Третина хворих на COVID-19 безсимптомні
25 березня 2020 р.
Стратегії, за допомогою яких уряди намагаються стримати поширення коронавірусу SARS-CoV-2, є настільки ж різними, як і самі країни. Це стосується і оцінки органами охорони здоров'я передачі вірусу особами, в яких немає симптомів хвороби. В інфікованих осіб перші симптоми починають проявлятися зазвичай упродовж п'яти днів. Однак у виняткових випадках інкубаційний період може тривати до трьох тижнів.
Жодних або запізнілі симптоми
За даними китайського уряду, у близько 30 відсотках випадків заражень хвороба минає безсимптомно, тобто майже третина тих, чий тест був позитивним, або не мали жодних симптомів COVID-19, або ті з'являлися пізніше, повідомляє South China Morning Post.
Отримані в Китаї показники підтверджує також група японських експертів з Університету Хоккайдо. У японських пацієнтів, евакуйованих із китайського Уханю - осередку поширення вірусу, частка хворих, у яких не проявлялися симптоми, становила 30,8 відсотка.
Багато що вказує на те, що "значна кількість випадків зараження не діагностуються", написали японські експерти в листі до Міжнародного журналу інфекційних хвороб (International Journal of Infectious Diseases).
Читайте також: Коронавірус: як зменшити ризик зараження в супермаркеті
Такі високі показники різко контрастують із твердженнями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) про те, що передача вірусу від осіб без симптомів є "надзвичайно рідкісним явищем". За даними ВООЗ, безсимптомними є лише від одного до трьох відсотків усіх випадків СOVID-19 у Європейському Союзі.
Масштабне тестування навіть за відсутності симптомів
У більшості європейських країн та США, де тестують лише тих людей, які мають симптоми, кількість інфікованих продовжує стрімко зростати. Наприклад, у Німеччині, за даними міністерства охорони здоров'я, тестуванню підлягають лише ті особи, симптоми у яких схожі на симптоми грипу і, крім цього, вони упродовж останніх 14 днів або перебували в регіоні, де вирує коронавірус, або мали безпосередній контакт з особою, у якої підтвердили наявність коронавірусу. Тих, хто не має симптомів і мав контакт із зараженою людиною, у Німеччині просять самоізолюватися на два тижні. При цьому тест їм не проводять, а за дотриманням карантину не слідкують.
Між тим у Китаї та Південній Кореї кількість випадків у епіцентрах спалаху SARS-CoV-2 відчутно знизилася. У цих двох країнах тестують усіх, хто мав тісний контакт із інфікованою особою, незалежно від того, чи проявлються симптоми чи ні.
Читайте також: Чому в Німеччині від коронавірусу померло досі відносно мало людей
Усіх позитивно тестованих - також і безсимптомних - переводять на карантин і ретельно слідкують за його дотримання за допомогою геолокації на смартфоні.
У Південній Кореї порушення карантину карається штрафом у розмірі до трьох мільйонів вонів (2500 доларів США). Однак за новим проєктом закону за це порушення накладатимуть штраф від десяти мільйонів вонів або ув'язнюватимуть до одного року.
Нескладні можливості для тестування
Після швидкого зростання кількості інфікованих наприкінці лютого Південній Кореї зараз вдалося значно знизити кількість нових випадків зараження. Наразі трохи більше дев'яти тисяч з 51 мільйона жителів є інфікованими. Щодня нині реєструють менше 100 нових випадків зараження, з часу спалаху епідемії 126 випадків виявились смертельними.
У багатьох місцях є контрольно-пропускні пункти та намети, де кожен може швидко, легко та безкоштовно протестуватись на новий коронавірус. На цей час у Південній Кореї здійснено 350 тисяч тестів. На день протестуватись можуть близько 15 тисяч людей, частково завдяки наявності понад 40 пунктів тестування, що працюють за схемою Drive-through, тобто не виходячи з автомобіля. Такі пункти з’являються вже і в інших країнах.
Загалом у Південній Кореї на коронавірус перевірено набагато більше людей ніж в інших країнах: на кожну тисячу жителів припадає 5,6 протестованих. Для порівняння - Німеччина може проводити близько 160 тисяч тестів на тиждень, тобто тест проходять 1,9 з 1000 жителів. У США загалом проведено лише близько 370 тисяч тестів.
Успішна політика стримування
Південній Кореї вдалося стримати вірус без запровадження заборони на вихід з дому та без обмежень на рух транспорту. І хоча громадське життя у країні також зійшло нанівець, і усі люди повинні триматись на відстані один від одного, але країна намагається уникнути повної ізоляції. "Південна Корея - демократична республіка. Ми вважаємо, що закрити все не є розумним вибором", - цитує науковий журнал Science Кіма Ву-Йо, фахівця з інфекційних хвороб Корейського університету.
Читайте також: Коронавірус і етика: Як діяти, коли бракує апаратів вентиляції легень
Натомість у Південній Кореї "реалізували найбільш масштабну та добре організовану програму тестування та доклали усіх зусиль щодо ізоляції інфікованих людей, відстеження їхніх контактних осіб та переведення їх на карантин", - йдеться у науковій статті.
За допомогою інтенсивного тестування контактних осіб хворих також були виявлені інфіковані особи, котрі не мали жодних симптомів, перш ніж вони могли заразити інших людей. "У Південній Кореї на даний час спостерігається значно більший рівень безсимптомних випадків, ніж в інших країнах, що можна пояснити кількістю проведених тестів", - заявив минулого тижня директор Корейського центру контролю та профілактики захворювань Чжен Юн-Кьонг.
Широкі повноваження уряду
Однак при цьому Південна Корея посягає на права своїх громадян. З одного боку, задля мінімізації рівня заражень громадяни отримують персоналізовану інформацію щодо ризику інфікування SARS-CoV-2 у їх районі. З іншого боку, місцеві органи влади мають доступ до детальної інформації про заражених, включаючи їхні вік, стать та сформований на основі геолокації індивідуальний профіль руху.
Починаючи з епідемії Близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому (БКРС) у 2015 році, уряд має законні повноваження збирати, серед іншого, дані з мобільного телефону та кредитних карт з метою реконструювання індивідуального профілю руху тих, чий результат тесту виявився позитивним. Потім ці дані в анонімізованій формі передаються на додатки, за допомогою яких кожен може дізнатися, чи не контактував він із інфікованою особою.