактивних систем залпового вогню чи простих набоїв навіть найпотужніша система зброї принесе мало користі. 

Поповнити запаси зброї

До цього часу країни "групи Рамштайн" постачали до України протитанкову зброю, зенітні ракети, артилерію, танки радянського виробництва та велику кількість боєприпасів. Тільки Сполучені Штати від початку війни пообіцяли надати Києву озброєння на 15 мільярдів доларів. "Наше завдання зараз - продовжувати постійно допомагати Україні захищатися, протягом найближчих тижнів, місяців і років, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін. - Ми знаємо, що Україні знадобиться більше далекобійної артилерії".

Протиракетні системи IRIS-T SLM: їх поки немає на озброєнні Німеччини
Протиракетні системи IRIS-T SLM: їх поки немає на озброєнні НімеччиниФото: Shan Yuqi/Xinhua/IMAGO

Міністри оборони країн НАТО також домовилися тісніше співпрацювати у питаннях закупівель озброєнь. Німецька міністерка Крістіне Ламбрехт оголосила про продовження постачання Києву спільно з Нідерландами гаубиць великої дальності. Як гарний приклад співпраці міністр оборони США Ллойд Остін назвав ініціативу Данії, Норвегії та Німеччини. Вони хочуть організувати виробництво у Словаччині для України малогабаритних високомобільних самохідних гаубиць типу Zuzana.

Поки без основних бойових танків

Утім, поставки основних бойових танків, які постійно вимагає Україна, поки не плануються. Можливі натомість подальші поставки німецьких зенітних самохідних артилерійських установок "Гепард". За словами Крістіне Ламбрехт, під час візиту до Одеси вона на власні очі переконалася, наскільки цінними є "Гепарди" в захисті портових потужностей для експорту зерна. Під час візиту в Україну міністерці довелося двічі побувати в бомбосховищі. Це її дуже вразило: "Що робить це з людьми, котрі переживають таке день за днем, ніч за ніччю. Ось чому так важливо, щоб Україна тепер могла захистити себе від таких атак за допомогою цих систем ППО".

Один з дипломатів НАТО зазначив, що російська армія відчуває великі труднощі з поповненням своїх запасів боєприпасів і крилатих ракет, оскільки оборонна промисловість, обмежена західними санкціями, більше не може їх постачати.

Недостатній захист інфраструктури

Міністри оборони країн НАТО під час зустрічі ввечері у той же день обговорили ймовірні диверсійні атаки на трубопроводи в Балтійському морі, залізничну інфраструктуру в Німеччині та витік нафтопроводу в Польщі, про який стало відомо в середу. Поки що роль НАТО в захисті цивільної інфраструктури була дуже обмеженою. "Просто неможливо захистити 8000 кілометрів трубопроводів на морському дні", - сказав високопоставлений чиновник НАТО, який побажав зберегти анонімність. За його словами, необхідно максимально посилити спостереження, зокрема і з повітря. Але запобігання та розслідування диверсій залишається завданням компаній і національних урядів, вказав представник НАТО. "Ці інциденти ще раз показують, наскільки ми вразливі в деяких сферах", - зауважив він.

Що у новій допомозі США?

Бернд Ріґерт
Бернд Ріґерт кореспондент DW у Брюсселі