Шольц у Китаї: складна поїздка до партнера і опонента

Це відео стало вірусним у соціальних мережах на всіх китайських платформах. На ньому чоловік середнього віку демонструє свій чорний шкіряний портфель. Він пояснює німецькою, що в ньому лежить: документи, окуляри для читання та iPad. Відео також супроводжується китайськими субтитрами.

Головний герой відео - канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz). Якраз перед анонсуванням своєї другої поїздки до Китаю, що відбудеться 13-16 квітня, він запустив акаунт у соцмережі TikTok, яка була розроблена в Китаї і користується популярністю серед багатьох молодих людей в усьому світі. Водночас ця мережа має сумнівну репутацію, адже відео, які можуть не сподобатися китайським правителям, можуть бути видалені цензурою.

Олаф Шольц своєю майбутньою поїздкою до Китаю також встановить новий особистий рекорд. Це буде найдовша закордонна поїздка федерального канцлера Німеччини в межах однієї країни з моменту його вступу на посаду в грудні 2021 року: три дні з трьома зупинками.

Візит Шольца до Китаю, як і кожен інший візит до цієї країни його попередників на посаді німецького канцлера, буде мистецтвом політичного балансування. Й майже класичне питання Гретхен: чи критикуватиме Шольц публічно незадовільну ситуацію з правами людини у КНР? Як він це зробить? Чи зустрінеться він з активістами, які критикують режим? І чи ризикуватиме він при цьому економічними інтересами Німеччини?

"Це неправильний підхід. Ми повинні нарешті навчитися дистанціюватися від цього очевидного конфлікту, - каже Ебергард Зандшнайдер (Eberhard Sandschneider), партнер аналітичного центру Berlin Global Advisors. - І те, і інше є невід'ємною частиною поїздки канцлера". За словами аналітика, це є проблемою не лише нинішнього німецького канцлера, але й усіх попередніх, починаючи з Гельмута Шмідта (Helmut Schmidt). "Коли вони їдуть до Китаю, звичайно, йдеться також про економічні інтереси - і про інтереси бізнес-делегації, яка їде з ними", - зазначає Зандшнайдер.

Китай: партнер, конкурент і системний опонент

Для німецького уряду Китай є партнером, конкурентом і системним суперником. Це було закладено в першій стратегії німецького уряду щодо Китаю, ухваленій влітку 2023 року. Тепер, під час своєї другої поїздки до Китаю, канцлер Шольц прагне показати урядовій коаліції у Берліні та китайській стороні, яку позицію він займає у цій суперечливій стратегії.

Глобалізація зближує Німеччину та Китай як одних з найбільших економік світу. У китайській пресі Німеччину завжди називають найбільшим торговельним партнером Пекіну в Європі. Загалом обсяги торгівлі між двома країнами складають стільки ж, скільки між Китаєм і Францією, Італією та Великобританією разом узятими.

Китай є величезним ринком збуту і поступово зменшує обмеження на іноземні інвестиції, щоб стимулювати економіку країни, яка слабшає. Крім того, Китай вже давно є світовим лідером у таких перспективних сферах, як діджиталізація та е-мобільність.

Китай вже давно є технологічним лідером

"Часи, коли німецькі компанії володіли технологіями в усіх сферах і були готові їх надавати, минули", - підсумовує експерт з Китаю Зандшнайдер, який очолював кафедру китайської політики та міжнародних відносин у Вільному університеті Берліну до свого виходу на пенсію у 2020 році. Китай, нагадує експерт, є одним з технологічних лідерів у багатьох перспективних технологіях, від штучного інтелекту до захисту клімату: "Настав час це усвідомити".

Глобалізація робить національні економіки більш взаємозалежними, ніж будь-коли. Тому стратегія Берліну щодо КНР наголошує на нагальній потребі зменшити ризики у відносинах з Китаєм. Однак німецький уряд водночас відкидає ідею обрання курсу на дистанціювання німецької і китайської економік одна від одної.

"Ці дебати про залежність абсолютно не враховують фактів, - каже Зандшнайдер. - Треба повторювати знову і знову: така обопільна залежність була основою нашого процвітання в останні роки. Той, хто зараз говорить про зменшення залежностей, повинен також чесно сказати людям, що це означатиме менше процвітання. Політики уникають цього, бо це не надто привабливо. Але насправді це їхня реальність, яка стоїть за цією дискусією".

Одним із прикладів є перехід до "зеленої" енергетики як ключове питання майбутнього. За даними берлінського аналітичного центру Merics, 87 відсотків фотоелектричних систем у Німеччині наразі імпортуються з Китаю. За словами провідного аналітика Merics Ніса Ґрюнберґа (Nis Grünberg), зараз багато уваги приділяється зниженню ризиків залежності від Китаю. "Як нам використовувати великі потужності в Китаї і в той же час знизити ризики в цій галузі, насправді буде центральним питанням нашої майбутньої політики", - каже експерт. Але дієвого шляху виходу з цієї ситуації поки що не видно.

Німецька коаліція розходиться у поглядах щодо політики стосовно Китаю

У німецькому коаліційному уряді за участі СДПН, ВДП і Зелених існують великі розбіжності у погляді на політику щодо Китаю. Опозиційний блок ХДС/ХСС також бере активну участь у дискусіях. Прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер (Markus Söder) на початку квітня здійснив поїздку до Китаю. Після візиту до Великої Китайської стіни, фото з плюшевою пандою і зустрічі з китайським прем'єром Лі Цяном, лідер ХСС - сестринської партії ХДС, яка перебуває в опозиції на федеральному рівні - різко розкритикував політику німецького уряду щодо Китаю. Зедер закликав до "реальної політики" замість "моральної політики" і до діалогу з цим непростим партнером. "Якщо ми вестимо діалог лише з тими, хто повністю схожий на нас, то нам не так вже й багато роботи залишиться", - аргументує він.

Натомість Зелені дистанціюються від ще тіснішої взаємодії з Китаєм. Вони побоюються, що Німеччина може потрапити в нову залежність від Китаю після агресивної війни Росії проти України та пов'язаної з нею політики щодо РФ. Ці дебати завжди мали внутрішньополітичний вимір, визнає головний економіст Merics Макс Ценґляйн (Max Zenglein). У коаліційному уряді Зелені відповідають за такі напрямки, як зовнішня політика та економіка. Хоча міністерка закордонних справ Анналена Бербок (Annalena Baerbock) та міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck) - обидва представники партії "Союз 90 / Зелені" - цього разу не їдуть до Китаю разом з Шольцом, вони дали зрозуміти, що також планують поїздку до Китаю цього року.

"Один лише час, який глава Китаю Сі Цзіньпін виділив для переговорів з канцлером Німеччини, чітко показує, наскільки великим є інтерес до німецької політики в Китаї, - каже Зандшнайдер. - І, звичайно, там уважно стежать за політичними позиціями різних партій. Той, хто є прихильником реальної політики, як Маркус Зедер, отримує великий прийом у Китаї. Це також є сигналом для міністерки закордонних справ Німеччини, яка наразі взагалі має труднощі з призначенням візиту до Китаю, а також не бере участі в поїздці канцлера".

Читайте також: Як завдяки Китаю і Росії процвітає економіка Бразилії