Історична реформа календаря ПЦУ з багатьма питаннями
25 травня 2023 р.
У церковній системі 1 вересня 2023-го починається відлік нового церковного року. Саме з цієї дати в Православній церкві України (ПЦУ) вирішили перейти на новоюліанський календар.
Нові дати нового церковного календаря
За цим календарем, перше релігійне свято, Різдво Пресвятої Богородиці, яке відзначалося 21 вересня, у ПЦУ тепер будуть святкувати 8 вересня. Відповідно на 13 днів назад змістяться в календарі церкви більшість інших християнських свят - день святого Миколая з 19 на 6 грудня, Різдво Христове з 7 січня на 25 грудня, Щедрий вечір - з 13 січня на 31 грудня, Водохреще - з 19 на 6 січня.
Водночас зміни не торкнуться Великодня, Квітної неділі, Вознесіння та Зелених свят. Їх у ПЦУ відзначатимуть за чинною пасхалією - методикою визначення дати Великодня. Так вирішила церква на засіданні архієрейського собору в середу, 24 травня.
Читайте також: Календарна реформа: УГКЦ святкуватиме Різдво 25 грудня
Календарний перехід формально ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. "Це рішення, на яке чекає від нас і більшість вірних нашої Церкви, і більшість українського суспільства. Це рішення непросте, ми йшли до нього тривалий час, поступово, крок за кроком, і робимо його зважено. Але воно так само необхідне, як свого часу було необхідним рішення запровадити українську живу мову в богослужінні замість традиційної слов'янської, запровадити автокефальний устрій життя церкви замість багатостолітньої підлеглості", - зазначив голова ПЦУ митрополит Епіфаній, коментуючи історичне рішення.
Війна РФ посилила підтримку календарної реформи
Більшість православних церков перейшли на новоюліанський календар 100 років тому під час Всеправославного конгресу, що проходив у Константинополі у травні 1923 року, і користуються ним донині, називаючи більш точним. Старим юліанським календарем, який відстає від світського календаря на 13 днів, продовжують користуватися російська, грузинська, сербська та македонська православні церкви, а також Єрусалимський патріархат.
Читайте також: ПЦУ створила релігійну організацію в Почаївській лаврі
Переходу на новоюліанський календар ПЦУ прагнула ще від отримання Томосу - документу про автокефалію від Константинопольського патріархату, яким було започатковано церкву 2019 року. Втім, впевненості, що українці схвально сприймуть календарну реформу, не було навіть серед ключових осіб у ПЦУ. Оскільки, за даними опитувань Соціологічної групи "Рейтинг", у 2019 році лише 25 відсотків опитаних українців підтримували ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. "Поспішна календарна реформа потенційно законсервує в Московському Патріархаті тисячі громад з мільйонами віруючих і внесе сум'яття в українське православ'я на десятиліття вперед", - застерігав тоді заступник голови управління Православної церкви України з зовнішніх зав'язків Євстратій Зоря.
Натомість повномасштабне вторгнення Росії в Україну кардинально змінило ситуацію у релігійному житті українців. У листопаді 2022 року, за даними соціологів, уже 44 відсотків українців були готові перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. Тоді ж у державному мобільному додатку "Дія" запустили спеціальне нерепрезентативне опитування, під час якого 58 відсотків українців підтримали календарну реформу. На це відреагувала ПЦУ. "Тож прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії "русского міра", вимагають від нас назрілого рішення - долучитися до більшості помісних православних церков і запровадити у вжиток новоюліанський календар", - йдеться у повідомленні пресслужби ПЦУ, оприлюдненому після архієрейського собору.
Читайте також: Різдво під час війни: коли святкуватимуть українці
При цьому собор визначив, що за парафіями та монастирями, які цього бажають, зберігається право використовувати старий календар.
Як відреагує на зміни календаря ПЦУ держава?
