Резонансні справи в КСУ: перспектива залежить від суддів?

Спецконфіскація у кримінальному провадженні та цивільна конфіскація необґрунтованих активів посадовців, добровільне об'єднання територіальних громад, запроваджений урядом карантин - Конституційний суд України (КСУ) розглядає нині на предмет конституційності положення актів, що регулюють ці питання.

У разі визнання їх неконституційними, українській владі доведеться або згортати важливі реформи, або досить швидко шукати альтернативні шляхи їх здійснення. Адже деякі з актів, які розглядає КСУ, свого часу були ухвалені задля отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом.

Найцікавіше - попереду

Також чекають на розгляд у КСУ мовний закон, закони про люстрацію, ринок землі, створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Суспільні очікування, а тому й напруження, високі, адже КСУ уже визнав неконституційними низку положень антикорупційної реформи, зокрема декриміналізував незаконне збагачення, скасував низку положень щодо статусу Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і визнав неконституційним призначення його директором Артема Ситника, а також позбавив низки повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)

Читайте також: "Конституційний надзвичайний стан": як у Берліні оцінюють конфлікт Зеленського та КСУ

Експерти наголошують, що КСУ став зручним інструментом політиків для скасування реформ і законів, що зачіпають їхні особисті інтереси чи інтереси їхніх партій. З огляду на це експерти попереджають, що невирішена в Україні конституційна криза тільки посилюватиметься. "На розгляді у КСУ ще багато подань від народних депутатів, які можуть сколихнути суспільство. Адже проросійські політсили, зокрема ОПЗЖ, скеровують проголосовані у парламенті закони в КСУ для розгляду їх на конституційність. І здебільшого це реформаторські закони або акти, спрямовані на рух України у бік Європи", - констатує експертка з конституційної реформи Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Вона наголошує, що попри невизначеність ситуації з головою КСУ Олександром Тупицьким, якого президент указом відсторонив від посади, обурення резонансними рішеннями та суспільну недовіру, судді КСУ продовжують працювати, й усі їхні рішення вважатимуться легітимними й надалі.

Потрібен конкурс і міжнародні експерти

Наразі у КСУ працюють 16 суддів і дві посади залишаються вакантними. За законом, задля збереження балансу всіх гілок влади та уникнення узурпації влади, президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів призначають у КСУ по шестеро суддів. І хоча Конституцією передбачений конкурсний відбір на посаду судді КСУ, однак як саме та за якими критеріями проводити конкурс, в українському законодавстві чітко не виписано. Цим політики і користуються.

Читайте також: Євродепутати: КСУ треба оновлювати, а не розпускати

За словами Кириченко, більшість посад у КСУ зайняті завдяки "політичним призначенням", тож суддям не дають забути тих, хто їх делегував на посади, і здебільшого вони й змушені працювати в інтересах політиків. "Ніхто не хоче відмовлятися від політичних призначень суддів у КСУ. Створені такі умови, за яких судді служать політикам, а не суспільним інтересам", - пояснює експертка.

Утім, вихід є. "Треба запровадити справжні конкурсні відбори суддів Конституційного суду з залученням міжнародних експертів. У суспільства є запит, аби в цьому суді працювали найбільш гідні правники", - вважає аналітикиня Центру протидії корупції Галина Чижик.

Біг по колу

На такий шлях вказує Україні Венеціанська комісія - дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, що оцінює відповідність проєктів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. 

У нещодавньому висновку за терміновим запитом президента України щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після резонансного рішення КСУ, Венеціанська комісія чітко зазначила, що українській владі необхідно створити орган для перевірки кандидатів на обрання суддями КСУ з залученням міжнародних експертів.

Читайте також: Венеціанська комісія: Ситуація в Україні вимагає реформування КСУ

За словами Галини Чижик, громадські організації разом з незалежними експертами з конституційного права вже навіть підготували відповідний законопроєкт. Однак народні депутати з фракції партії "Слуга народу" не готові розглядати його у сесійній залі. "Їх, як і їхніх попередників, влаштовує можливість призначення "своїх", лояльних суддів", - припускає Чижик і наводить як приклад нещодавнє призначення Верховною Радою судді КСУ за своєю квотою.

У середині лютого фракція "Слуга народу" висунула і проголосувала за кандидатуру Віктора Кичуна - відомого давнього соратника Федора Веніславського, представника президента у КСУ. Провладна більшість призначила Кичуна без конкурсу. "А потім ці люди і сам президент скаржитимуться, що судді ухвалюють сумнівні рішення. Тож починати треба з себе, бо інакше це біг по колу", - обурюється член правління аналітичної фундації Dejure Роман Маселко.

Що робити?

Також нещодавно без конкурсного відбору свою квоту у КСУ мав намір закрити і з’їзд суддів. Однак цьому завадив не в останню чергу суспільний резонанс. Громадські організації влаштували під стінами готелю, де проходило зібрання, акцію протесту "Ні з'їзду суддівської нечесності", на якій вимагали проводити конкурсний відбір кандидатів на посаду судді КСУ з залученням міжнародних експертів.

Також посли країн-членів "Великої сімки" (G7) закликали з'їзд українських суддів відкласти призначення суддів КСУ до затвердження нових процедур їхнього відбору. "Розголос активістів спрацював. Цього разу судді не обрали свого представника у КС без конкурсу. Сподіваюсь, що до наступного з'їзду Верховна Рада ухвалить закон про конкурсний відбір з залученням міжнародних експертів", - зазначає Маселко.

Читайте також: "Рішення КСУ щодо Ситника - "вибух" давно закладеної бомби"

Представниця Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко повідомила, що комітет з правової політики ініціює створення робочої групи з проблем діяльності КСУ та вже запросив долучитися до роботи групи експертів та громадських активістів.

Наступного року закінчується повноваження нинішнього голови КС Олександра Тупицького та судді Олександра Касмініна, яких призначав у цей суд за своєю квотою ще президент Віктор Янукович. Тож експерти сподіваються, що нові кандидатури на ці посади та дві нині вакантні посади у КСУ вдасться заповнити вже суддями за результатами конкурсного відбору з залученням міжнародних експертів.