Що буде з Нагірним Карабахом після припинення вогню?

"Це історичний момент", - зазначила в розмові з DW Сільвія Штебер (Silvia Stöber), берлінська журналістка та експертка з Південного Кавказу порталу новин Tageschau.de. За її словами, зустріч у четвер, 21 вересня, в азербайджанському Євласі представників Баку та невизнаної "Нагірно-Карабаської Республіки" (вірменська назва Арцах - Ред.) означає закінчення більш ніж 30-річного періоду історії регіону. Капітуляція? "Так", - констатує Штьобер.

Цьому передувало поновлення у регіоні 19 вересня, у вівторок, масштабних бойових дій, які Азербайджан назвав "антитерористичною операцією". Вже в середу Баку оголосив про тимчасове припинення вогню, повідомивши про гарантії роззброєння військових формувань Карабаху. Баку збирається вести переговори про інтеграцію Нагірного Карабаху до Азербайджану, який є міжнародно визнаною частиною території країни. На яких умовах - питання відкрите.

Карабах повертається під контроль Баку

Азербайджанські експерти називають причиною "антитерористичної операції" Баку його невдоволення тим, як йшли переговори про мирне врегулювання після Другої карабаської війни, яка сталася восени 2020 року. "Позиція Азербайджану полягає в тому, що оскільки це визнана у світі територія Азербайджану, то там не може бути інших збройних сил, крім азербайджанських", - зазначив у бесіді з DW політичний аналітик Фуад Шахбазов.

Але що ж далі? "Єдиний сценарій - повний перехід (Карабаху - Ред.) під контроль Азербайджану, - сказав DW Рубен Єнікополов, професор університету Помпеу Фабра в Барселоні. - Це закінчиться тим, що нічого вірменського там не залишиться. Людей буде або евакуйовано на територію Вірменії, або посаджено до в'язниць Азербайджану".

Єнікополов сподівається, що етнічних чисток вдасться уникнути, і прогнозує "примусову евакуацію" з регіону вірменського населення. Він порівнює нинішню ситуацію з тим, що "Туреччина зробила з греками на початку 20 століття, але не з вірменами тоді ж".

Наскільки високий ризик етнічних чисток?

Сільвія Штебер назвала ризик етнічних чисток "дуже високим". На її думку, розвиток ситуації залежатиме від настрою азербайджанських солдатів. Штебер сподівається, що найгіршого сценарію вдасться уникнути, але наголошує, що ситуація "може вийти з-під контролю". Приводом для стриманого оптимізму експертка називає негативні наслідки для іміджу Азербайджану, а також сигнали про те, що вона назвала "пропагандою" з боку Баку - мовляв, події "мають виглядати як мирна акція".

Що спричинило такий розвиток подій і яку роль відіграла чи не відіграла Росія, чиї миротворці після війни 2020 року перебувають у регіоні? Штебер серед причин того, що сталося, згадує невдоволення Росії діями не лише прем'єра Вірменії Нікола Пашиняна, а й його попередників.

За словами німецької експертки, "Вірменія помилилася", не пішовши на компроміси до війни 2020 року. Штебер пов'язала це з тим, що Нагірний Карабах довго вважався неприступною фортецею, але нові військові технології, у тому числі дрони, змінили розклад сил на користь Баку.

Читайте також: Нагірний Карабах: домовленість про перемир'я, роззброєння "НКР" і переговори

Небезпека війни Азербайджану з Вірменією

"Не було спроби домовитися і запропонувати на той момент розумніший варіант компромісу з розміном територій", - додає Рубен Єнікополов. За його словами, "була гра ва-банк, яка не спрацювала". Єнікополов називає ще одну причину - "дуже сильне зближення Росії та Туреччини", які по-новому "ділять сфери впливу" в регіоні.

І Штебер, і Єнікополов вбачають небезпеку нової війни в регіоні - цього разу прямого збройного конфлікту Азербайджану з Вірменією з метою Баку отримати коридор у Нахічевань - азербайджанський ексклав між Туреччиною та Вірменією. Сільвія Штебер трактує висловлювання президента Азербайджану Ільхама Алієва у тому сенсі, що він може на це піти, хоча вона і вважає такий сценарій "дуже малоймовірним".

Читайте також: Коментар: Капітуляція Карабаху - кінець війни чи початок нової?

Сам Алієв відкидав наявність територіальних претензій до Вірменії. Але якщо війна таки спалахне, зупинити Алієва не буде кому, навіть Туреччині зробити це буде складно, попереджає німецька експертка. Вона виходить із того, що в цій ситуації "Алієв виглядає сильнішим" за президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Схоже оцінює ситуацію Заур Ширієв, експерт аналітичного центру International Crisis Group. За його словами, Баку продемонстрував небажання змінювати свої розрахунки під тиском зовнішніх гравців - навіть з боку свого союзника Туреччини.

Росія залишається торговим партнером Вірменії

Що буде з російською присутністю у регіоні та її відносинами з Вірменією? У Карабаху Росія "не грає жодної ролі", вважає Рубен Єнікополов. З Карабаху її війська, можливо, підуть, прогнозує Сільвія Штебер. Подальша доля російської бази у вірменському Гюмрі невідома.

Але у Вірменії вплив Москви збережеться, передусім економічний. Росія не піде з Вірменії, вона є основним торговим партнером Єревана, каже Єнікополов. На його думку, відносини Москви та Єревана більше не можна буде назвати "відносинами дружніх, братніх країн", але ділові зв'язки залишаться: "Торгувати треба, але любов минула".

Читайте також: Пашинян: Одного разу можемо прокинутись без Росії

Штебер вважає, що хоча нинішня ситуація - важке випробування для Вірменії, але вона може бути і шансом - на стабілізацію та "зниження залежності від Росії". За її словами, співпраця Єревана з Євросоюзом та країнами регіону розширюватиметься. Рубен Єнікополов додає, що це може звучати "іронічно, але Іран уже став чи не найнадійнішим торговим партнером Вірменії".