Що очікувати від уповноваженої з прав військових Решетилової

У передостанній день 2024 року президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив уповноважену з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Нею стала колишня журналістка, глава "Медійної ініціативи за права людини" Ольга Решетилова (Кобилинська). Вона була однією з тих, хто власне активно адвокатував створення інституції військового омбудсмана. Що про неї відомо та чого очікувати на посаді?

"Ольга - відома, досвідчена та ефективна українська правозахисниця. Вже багато зробила для розбудови наших державних інституцій, для підтримки українців", - наголосив глава держави, анонсуючи призначення Решетилової 30 грудня. Кадровий вибір Зеленського схвально сприйняли у правозахисних та волонтерських колах України, щоправда не обійшлося й без критики.

Хто така Ольга Решетилова

У 2014 році Ольга Решетилова стала співзасновницею благодійного фонду на підтримку армії "Повернись живим", а вже у 2015 році залишила волонтерство на користь роботи у громадському секторі. У 2015-2016 роках Решетилова як журналістка їздила в окупований Росією Крим та столицю Чечні Грозний, що після призначення стало основним приводом для критики на її адресу в соцмережах.

"Дуже складно зрозуміти на основі чого ґрунтувалися аргументи призначення цієї людини, яка одного разу перейшла межі, через які б, здавалося, люди мали притягатися до відповідальності", - йшлося у Telegram українського аналітичного OSINT-проєкту DeepState. 

Сама Решетилова обґрунтувала відрядження потребою висвітлити дії Росії щодо цивільних українців. На півострові, за її словами, вона документувала насильницькі зникнення кримців, а в Грозний їздила на суд над українськими політв'язнями Миколою Карпюком і Станіславом Клихом "на машині українського консульства у супроводі українських дипломатів".

"Це були дуже небезпечні поїздки. Ми цілком могли не повернутися. Але вони були важливі, бо тоді практично ніхто не говорив про те, що Росія творить з викраденими цивільними українцями. І це треба було показати. Я пишаюся цією роботою і тими людьми, які були поруч", - відповіла на критику Решетилова у своєму Facebook. 

"Величезна кількість скарг" за пару днів

Своє ж призначення вона назвала "найскладнішою задачею у своєму житті", націлену на розбудову "безвідмовної системи" захисту прав і свобод військовослужбовців. А порушень, схоже, чимало. Лише уповноважений Верховної Ради з прав людини упродовж 2023 року та майже 11 місяців 2024 року отримав понад шість тисяч звернень, що стосувалися недотримання прав і свобод, пов'язаних з проходженням військової служби, повідомили DW в Офісі омбудсмана.

Читайте також: Чи захистить права військовослужбовців в Україні військовий омбудсман

Сама ж Решетилова в ефірі телемарафону 1 січня заявила, що за два дні після призначення вже отримала "величезну кількість скарг, на які необхідно реагувати". Серед них - як індивідуальні випадки "нестатутних відносин" та непорозумінь в частинах, так і проблеми, що потребують системного вирішення, зазначила Уповноважена.

"Я не можу вам пообіцяти демобілізацію, закінчення війни чи повернення загиблих побратимів. Але я буду робити все можливе і неможливе, щоб захистити ваші права, ваших рідних і повернути вам віру у справедливість", - пообіцяла Решетилова військовим у дописі на Facebook.

Потреба у визначеній правовій базі

Найбільшим порушенням прав військових та "проявом зневаги" ветеранка та правозахисниця Аліна Сарнацька вважає відсутність визначених термінів служб. Вона сподівається, що Уповноважена опікуватиметься й цим питанням. Призначення Решетилової Сарнацька оцінює позитивно, проте не очікує, що це вирішить проблеми армії, але є сигналом, що на проблеми військових реагуватимуть.

"Це вже добре, тому що це більше, ніж є зараз. Наразі для військових, які потрапили в якусь складну ситуацію й потребують зовнішньої допомоги, доступні гарячі лінії. Але це не працює і часто може погіршувати ситуацію, як і публічний розголос. З досвідом пані Ольги це (звернення до уповноваженої. – Ред.) може бути дійсно ефективним шляхом", - каже Сарнацька у коментарі DW.

На її думку, важливо, що Решетилова - не людина з системи Сил оборони, а "потужна" правозахисниця, "відома своїми справами". Водночас у Сарнацької є побоювання щодо того, чи зможе вона діяти ефективно, адже наразі, на її думку, в Україні немає бази для діяльності військового омбудсмена.

"10 років війни: у нас немає військових судів, немає системи військової юстиції. Їй буде дуже важко діяти, впливати, окрім як своєю репутацією та публічністю. Тому що в неї немає повноважень, немає нормативних актів і це проблема", - зазначає Сарнацька.

