Що обговорюють на кліматичному саміті COP-28 у Дубаї
1 грудня 2023 р.
Цьогоріч саме багаті нафтою Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) прийматимуть щорічний - уже 28-й - глобальний кліматичний саміт, що відкрився 30 листопада. Те, що вибір місця проведення такого заходу припав на одну з найбільших світових країн-експортерів нафти, яка традиційно входить в ОПЕК, спричинив неабиякі суперечки, так само як і рішення віддати головування на зустрічі міністру промисловості та передових технологій ОАЕ Султану аль-Джабару, котрий за сумісництвом обіймає посаду гендиректора Національної нафтової компанії Абу-Дабі.
У той час як світові лідери й відомі посадовці привітали призначення керівника нафтової промисловості ОАЕ, приміром, голова кліматичного управління США Джон Керрі назвав його "чудовим вибором", багатьох політиків та екоактивістів це обурило. Зокрема, понад 130 парламентарів ЄС і США підписали публічного листа, у якому стверджували, що головування на заході посадовця з ОАЕ "загрожує підірвати переговори".
Перемовини на кліматичних самітах і так досить непрості й без "головування менеджера нафтової компанії", пишуть вони. Адже, на думку підписантів, в такому разі урядам країн-учасниць важко буде досягти консенсусу та узгодити національні інтереси із заходами задля захисту клімату.
Перелік тем, які мають обговорити під час саміту COP-28 в Дубаї, варіюється від боротьби з сільськогосподарськими викидами до продовольчої безпеки та способів адаптації країн до екстремальних погодних умов, оскільки людство і надалі нагріває планету, спалюючи викопне паливо. Домінувати в перемовинах і дебатах будуть три ключові питання - кліматичне фінансування для вразливих країн, збільшення зобов'язань щодо скорочення викидів і поступова відмова від викопного палива.
Читайте також: Інфографіка: Глобальне потепління - як уже змінилася наша планета
Яка доля чекає на Фонд покриття збитків і втрат?
Багаті промислово розвинені країни, на які припадає переважна більшість антропогенних шкідливих викидів, довгий час опиралися створенню спеціального фонду для допомоги бідним державами, що потерпають від глобальних змін клімату. Серед розвинутих країн були побоювання, що на це доведеться витрачати астрономічні суми. Приміром, проведене 2018 року дослідження застерігало, що лише до 2030 року збитки від зміни клімату можуть коштувати вразливим країнам від 290 мільярдів до 580 мільярдів доларів.
Керівник відділу глобальної політичної стратегії боннської організації Climate Action Network (CAN) Харджіт Сінгх підкреслив в інтерв'ю DW, що саме країни, що розвиваються, які найбільше потерпають від наслідків глобального потепління, мінімально сприяли антропогенним кліматичним змінам.
"Хто несе найбільшу відповідальність?" - запитує Сінгх, - саме багаті країни, на які припадає майже 80 відсотків викидів парникових газів в атмосферу, відповідальні за кліматичну кризу".
На торішньому кліматичному саміті COP-27 делегати досягли значного прориву, підтримавши більшістю голосів створення спеціального фонду допомоги бідним країнам для подолання наслідків глобального потепління.
Цього року делегатам доведеться узгодити складні моменти, скажімо, які країни матимуть доступ до фонду, хто скільки платитиме та яка організація керуватиме фондом.
Читайте також: Рада експертів критикує політику ФРН щодо захисту клімату
До початку самих обговорень обговорень перехідний комітет, що складається з представників країн, що розвиваються, і промислово розвинутих країн склав перелік рекомендацій, щоб відповісти на ці запитання. Запеклі дебати кілька разів завершувалися нічим, перш ніж вдалося досягти попередньої угоди.
Комітет запропонував, щоб фонд спочатку був закріплений за Світовим банком. Країни, що розвиваються, вважають це великою поступкою з їхнього боку, адже вони побоюються, що ця інституція надасть багатшим країнам більшого впливу.
Комітет також рекомендував, щоб виплати не були юридично зобов'язувальними, що стало ще одним ключовим моментом суперечок. Натомість він просто має "спонукати" розвинені країни сплачувати внески до фонду.
"Як представники громадянського суспільства ми вкрай стурбовані, тому що не вважаємо ці рекомендації дуже переконливими, особливо зобов’язання розвинутих країн відшкодувати збитки та втрати", - пояснює Сінгх.
