Рефат Чубаров: "Люди в Криму жахнулися наслідків війни"

Повномасштабна війна Росії проти України стала продовженням агресії, яка почалася в 2014 році, зокрема, з анексії Криму. Відтоді громадяни України на півострові, примусово чи добровільно, живуть під російським режимом. Про те, яке ставлення людей в Криму до війни Росії проти України, чому відбувається масовий продаж нерухомості на півострові та скільки людей підтримують Україну, DW поговорила з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.

DW: Пане Чубаров, які нині, за вашою інформацією, панують у Криму настрої? Як відреагували там люди на повномасштабний напад Росії на Україну? 

Рефат Чубаров: Настрої в Криму дуже чутливі до того, що відбувається на материковій частині Україні. З початком другої фази війни, 24 лютого, декілька днів у значної частини людей, які є прибічниками Москви, була ейфорія. Мовляв, зараз "заспокоїмо" Україну і об'єднаємося в єдину державу. Водночас інша частина людей була стурбована війною, у певній мірі налякані. Через кілька днів після початку війни, коли Україна дала відсіч окупантам, настрої почали змінюватися у тих, хто підтримував війну. При цьому дуже значна частина людей очікує, що ця війна закінчиться звільненням Криму. І це не просто слова. Публічне пояснення Стамбульських переговорів викликало шквал звернень до Меджлісу та моїх товаришів. Дуже багато людей, і не тільки кримських татар, були стурбовані тим, що Україна може на дуже довгий термін відкласти рішення повернення Криму (Українська делегація пропонує Росії зафіксувати в окремому пункті договору те, що питання статусу Криму і Севастополя буде вирішуватися протягом 15 років на двосторонніх переговорах - Ред.). Люди буквально кричали на нас, вимагали якимось чином завадити цьому.

Читайте також: Зеленський: Спершу гарантії безпеки і припинення вогню, потім - Крим і Донбас

Як ви оцінюєте пропозицію української делегації щодо Криму на переговорах у Стамбулі?

Ми погоджуємося з основним меседжем - звільнення Криму має відбуватися не військовим шляхом. Це повинно статися за результатами війни. Тобто, Росія буде знесилена, і все міжнародне співтовариство має вимагати повернення окупованих територій Україні. Ми не погоджуємося з тим, що, мовляв, треба вести переговорний процес про статус Криму. Тому що він визначений в Конституції України та сотнями міжнародних актів. Отже, треба бути максимально обережними в наших пропозиціях, щоб не давати поступок російській стороні і можливість зачепитися за формулювання. Я не думаю, що члени української делегації планують щось здати. На мій погляд, вони просто необережно використовували ті чи інші терміни.

Чи можна сьогодні говорити про якийсь активний громадський опір російській анексії Криму?

За вісім років в умовах російської окупації в Криму випалений простір громадянського руху. Нині понад 150 людей, в основному кримські татари, визнані окупаційною владою екстремістами та терористами. З початком повномасштабної війни репресії посилилися. ФСБ тотально проникло в усі верстви суспільства і намагається не дати людям чинити організований спротив. Проте можуть бути окремі випадки.

Українські ЗМІ повідомляють, що в Криму спостерігається сплеск продажу нерухомості. Ви можете це підтвердити?

Дійсно, ми підтверджуємо масовий продаж нерухомості. Адже у нас є зв'язки із деякими структурами, які займаються операціями на ринку нерухомості в Криму. За їхніми даними, пропозиції продажу збільшилися саме з будівель, які з'явилися останніми роками. В цих будівлях житло купували росіяни або співробітники силових структур РФ, які переселялися на постійне проживання до Криму. Саме в таких будинках пропозиції продажу збільшилися в декілька разів.

Чому так відбувається?

Можуть бути різні причини. Я думаю, що певна частина взагалі планує поїхати з Росії за кордон. Інша частина хоче переїхати назад до Росії з півострова. Адже бачать і чують про сотні авто з пораненими і вбитими російськими солдатами. Тому люди почали усвідомлювати, що рано чи пізно в Крим повернеться українська влада, і вони заздалегідь готуються.

Тобто, кримські лікарні заповнені вбитими і пораненими російськими солдатами?

Так, значну частину поранених і вбитих російських солдат перекидають у Крим. Зокрема, в Джанкойському районі розгорнуті польові госпіталі на базі однієї зі шкіл. Також тіла вбитих перші тижні спалювалися в Сімферопольському крематорії. Зараз кажуть, що це вже припинилося. Люди в Криму жахнулися наслідків війни. Це протверезило тих, хто підтримував Росію.

А чому немає відео російських поранених і вбитих з Криму?

У Криму заборонено знімати і з'являтися біля госпіталів. Так само заборонено знімати лікарям. Зрозуміло, люди бояться і не роблять цього. Адже там діє репресивна машина і покарання наступає миттєво. При чому, якщо не можна покарати суттєво за зйомку, то обов'язково підкинуть заборонену літературу тощо.

У чому головна сила українців та кримських татар у боротьби проти окупації?

Неприйняття. Окупаційний режим у Криму дуже схожий на радянський. У СРСР людина могла сварити владу на кухнях, але водночас у публічному житті діяти так, як хоче влада. Але разом з тим є певна відмінність у російському режимі - він вимагає, щоб людина час від часу підтверджувала лояльність. Наприклад, виступити з підтримкою так званої "спеціальної операції в Україні". Багато людей, які не приймають окупантів, уникають цього. Тому росіяни виявляють тих, хто проти них. Зокрема, до нелояльних зарахували кримських татар, і тепер їх системно переслідують. Етнічним українцям, яких у Криму понад 500 тисяч, окупанти просто не довіряють.

А скільки в Криму проживає кримських татар?

На початок окупації було 300 тисяч. Після анексії з Криму виїхало 80-100 тисяч людей, з яких 30-35 тисяч можуть становити кримські татари. Водночас, за різними оцінками, з 2014 року в Крим переїхало від 600 тисяч до мільйона росіян.

Можна визначити скільки людей в Криму підтримують Україну?

Будь-які цифри будуть гіпотетичні. Адже провести опитування не можливо, тому що багато людей не скажуть правду. Хіба можна провести опитування в концтаборі? Але я думаю більшість людей, які живуть у Криму, жахаються і бояться Росії: її жорстокості і несправедливості. Як би людям не промивали мозок, але вони мають можливість порівнювати життя до окупації та нині. В часи українського суверенітету у людей не було страху. Було все що завгодно, але страху за себе і свою родину не було. Нині він є.