"Розгойдати Молдову". Партія "Шор" і "тарифні протести"

У центрі Кишинева у вівторок, 28 лютого, пройшов мітинг, організований "Рухом для народу", основу якого складають члени партії "Шор". Вона названа на честь її лідера Ілана Шора, бізнесмена, який перебуває у міжнародному розшуку в справі про крадіжку 1 мільярда доларів з банківської системи Молдови. Акція протесту відбулася на тлі продовження в країні режиму надзвичайної ситуації у зв'язку з війною в Україні та загрозами для енергетичної та національної безпеки.

Політична партія "Шор" торік у вересні заявила про початок безстрокових протестів із вимогою дострокових парламентських і президентських виборів. У Молдові її вважають головною проросійською силою. У вівторок мітинг у  Кишиневі зібрав близько трьох тисяч осіб. Влада мобілізувала поліцію, але до сутичок не дійшло.

Читайте також: Депутатка Бундестагу: Влада в Молдові стабільна, хоча країна розколота

Проти тарифів і проти Майї Санду

Організатори акції закликали громадян вийти на протест, щоб вимагати від влади компенсації комунальних рахунків за три місяці зими. Збори були призначені на 12:30 дня, тож підтягнулися переважно молодь і пенсіонери. Подекуди були помічені люди зі списками в руках, які звіряли прізвища учасників, а місця збору були підписані назвами районів і міст країни.

Приблизно за годину колона вийшла на одну зі смуг проїжджої частини, очолила її депутатка парламенту від партії "Шор" Марина Таубер, яка зараз перебуває під слідством у справі про незаконне фінансування та фальсифікацію фінансового звіту партії. Учасники демонстрації скандували "Жос Майя Санду" ("Геть Майю Санду") на адресу президентки країни і чомусь несли розтяжку "Ні війні в Молдові".

Пересічні протестувальники зізнавалися, що прийшли кожен зі своїм порядком денним. Молодь не могла виразно оформити думки і виступала "просто за мир і все добре". Пенсіонери таки скаржилися і на справді непомірні комунальні платежі. Після провалу переговорів про новий газовий контракт із "Газпромом" торік у жовтні Молдові довелося закупити частину газу в Європі. Газ за ринковими цінами різко підняв і ціни на комунальні послуги. В опалювальний сезон рахунки стали досягати сум у сто євро в перерахунку і вище, а державні компенсації більше схожі на лотерею - їхній розмір постійно варіюється.

"Ми вважаємо за краще мерзнути, платити нічим", - так описав ситуацію літній чоловік, який живе з родиною сина в котеджі, що опалюється газовим котлом. На місяць, ремствує він, потрібно двісті кубометрів газу, а ціна 1,5 євро за куб. З іншого боку, визнає він, будь-яка інша політична сила в країні також навряд чи має рецепт вирішення цієї проблеми.

Читайте також: Молдова закликає ЄС ввести санкції проти проросійських олігархів

Технологія протесту від "Шора"

Поступово колона дійшла до примерії Кишинева, де було призначено мітинг. Поліція та спецпризначенці перекрили центральний проспект Штефана Великого, щоб не пропустити протестувальників далі до урядових будівель. Марина Таубер дійшла до точки дотику з першою шеренгою поліції, але там колона і зупинилася. Мітинг пройшов прямо посеред проїжджої частини.

Партія "Шор" має 6 місць зі 101 у парламенті країни. Сам Ілан Шор перебуває в Ізраїлі, де народився та має громадянство. У Молдові у 2017 році він був засуджений до семи з половиною років позбавлення волі, а після апеляції, через два роки, утік з країни та був оголошений у міжнародний розшук. Але Ізраїль у його екстрадиції відмовив. Відтоді він спілкується з прибічниками через соцмережу Facebook.

Бізнесмен відкрито контактує з представниками російської влади і домовляється, наприклад, з "Россільгоспнаглядом" про постачання до Росії сільгосппродукції з міста Орхеї, де він колись був примаром (румунський і молдавський аналог посади мера. - Ред.). Він не приховує, що його завданням є повалення проєвропейського уряду Молдови.

Технологія протестів проста. Країною розкидані соціальні магазини під маркою "МеріШор" (у перекладі "Журавлина"). Частина вивіски зі словом "Шор" виділена червоним кольором, щоб було зрозуміло, хто саме дає пенсіонерам та незаможним дешеві продукти харчування. Ілан Шор запустив цей соціальний проєкт ще у 2015 році, зараз працює 139 таких магазинів, якими користуються до 400 тисяч осіб.

За чотири дні до акції протесту біля магазинів виставляються агітаційні намети "Руху для народу", а активісти роздають листівки із закликом вийти на вулицю. Кореспондентові DW агітатори повідомили, що участь безкоштовна, хоча в Кишиневі не секрет, що такса за участь у демонстрації - 400 леїв (20 євро в еквіваленті).

Читайте також: Молдова - наступна ціль Путіна? Що кажуть експерти

До протестів "Шор" влада "ставиться спокійно"

Депутат парламенту Молдови від партії більшості "Дія та солідарність" (PAS) відомий музикант Віталій Гаврук зазначає, що в Молдові потрібно враховувати регіональний менталітет. Тут практично немає людей, які не мають другого, третього чи навіть четвертого громадянства. У порядку речей мати румунський паспорт, у багатьох є російський, хтось має український чи ізраїльський. Тому Ілан Шор, навіть після втечі є депутатом парламенту і отримує там зарплату.

"Партія влади спокійно ставиться до протестів "Шор" та вважає їх нерелевантними у поточній ситуації", - продовжує Гаврук. Їхній пік припав на жовтень-листопад минулого року, коли в центрі Кишинева стояли намети, а демонстрантів мобілізували з усієї Молдови. Коштувало це організаторам дуже дорого. За підрахунками його колег, один день коштував 5 мільйонів доларів.

Відтак протести стали слабшати, і тепер жодного шансу похитнути позиції президента країни Майї Санду, вважає політик, вони не мають. Крім того, спецслужбам чудово відомо, що магазини "МеріШор", по суті, є філією партії, а протести проплаченими, це задокументовано. Але на шляху до Євросоюзу, пояснює Гаврук, головне - це верховенство закону. Поки немає рішення суду, немає жодних реакцій.

За останнє десятиліття, пояснює він, у молдавському суспільстві відбулося тектонічний зсув у бік Євросоюзу. Колись до півмільйона громадян країни їздили до Росії на заробітки, а тепер вони живуть у країнах ЄС та можуть порівнювати. Торік вони надіслали додому близько півтора мільярда доларів, їхній вибір однозначно на боці Євросоюзу.