Реформа СБУ: друга спроба за парламентом

Минулого тижня у парламентському комітеті з питань нацбезпеки, оборони і розвідки представили новий варіант законопроєкту "Щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України". Втім, після кількох місяців роботи депутати так і не змогли узгодити кінцевий текст документу, продовжуючи дискутувати навколо принципових питань обмеження правоохоронної діяльності, компетенції щодо розслідування корупційних та економічних злочинів чи навіть чисельності спецслужби.

Кінець гібридного статусу?

Формально, робота над поточним проєктом змін до реформи Служби безпеки України почалася ще три роки тому  за президенства Петра Порошенка. Та нині,  після реформи прокуратури, створення Національного антикорупційного бюро та Держбюро розслідування, а також принаймні формального перетворення міліції на поліцію, спецслужба лишається єдиною силовою структурою яка працює за законом, ухваленим ще 1992 року. У ньому СБУ визначена як "держорган спеціального призначення із правоохоронними функціями".

Покласти кінець такому гібридному статусу і покликана нинішня реформа, запевняє DW заступниця голови парламентського комітету Мар'яна Безугла ("Слуга народу"), яка останні місяці стоїть на чолі робочої групи з доопрацювання законопроєкту. Сам законопроєкт в березні цього року подав до Верховної Ради Володимир Зеленський, виконуючи одну за своїх передвиборчих обіцянок щодо реформ.

Та законопроєкт відразу потрапив під шквал критики до якого долучилась навіть пропрезидентська фракція: в принципових питаннях втручання в економічне чи внутрішньополітичне життя країни він не тільки закріплював теперішні повноваження СБУ, але й навіть розширював їх. Тож у травні Рада замість підтримки документу у першому читанні направила ініціативу на доопрацювання у профільний комітет. Як стало відомо DW, зараз робота над законопроєктом вийшла так би мовити на фінішну пряму.

Читайте також: Реформа СБУ: як "вкоротити довгі руки" спецслужбі?

Опір системи

Мар'яна Безугла пояснює, що попри колективну розробку президентський законопроєкт фактично був написаний всередині системи СБУ, яка природньо опирається змінам. "Ми ж прагнемо вийти на формування принципово нової спецслужби, яка зосереджена на контррозвідці, держбезпеці, захисті національної державності і держтаємниць", - зазначає вона у телефонній розмові з DW. Служба безпеки, однак, не хоче втрачати право розслідувати корупційні чи економічні злочини, називаючи роботу в цьому напрямку власне важливою частиною захисту національної безпеки.

Сергій Пунь, головний спікер реформи від самої спецслужби, волів би розглядати перехід СБУ  до виключно контррозвідувального напряму "у більш далекій перспективі". "Без внесення відповідних змін до конституції повністю позбавити СБУ функцій правоохоронних і, у першу чергу, функцій досудового розслідування неможливо", - стверджує він.

Натомість Консультаційна місія ЄС та представництво НАТО в Україні, які з 2016 року беру участь у реформуванні української системи держбезпеки, стоять на протилежних позиціях. В середині вересня вони направили до парламенту спільного листа в якому закликають чітко обмежити слідчі функції СБУ - в першу чергу, у сфері боротьби з економічними злочинами, контрабандою, корупцією та організованою злочинністю. "Тільки генпрокурор повинен мати право передавати кримінальні провадження до СБУ (…) у випадках, коли злочин становить реальну та безпосередню загрозу для конституційного ладу держави", - йдеться у документі, копія якого є в розпорядженні DW.

Застаріла критика чи відсутність прогресу?

Західні консультанти також закликають створити механізми парламентського контролю та систему запобіжників у питаннях дотримання прав людини спецслужбою, перевести її співробітників з військової служби на цивільну, а ще - повністю розформувати головне управління боротьби з корупцією і організованою злочинністю, скандально відомий "департамент К", чий колишній очільник Сергій Демчина ще за часів Порошенка підозрювався у незаконному збагачені. "У теперішньому вигляді законопроєкт не можна вважати таким, що відповідає європейським та євроатлантичним принципам та найкращим практикам і його прийняття означатиме втрачену можливість для реформування СБУ", - підсумовують автори листа.

Мар'яна Безугла переконує DW, що викладені в листі зауваження "трохи застарілими" і вже частково врахованими. Щоправда текст законопроекту вона надати DW відмовилась, пояснивши це тим, що над документом триває робота. Законопроєкт в його теперішньому варіанті, за словами депутатки, суттєво обмежує СБУ у можливостях втручання в економічні справи та антикорупційні розслідування. "Якщо чиновника корумпують іноземні спецслужби, то СБУ повинна дивитись ширше, розглядати його, як агента недружньої держави, а не як корупціонера", – пояснює вона.

Окрім того, розповідає Безугла, автори реформи врешті дійшли згоди щодо скорочення чисельності спецслужби майже вдвічі – до 17 тисяч працівників, частину з яких дійсно переведуть на цивільну службу. Щоправда робити це будуть поступово, адже скорочення потребуватиме виплат значних компенсацій.

А от щодо слідчих функцій СБУ дискусії ще тривають, визнає депутатка. "Моя позиція: СБУ повинна перестати розслідувати злочини, - говорить вона, - Та після консультацій з ДБР і комітетом з правоохоронної діяльності ми зрозуміли, що ніхто не спроможний одразу взяти цю роботу на себе. Тому зараз обговорюємо, як зробити це поетапно".

У Консультаційній місії ЄС у відповідь на запитання DW в понеділок висловили сподівання на подальше доопрацювання законопроєкту, зокрема у питаннях позбавлення СБУ правоохороних функцій, водночас відзначивши "відсутність значного прогресу в розробці нової версії реформи". Попри це в парламентському комітеті з нацбезпеки і оборони прогнозують, що зможуть опублікувати остаточний варіант законопроекту впродовж двох тижнів і ухвалити його в першому читанні ще восени.