Саудівський проєкт століття зіткнувся з труднощами

Коли 2015 року Ер-Ріяд представив програму Saudi Vision 2030 ("Бачення 2030") щодо радикальної диверсифікації та модернізації економіки країни, багато спостерігачів були вражені її масштабами і сміливістю - настільки амбітними були плани. Колосальний саудівський проєкт, націлений на зниження залежності від нафти, передбачав будівництво і гірськолижної траси в пустелі, і цілого міста суто для спорту і розваг, і нового мегаполісу Неом посеред пустелі - без автомобілів і вуглецевих викидів.

"Бачення 2030" мало змінити імідж Саудівської Аравії на міжнародній арені. В окремих проєктах можна було помітити ознаки модернізації релігійно-консервативної країни, якою авторитарно править королівська сім'я, що не терпить політичного та соціального інакомислення.

Однак з 2015 року ситуація серйозно змінилася - тож останніми місяцями вже кілька саудівських урядовців виступили з роз'ясненнями, як будуть скорочені масштаби програми. Ще в грудні минулого року міністр фінансів Мохаммед аль-Джадаан оголосив, що реалізація деяких проєктів відкладається. Пізніше, у квітні, на конференції Світового економічного форуму в Ер-Ріяді він пояснив, що Саудівська Аравія пристосовується до поточних обставин. Наприклад, один із найважливіших проєктів Неом - дзеркальна мегабудівля, наддовгий хмарочос у пустелі під назвою "Лінія" (The Line) - спочатку планувалося збудувати завдовжки в 170 кілометрів, тепер же його мають реалізувати лише завдовжки трохи більше ніж два кілометри.

Це вже не перше коригування Неом. Наприклад, змінилися терміни будівництва: якщо спочатку проєкт планувалося завершити до 2030 року, то тепер, імовірно, він затягнеться ще на 20 років. Згідно з першими розрахунками, витрати мали становити близько 500 мільярдів доларів (468 мільярдів євро), але спостерігачі вважають, що бюджет може зрости до двох трильйонів доларів (1,87 трильйона євро).

Читайте також: Чи може Саудівська Аравія виступити в ролі посередника між Україною і Росією

Саудівська Аравія шукає інвесторів для "Бачення 2030"

Інші аспекти "Бачення 2030" з плином часу теж виглядають не так, як планувалося. Деякі з найамбітніших проєктів мали залучити в Саудівську Аравію іноземних інвесторів. Однак це виявилося не так уже й просто: обсяг прямих іноземних інвестицій поки що нижчий, ніж очікувалося. Вагатися інвесторів, на думку аналітиків, змушують політична нестабільність у регіоні, наприклад, війна Ізраїлю проти терористів ХАМАСу у Секторі Гази, і непрозорість саудівського законодавства. Взагалі-то Ер-Ріяд від самого початку був готовий узяти на себе більшу частину інвестицій у "Баченні 2030", однак тепер, схоже, королівство змушене самостійно оплачувати всі витрати практично в повному обсязі. Більша частина коштів надходить із Суверенного фонду Саудівської Аравії (PIF), одного з найбільших суверенних фондів у світі, який фінансується за рахунок доходів від продажу саудівської нафти.

У березні уряд королівства передав PIF вісім відсотків своїх акцій у державній нафтовій компанії Aramco. Це означає, що тепер цей фонд володіє 16 відсотками акцій держконцерну, вартість якого оцінюють у два трильйони доларів (1,871 трильйона євро) - це четверта за вартістю компанія у світі. Однак критики зазначають, що хоча PIF управляє портфелем активів вартістю 940 мільярдів доларів (879 мільярдів євро), у його розпорядженні перебувають ліквідні кошти обсягом всього 15 мільярдів доларів (близько 14 мільярдів євро).

Аналітики пов'язують уразливість проєктів "Бачення 2030" саме з сильною залежністю від цін на нафту. За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), щоб саудити могли реалізувати цю програму, ціна на нафту має триматися на рівні близько 96 доларів (89,8 євро) за барель. Тим часом, якщо в січні ціна бареля сирої нафти, яка часто використовується як індикатор для нафтового ринку, становила приблизно 70 доларів, то до середини року вона зросла лише до 81 долара.

У червні агентство Bloomberg повідомило, що Саудівська Аравія стала найбільшим емітентом облігацій серед ринків, що розвиваються, вперше за більш ніж десять років обігнавши за цим показником Китай. Державні облігації випускаються для фінансування державних витрат; це вид позики, за якою уряд країни-емітента виплачує відсотки власникам облігацій. Щоб покрити нестачу прямих іноземних інвестицій, саудити тепер беруть таких позик більше, ніж будь-коли, передає Bloomberg.

"Бачення 2030" під загрозою?

"З огляду на сукупність чинників, можна дійти висновку, що Саудівська Аравія наразі певною мірою жонглює доступними їй інструментами економічної політики", - каже Роберт Могельницький з вашингтонського Інституту арабських держав Перської затоки. Він, однак, не вважає ситуацію з "Баченням 2030" ані настільки вражаючою, ані настільки катастрофічною, як це іноді зображають: "Реальність десь посередині"

Деякі частини держпрограми просуваються добре. Згідно з опублікованим у лютому проміжним звітом американського фінансового інституту Citigroup, досягнуто "значного прогресу", наприклад, щодо частки жінок, які працюють, частки корінного населеннясеред власників будинків і доходів від секторів економіки, не пов'язаних із нафтою.

У середині червня дослідники МВФ, відвідавши Саудівську Аравію, дійшли висновку, що "безпрецедентні" економічні перетворення в країні проходять успішно. Вони також привітали "зміну пріоритетів у витратах" у рамках "Бачення 2030".

Загалом, на думку Роберта Могельницького, позиції саудитів щодо реалізації програми "Бачення 2030" наразі не найсильніші, але в запасі в них ще не закінчилися козирі: "Вона поклала початок серйозним фундаментальним змінам у соціально-економічній траєкторії Саудівської Аравії. Але попереду ще дуже багато роботи".