Читайте також: "Армія тримається на дисципліні". Як карають військових в Україні

Законопроєкт "практично фіналізований"

На необхідності узаконити повноваження військового омбудсмана наголошує і Масі Найєм - військовий та співзасновник Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип", який привітав кандидатуру Решетилової. Проте, за його словами, позиція уповноваженої президента - "лише перший крок".  "Важливо найближчим часом доробити формальну роботу, яка узаконить цю позицію. А власне - ухвалити та підписати закон, який надасть реальні повноваження розглядати скарги, проводити свої перевірки й впливати на порушників", - написав Найєм у Facebook.

Читайте також: Бюрократичне пекло для поранених військових: як пройти медкомісію і не збожеволіти?

До роботи над цим документом була залучена і сама Решетилова: ще до призначення уповноваженою вона входила до робочої групи, створеній при міністерстві оборони. Як вказала вона в ефірі телемарафону, законопроєкт - "практично фіналізований", а його остаточну версію "найближчими днями" представлять президенту, після чого винесуть на розгляд Верховної Ради.

"Задача номер один - ухвалення законопроєкту. Бо поки що, хоч мене й називають військовим омбудсменом, насправді я ним не є, тому що в Україні немає закону про військового омбудсмена. Наразі я є уповноваженою президента... Користуючись його довірою, я можу виконувати певні задачі", - сказала Решетилова.

Як працює військовий омбудсмен на прикладі ФРН

За якою саме моделлю в Україні готуються створити інститут військового омбудсмена  - поки що невідомо. Наприклад, у Німеччині інститут уповноваженого Бундестагу в справах військових запровадили у 1956 році як інструмент парламентського контролю над Бундесвером. За майже 70 років він розвинувся до справжнього адвокатування військових. У разі виникнення проблем військовослужбовці можуть безпосередньо звертатися до військового омбудсмана. Для цього їм не потрібен дозвіл від їхніх начальників та при бажанні зберігається анонімність. У скаргах може йтися і про мобінг, і про несправне обладнання, і про ставлення командирів до підлеглих чи гендерні упередження. Завдання омбудсмана - розслідувати ці випадки й за необхідності надати допомогу, пояснюється на сайті німецького парламенту.

Уповноважений Бундестагу у справах військових регулярно без попередження відвідує підрозділи Бундесверу й складає власну оцінку проблем армії ФРН. Щороку військовий омбудсман звітує перед Бундестагом. Як правило, цей звіт спричиняє чималий резонанс, оскільки в ньому вказується на проблемні моменти у війську. Останній, наприклад, засвідчив не тільки "старіння" і скорочення особового складу, а й нестачу техніки та запасних частин.

Уповноважений Бундестагу в справах військових може діяти за власною ініціативою або за дорученням Бундестагу чи Комітету з питань оборони. Військовий омбудсман в Німеччині обирається парламентом, і його статус закріплено в конституції, деталі регулює відповідний закон. Особа на цій посаді не є ані депутатом, ані держслужбовцем.

Основний фактор - незалежність

На думку виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, для українського контексту ключовою також має стати незалежність майбутньої інституції. "Це не може бути при якійсь державній структурі - чи-то Офіс президента, чи якомусь міністерстві. Це структура, яка має існувати і функціонувати окремо, незалежно від тих органів, які є порушниками, і мати можливість впливати на ситуацію", - каже він у розмові з DW .

Водночас, як вказує військовий експерт Інституту євро-атлантичного співробітництва Ігор Козій, в умовах воєнного стану зробити орган справді незалежним юридично важко. Адже, якщо, наприклад, слідувати прикладу Німеччини, необхідно вносити зміни в конституцію, що протягом війни заборонено. Незалежність у питанні розслідування порушень прав військових можна досягти й шляхом докорінних змін до системи демократичного цивільного нагляду, але це потребує реформи парламенту, додає він у розмові з DW.

"Приклад - двопалатний парламент, як в Сполучених Штатах, який має багато відповідних повноважень. Там демократичний цивільний нагляд здійснюється в комітеті з питань безпеки й оборони. А у нас донині не можуть навіть розділити розвідку й збройні сили (на різні комітети. - Ред.), які мають бути окремо", - каже Козій.

Водночас, за його словами, підпорядкування уповноваженого з прав військових президенту, який є Верховним головнокомандувачем Збройних сил, не означає інституційної незалежності та суперечить стандартам ЄС та НАТО.

"Те, що сьогодні пропонується, я назвав би юридичне оформлення робочої групи зі спроби створити інституцію під назвою військовий омбудсмен, - зазначає Козій.