Реагувати на зміни у церковному житті доведеться і державі. 7 січня і 25 грудня є офіційними святковими неробочими днями, оскільки в країні відзначається Різдво Христове. Яка з дат тепер буде "офіційним Різдвом"? Окрім ПЦУ, багато парафій і вірян в Україні має Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП). Там поки не відреагували на перехід ПЦУ на новоюліанський календар і офіційно дотримуються старого юліанського календаря. Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський в коментарі DW зауважив, що узгодження церковних свят з державними, відповідно до календарної реформи ПЦУ, буде розглядатися після консультацій з релігійними громадами. "До нас наразі звернулася одна релігійна організація з поки що пропозицією переглянути два державних та національних свята, які пов’язані з церковними річницями – це Покрова, день захисника та захисниць України, зараз це свято відзначається 14 жовтня, а пропонують 1 жовтня. Друге свято – День української державності, яке відзначається 28 липня, у день хрещення Київської Русі-України пропонують відзначати 15 липня. Ми проведемо консультації про це", - сказав Єленський.
"Старокалендарники" в Україні будуть
На його думку, тих, хто надалі дотримуватиметься юліанського календаря і відзначатиме релігійні свята по-старому, в Україні ще якийсь час буде достатньо. Однак те, що ПЦУ залишила перехід на новий календар на розсуд релігійних громад і монастирів, він вважає позитивним. "Це дуже добре, що є право вибору. Бо у 1920-х роках, коли такі календарний перехід відбувався, наприклад, у Греції, там були "старокалендарні розколи". Вони пов’язані з церковними традиціями, які дуже сильні. Тому цей календарний перехід потребуватиме серйозної роз'яснювальної роботи і серед мирян, і серед священників", - каже Віктор Єленський.
УПЦ МП та віряни цієї церкви, скоріш за все, ігноруватимуть календарну реформу ПЦУ, продовжуватимуть дотримуватися "старого календаря" та святкуватимуть Різдво саме 7 січня, припускає релігієзнавиця Ірина Богачевська. "Думаю, що у кожної з церков тепер буде своє Різдво. Окрім цього, УПЦ МП спекулюватиме на цьому, називаючи ПЦУ ще більшими "розкольниками", прозахідними, продажними тощо. Це буде карта, яку підхопить і далі розігруватиме Російська православна церква в Україні (УПЦ МП. - Ред.)", - вважає Богачевська. На її думку, це ще більше посилюватиме світоглядний розкол між церквами, в результаті якого УПЦ МП закінчить своє існування в Україні, оскільки більшість вірян перейде до ПЦУ. "Якщо б УПЦ МП вела більш розумну політику, то б зараз також перейшла на новоюліанський календар, і це б було доказом, що ця церква порвала з Москвою і РПЦ. Але ж вони, скоріш за все, цього не зроблять", - прогнозує релігієзнавиця.
Неправдоподібний розрив УПЦ з Москвою
Від початку повномасштабної російської війни Українська православна церква активно намагається позиціонуватися як незалежна від Москви. Зокрема, церква змінила свій статут. З нього, як заявили пізніше в церкві, "були виключені всі норми, які хоч якось натякали або говорили про зв'язок з Москвою". Утім, в українському суспільстві та владі багато хто не вірить у цей розрив, вважаючи його лише формальним. Особливого розголосу набули події навколо Києво-Печерської лаври навесні цього року. Намісника монастиря УПЦ МП Павла Лебідя органи безпеки підозрюють, зокрема, в поширенні матеріалів, які виправдовують російську агресію в Україні.
Крім того, Російська православна церква неодноразово публічно ставала на захист УПЦ. Відреагували в російській церкві й на перехід ПЦУ, яку там називають "розкольницькою церквою", на новий календар. Заступник голови комунікаційного відділу церкви Вахтанг Кіпшидзе висловив припущення, що українська влада "всіляко підтримуватиме цю ініціативу та нав'язуватиме її вірянам". "Спроба примусити людей використовувати новий календар має розглядатися в контексті переслідувань Української православної церкви", - цитує його російське видання lenta.ru.
Тим часом, за даними Державної служби з етнополітики та свободи совісті, з 2019 року з УПЦ МП до ПЦУ перейшло більше 1400 релігійних громад. Процес переходу інтенсифікувався у квітні та травні цього року після низки скандалів у Києво-Печерській лаврі та інших церквах УПЦ МП.