Хто і як відстежуватиме виконання кліматичних зобов'язань країн
У 2015 році майже 200 урядів підписали історичну Паризьку кліматичну угоду. Той юридично зобов'язувальний міжнародний договір має на меті обмежити зростання глобальної температури до рівня значно нижчого за 2 градуси Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем. Це тоді, коли середня глобальна температура вже зросла на 1,2 градуса за Цельсієм.
Цьогоріч на кліматичному саміті вперше відбудеться "глобальне підбиття підсумків", тобто огляд прогресу, досягнутого окремими країнами у скороченні викидів за цей час.
"Йдеться про те, що вже досягнуто, де є прогалини та що ще потрібно зробити", - пояснює Сінгх. "Це процес, який є відповіддю на наукові факти", - наголосив він.
Підбиття підсумків, що розпочалося у 2021 році, містить аналіз національних кліматичних планів усіх країн, їхніх заходів зі скорочення викидів та адаптації до зміни клімату. Оцінка була опублікована ще у вересні з чітким застереженням для делегатів кліматичної конференції - державам ще далеко до досягнення намічених кліматичних цілей, а час, що залишився для збереження "планети, придатної для життя", стрімко скорочується.
Тож на COP-28 держави та компанії повинні активізувати свої зусилля для досягнення швидкої декарбонізації, йдеться у звіті. Таким чином амбітніші плани зі скорочення викидів буде головним питанням порядку денного.
Читайте також: 2023 рік може стати найспекотнішим в історії
Чи стане поетапна відмова від викопного палива обов'язковою?
Хоча вже давно визнано, що зміни клімату спричиняє спалювання вугілля, нафти та газу, багато урядів не мають наміру зупинятися в цьому плані чи переглядати наявні підходи. Згідно з новою доповіддю ООН, нафтові держави навіть планують величезне розширення виробництва, яке "підірве світовий вуглецевий бюджет і поставить під загрозу майбутнє людства".
Насправді делегати кліматичного саміту ніколи офіційно у своїх підсумкових деклараціях не брали на себе зобов'язання припинити використання викопного палива. Лише на COP-26 у Глазго у 2021 році в офіційній резолюції було згадано один вид викопного палива - вугілля. У ній зазначалося, що використання вугілля має "поступово скорочуватися". Однак домовитися про "повну відмову від вугілля" не вдалося.
Тим часом попри це зобов'язання, обсяги спаленого вугілля без угаву зростають. Під час торішніх перемовин делегати не змогли закликати до поетапної відмови від усіх видів викопного палива, попри те, що за це виступала коаліція з 80 країн.
Однак, з огляду на рекомендації глобального дослідження, організації, що опікуються захистом клімату, сподіваються, що цього разу питання поетапної відмови від викопних видів палива буде включено до порядку денного COP-28. Це пов'язано з закликом, який містить доповідь, до "розширення використання відновлюваних джерел енергії з одночасною відмовою від усіх традиційних видів викопного палива".
Ромен Юалален з лобістської організації Oil Change International вважає, що доповідь показує, наскільки сильно змінилася ситуація в цьому питанні.
"Ще кілька років тому рішення про поступову відмову від використання викопного палива на кліматичному саміті було немислимим через вплив країн-виробників нафти й газу", - каже він.
Довіра до кліматичного саміту під загрозою
Намагання поступово відмовитися від використання викопного палива, ймовірно, зустріне на саміті шалений опір з боку експортерів нафти й газу, до яких належить і країна-організатор цьогорічного заходу. Приміром, міністрка з питань клімату Об'єднаних Арабських Еміратів Маріам Альмейрі вже заявила агентству Reuters, що такий крок зашкодить країнам-виробникам, які залежать від доходів від викопного палива.
Недосягнення згоди щодо поетапної відмови підірве довіру до саміту, сказав Юалален. "Люди запитають, навіщо ми взагалі збираємося, якщо не можемо дійти згоди щодо першопричини проблеми, яку ми намагаємося вирішити, - каже він. - Це буде сигналом для нафтогазової галузі, що уряди несерйозно ставляться до трансформації".
Та попри проблеми, Юалален та інші кліматичні активісти вважають, що глобальний кліматичний саміт вартий того, щоб його провести. "У світі дипломатії немає жодного іншого майданчику, де країна з населенням 50-100 тисяч жителів може протистояти Сполученим Штатам і Китаю і критикувати їх за відсутність амбіцій, коли йдеться про зміну клімату. Він не ідеальний, але все одно дуже цінний", - переконаний Юалален.