1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаБілорусь

Що буде в Білорусі, якщо помре Лукашенко

Дар'я Бернштейн
15 травня 2023 р.

На тлі розмов про можливу хворобу Олександра Лукашенка, експерти обговорюють, що відбуватиметься в країні в разі його раптової смерті, і називають сценарії передання влади в Білорусі.

https://p.dw.com/p/4RMf7
Олександр Лукашенко
Олександр ЛукашенкоФото: Mikhail Klimentyev/Kremlin/Sputnik/REUTERS

9 травня 2023 року білоруський правитель Олександр Лукашенко взяв участь у параді в Москві з нагоди Дня Перемоги, де було помітно його погане самопочуття. Цього ж дня Лукашенко вперше не виступив із промовою на урочистостях у Мінську - його замінив міністр оборони. Це стало причиною розмов про можливу хворобу Лукашенка. Що станеться, якщо він раптово помре? Якою буде в цьому випадку зміна влади? Чи готує Лукашенко наступника і чи скористається шансом Світлана Тихановська?

Що говорить закон?

Згідно з білоруським законодавством, у разі смерті президента є два сценарії того, що відбуватиметься далі. Якщо глава держави помер з природних причин, то до нових виборів його обов'язки виконуватиме спікер верхньої палати парламенту. Наразі цю посаду обіймає Наталія Кочанова. Її політична кар'єра почалася 16 років тому з посади мера Новополоцька, згодом вона стала єдиною віцепрем'єркою у білоруському уряді, очолювала адміністрацію президента і була помічницею Лукашенка по Мінську. Усі ці роки вона незмінно демонструє лояльність президенту.

До речі, у Конституції РБ 1994 року прописано, що виконувачем обов'язків президента має бути голова нижньої палати парламенту, у Конституції 1996 року - прем'єр-міністр, останні зміни внесли 2022-го на тлі найгострішої політичної кризи. За першим сценарієм нові вибори відбудуться максимум через 70 днів після смерті президента.

Якщо президент помирає насильницькою смертю, то в країні негайно оголошується надзвичайний або воєнний стан. Ця норма з'явилася в Конституції РБ лише торік. Під час надзвичайного стану обмежать пересування громадян, на вулицях побільшає силовиків, мітинги і страйки опиняться під забороною. Якщо запровадять воєнний стан, встановлять комендантську годину, військовозобов'язані не зможуть нікуди виїхати. Влада до обрання нового президента переходить до Ради безпеки. Ця зміна теж з'явилася торік. І в цьому випадку Олександра Лукашенка замінить Наталія Кочанова. Усі чиновники зобов'язані виконувати рішення Радбезу, зокрема і його держсекретар. Цю посаду зараз обіймає Олександр Вольфович, він народився в Росії, що забороняє йому балотуватися в президенти.

Термінів для нових виборів у разі другого сценарію немає, під час надзвичайного і воєнного станів не може проводитися голосування. І якщо надзвичайний стан може тривати максимум місяць, то для воєнного стану обмежень немає. Тож перехідний період за бажання влади може затягнутися на роки.

Читайте також: Навіщо Путін розміщує тактичну ядерну зброю у Білорусі

Чи готує Лукашенко наступника?

Старший науковий співробітник Центру нових ідей Павло Мацукевич вважає, що у Лукашенка склався план на випадок його смерті, однак не варто розглядати Кочанову як наступницю, хоча вона й користується надзвичайною довірою.

"Кочанова має забезпечити передачу влади наступному політику, якого оголосять переможцем на виборах, - вважає Мацукевич. - Цією людиною може бути старший син Лукашенка (Віктор. - Ред.), який користується безумовним авторитетом у владі, нехай і непублічним. Тільки це, за логікою Олександра Лукашенка, гарантує безпеку його сім'ї".

При цьому експерт зазначає, що Росія може визначити іншого наступника - наприклад, прем'єр-міністра. Романа Головченка називають "людиною Віктора Лукашенка". Він добре зарекомендував себе в Москві, до цього очолював військово-промисловий комітет, тому не чужа для силовиків людина, також має зв'язки на Сході - був послом в ОАЕ.

Чи може стати наступником виходець із силового блоку? Координатор експертної мережі "Наша думка" Вадим Можейко слабо оцінює їхні шанси. "У білоруських силовиків є фізична влада, але самі чиновники не захочуть такого правителя, тому що бояться репресій, - каже співрозмовник. - Смерть Сталіна - гарна ілюстрація, як у таких випадках номенклатура об'єднується проти чекістів".

Крім того, зазначає Можейко, серед білоруських силовиків немає єдності - на цьому завжди була вибудувана політика Лукашенка, який панічно боїться змов.

Читайте також: У Білорусі створюють аналог ПВК "Вагнера"?

Чи використає шанс опозиція?

Світлана Тихановська припускає, що після смерті Лукашенка серед його еліти почнеться справжнісінька боротьба: "Якщо його не буде, то весь вплив цієї "еліти" буде дуже крихким - а амбіції величезні. Саме в цей момент мають бути призначені нові вибори - для подолання політичної кризи і приборкання зростання розколу в країні". Політикиня зазначила, що демсили розробили стратегію на перехідний період, проте поки що її не опубліковано.

"Ідеального плану бути не може, це все ж таки буде безпрецедентний випадок для Білорусі, - вважає Можейко. - Найважливіше - вчасно відчути момент. Якщо занадто рано повернутися в Білорусь, можна опинитися у в'язниці. Якщо занадто пізно, все вже буде вирішено".

Водночас експерт зазначає, що навіть ті політики, які перебувають в ув'язненні і не можуть зараз розробляти плани, мають високі шанси на участь у зміні країни. "Вони користуються великою повагою в очах супротивників Лукашенка, тож цілком можуть виявитися підходящими фігурами на пост глави держави", - вважає співрозмовник.

Чому Лукашенко відмовився від виступу 9 травня?